07 січня 2025 року Справа № 280/11141/24 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Артоуз О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження заяву представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) представник Сідельникова Олена Леонідівна ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, ЄДРПОУ 44118663) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,
02 грудня 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, відповідно до якої позивач просить суд:
визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:
17.01.2022 № 0008930709 форма «С», яким встановлено порушення частини 6 стаття 15-3 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального №481/9-ВР від 19.12.1995 (зі змінами та доповненнями), та застосовано штраф в розмірі 6 800,00 грн.;
17.01.2022 № 0008910709 форма «С» яким встановлено порушення частини 20 статті 15 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального №481/9-ВР від 19.12.1995 (зі змінами та доповненнями) та застосовано штраф 17 000,00 грн.;
17.01.2022 № 0008880709 форма «С» яким встановлено порушення пунктів 1, 2, 12 статті 3 ЗУ «Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями) та застосовано штраф 1 515,00 грн.;
стягнути з відповідача на користь позивача всі судові витрати по справі.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 09.12.2024 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 16.12.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі, вирішено здійснити розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.
30 грудня 2024 року на адресу суду надійшла заява відповідача про залишення позовної заяви без розгляду. В обґрунтування своєї заяви відповідач наполягає на тому, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду. Податкові повідомлення-рішення №0008930709 від 17.01.2022, №0008910709 від 17.01.2022, №0008880709 від 17.01.2022 були належним чином відправлені рекомендованим листом з повідомленням про вручення ФОП ОСОБА_1 , однак були повернені на адресу податкового органу за закінченням терміну зберігання, про що свідчать відповідні відмітки АТ «Укрпошта», які надаються разом із відзивом на позовну заяву у якості доказів. Згідно з п.42.5. ст.42 ПК України зазначено, що у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику). У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення. Таким чином, всі вищезазначені податкові повідомлення-рішення вважаються належним чином вручені відповідно до чинного законодавства ще у січні 2022 року. Також, ФОП ОСОБА_1 має законного представника - адвоката, який консультує позивача з усіх правових питань. Позивач, в особі його представника усвідомлював, що за результатом складення та вручення Акту фактичної перевірки будуть наслідки, а саме складення відповідних ППР, адже навіть у судових рішеннях Веселівського районного суду Запорізької області лютого 2022 року по судовим справам №313/1608/21 та 313/1609/21 судом зазначено (як посилання на доводи ФОП ОСОБА_1 ): «Податкові повідомлення-рішення, за результатами складеного акту станом на день складення протоколу про адміністративні правопорушення не винесено.» Отже, про необізнаність позивача в розрізі питання складення відповідних ППР не може йти мова. Строк на оскарження всіх оспорюваних податкових повідомлень-рішень у позивача сплинув ще у липні 2022 року. Відповідач просить суд позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) в адміністративній справі №280/11141/24 залишити без розгляду
Позивач та його представник правом на надання пояснень на заяву відповідача не скористалися. Як встановлено судом з даних КП «Діловодство спеціалізованого суду» заява відповідача надійшла до електронного кабінету представника позивача 30.12.2024 об 11:42 год.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Суд, розглянувши заяву, вивчивши письмові матеріали справи, зазначає наступне.
Згідно з ч.1 ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати (ч. 2 ст. 118 КАС України).
За змістом ч.1 ст.122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАС України).
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
З аналізу вищенаведених положень вбачається, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
З матеріалів справи слідує, що позовні вимоги у даному спорі стосуються правомірності прийняти відповідачем податкових повідомлень-рішень.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Верховний Суд у постанові від 26.11.2020 року у справі №500/2486/19 вказав, що зазначений у пункті 102.1 статті 102 ПК України строк є саме строком давності, який має матеріально-правову природу, а тому не може бути одночасно і процесуальним строком звернення до суду. Між правовою природою матеріально-правового строку давності в податкових правовідносинах та процесуального строку звернення до адміністративного суду є сутнісна різниця, а тому помилковим є ототожнення їх призначення при використанні. Крім того, зміст правовідносин щодо правомірності податкових повідомлень-рішень та/або інших рішень контролюючого органу, якими цим органом платнику податків визначаються грошові зобов'язання, свідчить про те, що вони об'єктивно не можуть існувати як спірні протягом 1095 днів (або у відповідних випадках 2555 днів) з дня отримання відповідного податкового повідомлення-рішення.
Верховним Судом зазначено, що численні юридичні наслідки, які з огляду на положення Податкового кодексу України виникають або можуть виникнути внаслідок реалізації контролюючим органом своїх повноважень та обов'язків, після того, як визначене контролюючим органом грошове зобов'язання набуло статусу узгодженого, настають у значно менший строк, ніж 1095 днів. Тому надання такого строку для звернення до суду з вимогою про оскарження податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу щодо визначення грошового зобов'язання створювало б непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, зокрема, щодо обсягу прав і обов'язків як платників податків, так і контролюючих органів. Зокрема така непропорційність здатна створити стан невизначеності щодо легітимності дій контролюючого органу, вчинених у законний спосіб у межах строку давності, встановленого статтею 102 ПК України, оскільки після звернення платника податків з відповідним позовом до суду раніше узгоджені грошові зобов'язання стають неузгодженими. У зв'язку з наведеним право ініціювати в судовому порядку спір щодо правомірності податкових повідомлень-рішень та/або інших рішень контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання об'єктивно не може існувати протягом 1095 днів, оскільки така тривалість порушує принцип правової визначеності як одного з основних елементів верховенства права, а також не забезпечує досягнення мети й завдань функціонування податкової системи.
