ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"08" січня 2025 р. справа № 300/8137/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Гомельчука С.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 8929,69 грн, -
Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі- відповідачка) про стягнення податкового боргу у розмірі 8929,69 грн.
Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідачки податкового боргу, а саме пені, нарахованої внаслідок несвоєчасної сплати податкових зобов'язань із податку на доходи фізичних осіб та військового збору у загальному розмірі 8929,69 грн. Враховуючи, що відповідачкою самостійно вказаний податковий борг не сплачено, позивач, реалізовуючи свої законні повноваження, звернувся до суду.
Ухвалою від 12.11.2024 Івано-Франківським окружним адміністративним судом відкрито провадження в справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).
Ухвала про відкриття провадження у справі з позначкою "судова повістка" направлена відповідачці за адресою її зареєстрованого місця проживання відповідно до відомостей УДМС в Івано-Франківській області. Однак, кореспонденція повернулась на адресу суду з відміткою установи поштового зв'язку - "адресат відсутній за вказаною адресою".
Згідно з ч.11 ст. 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Крім того, відповідачка була повідомлена про розгляд даної справи у порядку ч.1 ст. 130 КАС України, а саме на офіційному веб-порталі судової влади України у встановлений строк було розміщено відповідне оголошення.
Проте, ОСОБА_1 правом на подання відзиву у визначений судом строк не скористалася.
Згідно з частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, керуючись частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, справа належить до вирішення за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами, у відповідності до вимог статті 262 КАС України, дослідивши в сукупності письмові докази, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ДПС в Івано-Франківській області як платник податку.
Як вбачається з матеріалів справи, податковий борг відповідачки становить 8929,69 грн, який утворився внаслідок несплати:
- пені з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 7618,63 грн;
- пені з військового збору що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 1311,06 грн.
На виконання вимог абзацу 1 пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області надсилалась відповідачці податкова вимога форми "Ф" від 02.11.2017 за № 21398-17 (а.с. 12).
Враховуючи те, що у встановлений законом строк та ігноруючи податкову вимогу, надіслану відповідачці, сума податкового боргу в загальному розмірі 8929,69 грн добровільно не сплачена, позивач просить стягнути таку заборгованість з відповідачки.
Вирішуючи цей спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі- ПК України), зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з положеннями підпункту 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 ПК України, платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа-резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
За приписами пункту 16-1 Перехідних положень ПК України, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.
Отже, відповідачка є платником податку на доходи фізичних осіб, та, як наслідок, військового збору.
Відповідно до пункту 179.1 статті 179 ПК України, платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.
Пунктом 179.7 статті 179 ПК України передбачено, що фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій нею податковій декларації.
На підставі пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.
Згідно пп. 129.3.1 п. 129.3 ст. 129 ПК України, нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.
Судом встановлено, що контролюючим органом, у зв'язку із несвоєчасним погашенням ОСОБА_1 податкових зобов'язань, нарахована пеня згідно зі ст. 129 ПК України у загальному розмірі 8929,69 грн. Зокрема, у витягу інтегрованої картки ОСОБА_1 містяться дані про нарахування пені з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, а саме у сумі 7618,63 грн та з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 1311,06 грн (а.с. 6-7).
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг -сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до підпункту «е» пункту 176.1 статті 176 ПК України, одним із обов'язків платника податків є обов'язок своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих органом державної податкової служби, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.
Згідно з вимогами підпункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 59.4 статті 59 ПК України, податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Суд вважає, що направлена відповідачу податкова вимога форми «Ф» від 02.11.2017 №21398-17 із детальним розрахунком суми податкового боргу є врученою відповідачці на підставі статті 42 ПК України. На час розгляду справи податкова вимога не відкликана та є чинною.
Податковий борг відповідачки підтверджується також довідкою про податковий борг станом 24.09.2024 та витягами з інтегрованої картки обліку платника податків, які містяться серед матеріалів справи.
Пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до пп. 20.1.19., пп.20.1.34. пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України; звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума узгодженого податкового зобов'язання, що виник у зв'язку з нарахуванням пені, нарахованої внаслідок несвоєчасної сплати відповідачем податкових зобов'язань із податку на доходи фізичних осіб та військового збору у загальному розмірі 8929,69 грн є податковим боргом відповідачки, який нею не сплачено.
Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, ОСОБА_1 суду не надано.
На переконання суду відповідачка зобов'язана погасити вказану суму податкового боргу. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення цього спору.
Оскільки на час розгляду справи податковий борг відповідачки в добровільному порядку не сплачено, відповідних доказів, які б підтверджували погашення такого боргу чи спростовували доводи позивача, відповідачкою не пред'явлено, тому суд вважає, що позовні вимоги Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про стягнення з ОСОБА_1 в дохід бюджету податкового боргу в сумі 8929,69 гривень є обґрунтованими, а позов таким, який слід задовольнити.
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по сплаті судового збору не належать до відшкодування позивачу. Доказів понесення інших витрат суду не подано.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в дохід бюджету заборгованість на суму 8929,69 грн (вісім тисяч дев'ятсот двадцять дев'ять гривень шістдесят дев'ять копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Гомельчук С.В.