Київський апеляційний суд
11 вересня 2023 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Тютюн Т.М. за участю захисника Рвачова О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Федорова Д.С. на постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 16 травня 2023 року щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
Постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 16.05.2023 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Як встановив суд, 30 листопада 2022 року близько 00 годин 50 хвилин ОСОБА_1 , який на просп. Голосіївському в м. Києві керував автомобілем "Peugeot" д/н НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху (далі - ПДР).
В апеляційній скарзі захисник Федоров Д.С. зазначає про недотримання суддею місцевого суду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення, якими є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи і вирішення її в точній відповідності з законом.
Так, за приписами ч.3 ст.266 КУпАП, п.6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008, п.7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі - Інструкція), у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я не відмовлявся, оскільки пройти такий огляд після відмови пройти його із застосуванням газоаналізатора "Drager" йому ніхто не пропонував. Також його підзахисному не вручалось направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, форма якого наведена в додатку 1 до Інструкції, і таке направлення відсутнє в матеріалах справи. Тож, відомості в протоколі про адміністративне правопорушення про відмову ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку не відповідають дійсності, у зв'язку з чим протокол про адміністративне правопорушення є неналежним та недопустимим доказом.
На вказані обставини, які свідчать про недотримання працівниками поліції встановленого законом порядку огляду і підтверджуються поясненнями ОСОБА_1 , записом портативного відеореєстратора поліцейського, сторона захисту звертала увагу в суді першої інстанції. Проте суддя місцевого суду не врахував ці доводи, які свідчать про відсутність об'єктивної сторони складу правопорушення, і, як наслідок, прийняв помилкове рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності. При цьому вважає, що висновки в постанові, що поведінка ОСОБА_1 та риторика не свідчили про наявність у нього намірів та бажання проходити огляд в цілому, ні на місці зупинки, ні в закладі охорони здоров'я, ґрунтуються виключно на припущеннях і не підтверджуються доказами.
Також стверджує, що розгляд справи без участі сторони обвинувачення, тобто прокурора, є порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо вимоги безсторонності, на чому наголосив Європейський суд з прав людини в рішеннях у справах "Михайлова проти України", "Бантиш та інші проти України". Відтак, суд першої інстанції, надаючи оцінку доводам у клопотанні про закриття справи за відсутності сторони обвинувачення, у разі прийняття рішення про визнання ОСОБА_1 винуватим, перебрав на себе обов'язки щодо підтримання обвинувачення.
З огляду на викладене захисник, посилаючись на положення ст.62 Конституції України та стандарт доказування "поза розумним сумнівом", просить постанову судді скасувати і закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
До апеляційного суду ОСОБА_1 , який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не прибув і через захисника подав клопотання про розгляд справи без його участі. А тому згідно з ч.6 ст.294 КУпАП його неявка не перешкоджає розгляду справи.
Вислухавши пояснення захисника Рвачова О.О., який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Згідно з ч.2 ст.250 КУпАП при провадженні у справах про адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст.1724-1729, 1729-2 цього Кодексу, участь прокурора у розгляді справи судом є обов'язковою.
Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачено участь прокурора у розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Суд не збирає докази, а лише оцінює докази, зібрані особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, і надані стороною захисту, тобто діє в межах своїх повноважень. У зв'язку з цим доводи захисника про порушення судом п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо вимоги безсторонності, оскільки суд нібито перебрав на себе обов'язки щодо підтримання обвинувачення, надумані.
Разом з тим, відповідно до вимог ст.ст.245, 252, 280 КУпАП в справі про адміністративне правопорушення обставини правопорушення повинні бути з'ясовані всебічно, повно і об'єктивно в їх сукупності.
При цьому суд при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, і винести постанову, зміст якої має відповідати вимогам ст.283 КУпАП.
Цих вимог закону суддею місцевого суду під час розгляду справи та при винесенні постанови в повній мірі дотримано не було.
Вказуючи на те, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується даними в протоколі про адміністративне правопорушення та записі портативного відеореєстратора поліцейського, суддя не звернув увагу на недотримання поліцейськими вимог закону, якими регламентована процедура огляду водія на стан алкогольного сп'яніння, чим допустив неповноту та однобічність з'ясування обставин справи.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення 30 листопада 2022 року о 00 годин 40 хвилин ОСОБА_1 на просп. Голосіївському, 93 в м. Києві керував автомобілем "Peugeot" д/н НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, поведінка, яка не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР.
За приписами ч.ч.2, 3, 5 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Процедура направлення поліцейськими водія для проведення огляду на стан сп'яніння до найближчого закладу охорони здоров'я у разі незгоди пройти його на місці зупинки транспортного засобу передбачена також п.6 Порядку, п.7 розділу І Інструкції.
Всупереч вимогам цих нормативних актів після відмови ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння із застосуванням газоаналізатора "Drager" на місці зупинки транспортного засобу поліцейський не висунув вимогу пройти огляд в закладі охорони здоров'я і одразу приступив до оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення, що підтверджується записом портативного відеореєстратора поліцейського і на що слушно вказує в апеляційній скарзі захисник.
Стосовно висновків у постанові судді, що поведінка та риторика ОСОБА_1 не свідчили про наявність у нього наміру та бажання пройти огляд в цілому, апеляційний суд зауважує, що у працівника поліції не було жодних перешкод для дотримання зазначеної раніше процедури, яка визначена чітко та однозначно, і вже після відмови водія пройти огляд на стан сп'яніння у двох передбачених законом варіантах приступити до складання протоколу.
Отже, апеляційним судом встановлено, що поліцейський вимогу ОСОБА_1 пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан сп'яніння не висловлював, а відтак, останній від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння не відмовлявся.
Згідно з ч.2 ст.255 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Оскільки під час розгляду справи в апеляційному суді встановлено, що докази, які б доводили винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення відсутні, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова судді - скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргу захисника Федорова Дмитра Сергійовича задовольнити.
Постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 16 травня 2023 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1 000 /однієї тисячі/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 /сімнадцять тисяч/ гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 /один/ рік за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події і складу правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду Т.М. Тютюн