З вищевикладеного вбачається, що норма пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України не визначає процесуального строку звернення до суду у випадку не здійснення досудового адміністративного оскарження до вищого податкового органу, а тому такий строк визначається пунктом 2 статті 122 Кодекс адміністративного судочинства України.
Верховний Суд у постанові від 16.11.2023 у справі №640/1355/21 зазначив: з урахування викладеного, суд приходить до висновку, що до податкових повідомлень-рішень Кодексом адміністративного судочинства України та Податковим кодексом України встановлені наступні види строків звернення до суду у справах даної категорії:
- шість місяців якщо позивачем не застосовувалась процедура досудового врегулювання спору;
- три місяці якщо позивачем застосовувалась процедура досудового врегулювання спору, однак рішення за результатами скарги не було прийнято або не було направлено скаржнику;
- один місяць якщо позивачем застосовувалась процедура досудового врегулювання спору та прийнято рішення про відмову в задоволенні скарги.
Отже, визначальним при вирішенні питання дотримання строків звернення до адміністративного суду є встановлення дати коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У позовній заяві позивачем вказано, що у листопаді 2024 року позивач звернувся до ДПС через свого представника з адвокатським запитом, в якому просив надати копії ППР які були прийняті відносно нього з грудня 2021 по день направлення запиту. Лише з відповіді на адвокатський запит позивач дізнався що в 2022 році на підставі акту 11547/08/01/07/09/3303915051 від 25.11.2021 відносно нього прийнято оскаржувані ППР.
Проте, відповідач наполягає на тому, що пунктом 42.1, 42.2, 42.4 ст.42 ПК України податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Згідно з п.58.3 ст.58 ПК України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Тобто, саме зазначена поштовою службою дата із наведенням причин невручення є моментом, коли оскаржувані ППР вважаються врученими платнику податків.
Як свідчать надані представником відповідача письмові докази, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення податкові повідомлення-рішення форми «С» від 17.01.2022 №№ 0008930709, 0008910709, 0008880709 були направлені на адресу в січня 2022 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 затверджено Правила надання послуг поштового зв'язку (далі - Правила №270, в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п. 2 цих Правил, повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу - повідомлення, яким оператор поштового зв'язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом та прізвище одержувача.
Згідно з п. 99 Правил №270, рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою Судова повістка), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об'єкта поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, який проживає разом з ним.
У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.
Відповідно до п. 116 Правил №270, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, відправлення "EMS" - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод.
Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику (п. 117 Правил №270).
Тож з урахуванням обставин відправлення з боку відповідача на адресу ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) податкових повідомлень-рішень форми «С» від 17.01.2022 №№ 0008930709, 0008910709, 0008880709, та місячного терміну зберігання поштового відправлення на об'єкті поштового зв'язку місця призначення, очевидним є висновок про те, що позивач повинен був дізнатися про прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень форми «С» від 17.01.2022 №№ 0008930709, 0008910709, 0008880709 ще в січні-лютому 2022 року.
Окрім того, в матеріалах справи наявні копії постанов Веселівського районного суду Запорізької області від 16.02.2022 по справам №313/1608/21 та № 313/1609/21 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, встановлених за результатами перевірки об'єкту торгівлі-магазину, акт перевірки № 11547/08/01/07/09/3303915051 від 25.11.2021. Позивачем та його представником адвокатом Сідєльніковою О.Л. надавалися пояснення та клопотання під час розгляду справ №313/1608/21 та № 313/1609/21.
При цьому, незважаючи на такий тривалий проміжок часу, позивач, стверджуючи про неотримання ним податкових повідомлень-рішень форми «С» від 17.01.2022 №№ 0008930709, 0008910709, 0008880709, так і не надав суду обґрунтування причин власної бездіяльності впродовж майже трьох років з моменту проведення перевірки та розгляду справ про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Така поведінка позивача вказує на свідоме ігнорування ним результатів проведеної перевірки, викладених у акті перевірки № 11547/08/01/07/09/3303915051 від 25.11.2021, що у свою чергу не може бути виправданням у випадку вирішення питання дотримання строків звернення до адміністративного суду.
З огляду на повідомлені представником відповідача у клопотанні обставини направлення податкових повідомлень-рішень форми «С» від 17.01.2022 №№ 0008930709, 0008910709, 0008880709, твердження позивача про отримання вказаних рішень лише з відповіді на адвокатський запит суд визнає спростованим наданими з боку відповідача доказами.
За приписами частин 13-15 ст. 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху з огляду на наступне.
У силу правових висновків постанови Верховного Суду від 29.09.2022 по справі №500/1912/22 при застосуванні процесуальних норм судам слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог закону.
Частиною першою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Критеріями оцінки причин поважності пропуску строку звернення до суду є: 1) обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк (є причиною); 2) обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла або тривала протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
Такий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 473/2236/17.
Частиною 6 ст. 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
До позову не додано заяву про поновлення строку звернення до суду.
З огляду на наведене, позивачу слід надати заяву про поновлення строків, оформлену відповідно до вимог статті 167 КАС України, вказавши поважні підстави для поновлення строку звернення до суду.
Вищевикладені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам КАС України, а тому, згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України, вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Суд зазначає, що недоліки даної позовної заяви можуть бути усунуті протягом 5 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом та докази поважності причин його пропуску.
Згідно положень частин 14 - 15 ст. 171 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171 КАС України, суддя, -
Заяву Головного управління ДПС у Запорізькій області про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) представник ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, ЄДРПОУ 44118663) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.
Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) представник ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, ЄДРПОУ 44118663) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 05 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом та докази поважності причин його пропуску.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у строк і спосіб, встановлений судом, позовну заяву буде залишено без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала виготовлена та підписана 07 січня 2025 року.
Суддя О.О. Артоуз