08 січня 2025 року
м. Київ
справа №640/16451/22
адміністративне провадження № К/990/51219/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Стеценка С.Г., Коваленко Н.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 03 червня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року по справі № 640/16451/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Як вбачається з касаційної скарги та відомостей Єдиного Державного реєстру судових рішень,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просив суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо нездійснення нарахування та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2022 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві нарахувати та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 05 травня за 2022 рік, як учаснику бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», з урахуванням раніше виплаченої допомоги.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 листопада 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2022 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 05 травня за 2022 рік, як учаснику бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", з урахуванням раніше виплаченої допомоги.
На виконання зазначеного рішення суду 05 квітня 2023 року видано виконавчі листи.
Постановою державного виконавця від 27 квітня 2023 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа.
22 лютого 2024 року до Київського окружного адміністративного суду надійшла заява Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якій заявник просив змінити спосіб виконання судового рішення шляхом стягнення з ГУ ПФУ в м. Києві на користь ОСОБА_1 нарахованих, але не виплачених коштів у сумі 8179, 00 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03 червня 2024 року у задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання рішення відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 03 червня 2024 року залишено без змін.
Не погодившись з судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 03 червня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року по справі № 640/16451/22, ухвалити нове рішення, не передаючи справи на новий розгляд за правилами припису пункту 3 частини першої статті 349 КАС України.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження у цій справі, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить забезпечення апеляційного перегляду справи. Касаційне оскарження судового рішення допускається лише у визначених законом випадках.
Із зазначеною правовою нормою кореспондуються пункт 7 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), який відносить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом, а також стаття 13 цього Кодексу, якою визначено право, зокрема, учасників справи на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.
Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За приписами частини другої статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а саме: про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, про повернення заяви позивачеві, про відмову у відкритті провадження у справі, про залишення позову (заяви) без розгляду, про закриття провадження у справі, про відмову у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про зміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження.
Згідно частини третьої статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Зміст цієї статті дає підстави вважати, що відповідно до її частини першої до касаційного суду можуть бути оскаржені саме рішення суду першої інстанції у справі, судовий розгляд в якій закінчено, після її апеляційного перегляду та постанови суду апеляційної інстанції, прийняті за наслідками розгляду апеляційної скарги на такі рішення.
У частині другій статті, яка аналізується, йдеться про право на касаційне оскарження ухвал суду першої інстанції після їх перегляду судом апеляційної інстанції.
Частина третя цієї статті визначає виключний перелік ухвал суду апеляційної інстанції, які можуть бути оскаржені до Верховного Суду.
Разом з цим, нормами КАС України не передбачено можливості оскарження в касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, після її перегляду в суді апеляційної інстанції, якою вирішено заяву про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду.
Згідно пункту 1 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки ухвала суду першої інстанції, після її перегляду в суді апеляційної інстанції, про зміну способу виконання рішення суду не віднесена до переліку судових рішень, які підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись статтею 328, пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України, суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 03 червня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року по справі № 640/16451/22.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Стрелець Т. Г.
Судді Стеценко С.Г.
Коваленко Н.В.