Справа № 344/3388/23
Провадження № 1-кп/344/321/25
08 січня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6 ,
обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
ОСОБА_9 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження з обвинувальним актом про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255-1, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255-1, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 307 КК України, -
Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області розглядається кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 255-1, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 255-1, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_9 за ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 307 КК України.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 18 листопада 2024 року обрано щодо обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 16 січня 2025 року включно.
Відповідно до вимог ч.3 ст.331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
У судовому засіданні прокурор подав клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_8 на строк 60 днів, яке попередньо вручено обвинуваченому та захиснику. Підтримуючи подане клопотання, мотивував наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме: переховування від суду, незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, вчинити інше або продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Обвинувачений ОСОБА_8 просив змінити запобіжний захід на домашній арешт.
Захисник ОСОБА_6 вказав, що прокурором не доведено можливий вплив ОСОБА_8 на свідків, так як упродовж судового розгляду впливу на свідків ні ОСОБА_8 , ні його родичами не здійснювалося, а судимість ОСОБА_8 не свідчить про те, що він буде вчиняти нове кримінальне правопорушення. Просив запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_8 змінити на запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Захисник ОСОБА_4 , обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_9 підтримали думку захисника ОСОБА_6 .
Вислухавши сторін, вивчивши матеріали кримінального провадження з цього приводу, в тому числі дані, що характеризують ОСОБА_8 , його вік, стан здоров'я та майновий стан, наявність постійного місця проживання, міцність соціальних зв'язків, репутацію обвинуваченого ОСОБА_8 , який раніше судимий, востаннє вироком Івано-Франківського міського суду від 22.06.2022 за ч.2 ст.185, ч.3 ст. 185, ч.1 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 3 місяці, суд враховує, що кримінальні правопорушення, інкриміновані обвинуваченому ОСОБА_8 є особливо тяжкими злочинами (ч. 2 ст. 255-1, ч. 3 ст. 307 КК України), на даний час існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, щодо можливого переховування від суду, незаконного впливу на учасників судового провадження, вчинити інше або продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, відповідно до якої, зокрема, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для тримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У своїх рішеннях ЄСПЛ неодноразово звертав увагу на те, що «суворість покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти» («Ідалов проти росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини»).
Обставини, що слугували підставою обрання щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не змінилися, інших обставин, котрі давали б підстави до зміни чи скасування запобіжного заходу, судом не встановлено, також не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого зможе забезпечити більш м'який запобіжний захід.
З огляду на викладене, суд вважає застосування більш м'якого запобіжного заходу недостатнім для забезпечення виконання ОСОБА_8 покладених на нього обов'язків. Запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_8 є співмірним і доцільним задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження, а тому запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_8 у виді тримання під вартою слід продовжити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 183, 331, 369-372, ч.2 ст.392 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 задовольнити. Застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою продовжити до 08 березня 2025 року включно.
Копію ухвали для виконання направити начальнику ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)» та вручити обвинуваченому і прокурору негайно після її оголошення, інші сторони мають право отримати її копію в суді.
Ухвалу може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_10