08 січня 2025 року
м. Київ
справа № 520/23165/24
адміністративне провадження № К/990/49666/24
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Юрченко В.П., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 26.09.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2024 у справі №520/23165/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області № 1176926-2405-2030-UA63120270000028556 від 21.06.2024.
Представником позивача 23.09.2024 через підсистему "Електронний суд" до суду подано заяву про відмову від позову, в якій він просив суд закрити провадження по справі №520/23165/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області на користь позивача судові витрати в розмірі 13211 (тринадцять тисяч двісті одинадцять) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Харківській області.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.09.2024, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2024 заяву представника позивача про відмову від позову задоволено частково. Закрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Повернуто з Державного бюджету України (ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101; Код ЄДРПОУ - 37874947; Банк - Казначейство України (ел. адм. подат.); Рахунок UA678999980313141206084020661; Код класифікації доходів бюджету - 22030101) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп. відповідно до платіжної інструкції №1-239К від 14.08.2024. Стягнуто на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати (витрати на професійну правничу допомогу) в розмірі 2000 (дві тисячі) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (ЄДРПОУ 43983495).
23.12.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 26.09.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2024 у справі № 520/23165/24, в якій скаржник просить скасувати оскаржувані рішення в частині стягнення судових витрат пов'язаних з наданням професійної правничої допомоги.
Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а тому підлягає залишенню без руху, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України і пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 - 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:
- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга) (для пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України)
- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; 2) постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; 3) вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу; 4) висновок, який на думку скаржника відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України);
- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України).
Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).
Також обов'язковою умовою при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 і 2 частини четвертої статті 328 КАС України є подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга).
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінку судами їх сукупності не можна вважати подібністю правовідносин.
Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній міститься посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Податковий орган зазначає, що судами попередніх інстанцій прийнято судові рішення без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 31.10.2024 у справі № 520/5353/24.
Однак, у справі 520/5353/24 досліджувалось питання щодо правомірності повернення судового збору позивачу, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень після закриття провадження на підставі пункту 8 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відтак, обґрунтування підстави зводиться до незгоди відповідача зі здійсненою судами попередніх інстанцій оцінкою встановлених у справі обставин у взаємозв'язку із наявними доказами.
Натомість викладено обставини справи, з абстрактним зазначенням, що судами попередніх інстанцій рішення ухвалені з порушенням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Загальне посилання скаржника на обставини справи без наведення обґрунтування неправильного застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, яке б узгоджувалося з висновками суду апеляційної інстанції, не може вважатися належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Отже, касаційна скарга має містити обґрунтування неправильного застосування судами норм матеріального права та/або порушення норм процесуального права у взаємозв'язку із усіма висновками судів попередніх інстанцій, які стали підставою для задоволення позову та обов'язковим посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України (з наведенням обов'язкових умов у їх взаємозв'язку, передбачених для відповідної підстави).
Водночас згідно частини другої статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
При цьому, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відтак, скаржник повинен навести обгрунтування які норми процесуального права порушені та в чому полягало порушення даних норм.
В обгрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень у даній справі, податковим органом лише процитовано окремі норми КАС України, що не свідчить про належне викладення скаржником доводів про порушення судами норм процесуального права.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 26.09.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2024 у справі № 520/23165/24 - повернути скаржнику.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
СуддяВ.П. Юрченко