08 січня 2025 року
м. Київ
справа №580/7183/24
адміністративне провадження №К/990/43000/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів: Желєзного І.В., Мацедонської В.Е.,
перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року у справі №580/7183/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 . Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо розгляду рапортів ОСОБА_1 від 06 квітня 2024 року, від 09 травня 2024 року про звільнення з військової служби згідно з абзацем 1 підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» за сімейними обставинами у зв'язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 розглянути рапорт ОСОБА_1 від 09 травня 2024 року про звільнення з військової служби згідно з абзацем 1 підпунктом «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» за сімейними обставинами у зв'язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років та прийняти в установленому порядку та строки обґрунтоване рішення з урахуванням висновків суду. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Військова частина НОМЕР_1 звернулась до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху через її невідповідність вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Також відмовлено у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Апелянту надано строк 7 (сім) днів з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду: оригіналу документу (квитанції) про сплату судового збору.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про звільнення від сплати судового збору. Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 повернуто особі, яка її подала.
До Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року у справі №580/7183/24. Заявник, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати в повному обсязі оскаржувану ухвалу апеляційного суду, направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 грудня 2024 року визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Білак М.В., судді: Мацедонська В.Е., Губська О.А.
Ухвалою Верховного Суду від 02 грудня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про звільнення від сплати судового збору. Касаційну скаргу залишено без руху з установленням заявнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду документу про сплату судового збору в установленому законом розмірі.
На виконання ухвали Суду, відповідачем направлено до суду заяву, у якій просить звільнити від сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 січня 2025 року, який здійснено на підставі Розпорядження заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 08 січня 2025 року №19/0/78-25 у зв'язку із з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Губської О.А., яка входить до складу постійної колегії суддів, з метою дотримання строків розгляду справ, визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) - Білак М.В., судді: Желєзний І.В., Мацедонська В.Е.
Вирішуючи заявлене клопотання, колегія суддів виходить з такого.
Так, статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Право на касаційне оскарження реалізується у спосіб подання в установленому порядку касаційної скарги, форма та зміст якої також визначається процесуальним законом.
Умовою прийнятності касаційної скарги до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 330 КАС України, в тому числі і в частині сплати судового збору. Так, відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року №3674-VІ «Про судовий збір» (далі Закон №3674-VІ).
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Статтею 8 Закону №3674-VI встановлено умови за яких суд своєю ухвалою може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати такого на певний строк за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, Кодексом адміністративного судочинства України та Законом України «Про судовий збір» встановлено вичерпний перелік умов, суб'єктів та коло правовідносин, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема відстрочити сплату судового збору.
Суд зазначає, що право на доступ до суду не є абсолютним та може бути обмеженим. Це допускається, оскільки право доступу до суду за своєю природою вимагає державного регулювання, що може змінюватися в часі та на місці відповідно до потреб та ресурсів громади та окремих осіб. Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Тобто, особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Це стосується і заявників, які діють як суб'єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а тому кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі.
Відтак, органи влади, що діють як суб'єкти владних повноважень від імені Держави та є учасниками процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов'язків.
Для вирішення питання про звільнення від сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір.
Колегія суддів також зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов'язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для звільнення, відстрочення/розстрочення сплати судового збору.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження своїх доводів.
Зважаючи на те, що вищезазначені умови за наявності яких скаржнику можливо було б звільнити від сплату судового збору, відсутні, і враховуючи те, що звільнення суб'єкта владних повноважень від сплати судового збору може розцінюватися, як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати відповідний збір, підстави для задоволення заяви відповідача про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги - відсутні.
Відповідач, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов'язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб'єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене її фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для звільнення від сплати судових витрат останнього, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі установи своєчасно і у повному обсязі.
Таким чином, особа, яка звертається до суду касаційної інстанції, повинна дотримуватися вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги щодо сплати судового збору за подання касаційної скарги та вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання такого обов'язку.
З огляду на наведене колегія суддів вважає, що заява Військової частини НОМЕР_1 про звільнення від сплати судового збору з наведених ним підстав задоволенню не підлягає, оскільки незадовільне матеріальне забезпечення суб'єкта владних повноважень, не є належною правовою підставою для цього в розумінні положень частини першої статті 8 Закону №3674-VІ.
Відповідно до частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Зміст наведеної норми вказує на те, що продовження процесуального строку, встановленого судом, передбачає надання нового строку на вчинення тієї процесуальної дії, яка не була з поважних причин вчинена у первісно встановлений строк.
Враховуючи вищенаведене, Верховний Суд приходить до висновку про можливість для продовження процесуального строку, встановленого судом для усунення недоліків, для надання можливості заявнику касаційної скарги сплатити судовий збір у повному обсязі.
Керуючись статтею 121, статтею 332 КАС України,
Відмовити Військовій частині НОМЕР_1 у задоволенні заяви про звільнення від сплати судового збору.
Продовжити Військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги для сплати судового збору в повному обсязі. Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк, касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді М.В. Білак
І.В. Желєзний
В.Е. Мацедонська