про залишення позовної заяви без руху
07 січня 2025 року Київ № 320/61428/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Білоноженко М.А.,
розглянувши позовну заяву в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1
доЦентральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України
провизнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, у якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України щодо нездійснення у встановленому законом порядку розгляду заяви - скарги до неї 12 вересня 2024 р. (вхідний ЦВК №10210) на скасувати постанову військово-лікарської комісії у ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлену як довідку ВЛК від 01.07.2024 року №11/18900;
- зобов?язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України належним чином повторно розглянути направлену до неї 12 вересня 2024 р. (вхідний ЦВК №10210) заяву - скаргу про перегляд постанови військово-лікарської комісії у ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформленої у вигляді довідки ВЛК від 01.07.2024 №11/18990 з прийняттям постанови відповідно до п.п. 2.3.3 - 2.3.5 п. 2 глави 2 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України №402 від 14.08.2008, з урахуванням рішення викладеного у абзаці другому відповіді ЦВЛК на зазначену заяву - скаргу (вихідний ЦВК №598/4/20742 від 14.09.2024), а також абзацу вісім (останнього на першій сторінці) відповіді ЦВЛК (вихідний ЦВЛК №598/4/23490 від 19.10.2024) запиту на інформацію до ЦВЛК (вхідний ЦВЛК №Ц-11363 від 14.10.2024р.);
- визнати дії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, протиправними та зобов?язання утриматися від вчинення певних дій: зокрема і у статусі Військово-лікарської комісії регіону не рекомендувати повторно звертатися до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також направляти мене, як військовозобов'язаного до ІНФОРМАЦІЯ_4 для повторного проходження ВЛК за скаргами до ЦВЛК, у тому числі її як ВЛК регіону, з урахуванням того, що я звертався до ІНФОРМАЦІЯ_5 зі скаргою на дії та бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_6 , що знайшло вираз і у її постанові, оформленій у вигляді довідки 11/18990 ВЛК від 01.07.2024;
- встановити наявності чи відсутності компетенції (повноважень) Центральної військової комісії Збройних Сил України щодо направляти розпорядження до ІНФОРМАЦІЯ_3 стосовно повторного проведення військово-лікарської комісії позаштатною військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_5 після того як я вже туди звертався з відповідною заявою-скаргою на дії та бездіяльність військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_7 , що знайшло вираз у її постанові у довідці 11/18990 ВЛК, від 01.07.2024;
- для забезпечення позову зупинити та заборонити щодо позивача дії, що суперечать здійсненню судочинства, а також законним правам та інтересам позивача ІНФОРМАЦІЯ_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та інших територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також щодо оскаржуваного рішення - постанови 11/18990 ВЛК від 01.07.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Згідно з частиною другою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Позивач в прохальній частині позовної просить зупинити дію оскаржуваного рішення, а також заборонити вчиняти дії щодо позивача.
Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Виходячи з вищенаведених норм, позивачем не вірно сформовані позовні вимоги, оскільки зупинення дії окремо взятого акта індивідуальної суб'єкта владних повноважень можливе лише у порядку, визначеному статтями 150 - 158 КАС України, а саме у порядку забезпечення позову.
Крім цього, щодо позовних вимог в частині встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) Центральної військової комісії Збройних Сил України щодо направляти розпорядження до ІНФОРМАЦІЯ_3 стосовно повторного проведення військово-лікарської комісії позаштатною військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_5 після того як я вже туди звертався з відповідною заявою-скаргою на дії та бездіяльність військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_7 , що знайшло вираз у її постанові у довідці 11/18990 ВЛК, від 01.07.2024, суд зазначає наступне.
Як вже зазначалось, за змістом частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.
За правилами пункту 3 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
Аналіз наведених норм дає суду підстави для висновку, що під компетенційними спорами розуміються спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі делегованих повноважень. Особливістю таких спорів є те, що сторонами у них - як позивачем, так і відповідачем - є суб'єкти владних повноважень. Тобто, позивачем у компетенційних спорах є суб'єкт владних повноважень, якщо він вважає, що інший суб'єкт владних повноважень - відповідач своїм рішенням або діями втрутився у його компетенцію, або що прийняття такого рішення чи вчинення дій є його прерогативою.
Компетенційні спори виникають виключно в межах реалізації функцій публічно-правового характеру суб'єктами владних повноважень. Особливість судового розгляду компетенційних спорів зумовлена необхідністю вирішення питання про те, чи належним чином реалізована компетенція відповідача та чи не порушена при реалізації повноважень відповідача компетенція позивача.
У даній справі позивач не є суб'єктом владних повноважень, а отже не наділений адміністративною процесуальною дієздатністю в частині пред'явлення позову щодо визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) у відповідача.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 820/3713/17.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху.
Для усунення недоліків позовної заяви, позивачу необхідно подати до суду заяву на усунення недоліків позовної заяви із зазначенням номера справи, до якої долучити:
- позовну заяву в оновленій редакції, з урахуванням висновків, викладених у даній ухвалі, у відповідності до кількості учасників справи.
Згідно з частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вищевказаним вимогам положень статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України і позивачу належить усунути вищевказані недоліки.
Керуючись статтями 5, 160, 161, 169, 248, Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Київського окружного адміністративного суду, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з моменту отримання ухвали.
3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
5. Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Білоноженко М.А.