08 січня 2025 року м. Ужгород№ 260/7744/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючої судді Плеханова З.Б., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Закарпатській області (вул. Августина Волошина, буд. 52,м. Ужгород, Ужгородський р-н, Закарпатська обл.,88000) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення податкового боргу
21 листопада 2024 року Головне управління ДПС у Закарпатській області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Позов мотивовано тим, що за Відповідачем рахується податковий борг у розмірі 36938,12 грн., по платежу: 85 11010500 «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» у розмірі 23800,00 грн., 11011001 «Військовий збір, що сплачується за результатом річного декларування» у розмірі 7140,00 грн., 50 18050400 «Єдиний податок з фізичних осіб» у розмірі 5998,12 грн. Контролюючим органом було здійснено всі визначені законодавством заходи щодо стягнення податкового боргу, в тому числі, скеровано на адресу такого платника податків податкову вимогу. Однак, такі дії не призвели до позитивного результату, а тому сума податкового боргу підлягає стягненню в судовому порядку.
25 листопада 2024 року ухвалою ЗОАС відкрито спрощене позовне провадження та запропоновано відповідачу надати відзив на позов та докази, які в нього є в термін протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання даної ухвали.
Зазначену ухвалу направлено на адресу відповідача, яка також зазначена у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Однак, поштовий конверт з ухвалою суду від 25 листопада 2024 року повернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду без вручення з відміткою органу поштового зв'язку «повертається» "адресат відсутній за вказаною адресою" датованою 17.12.2024 р.
Суд зазначає, що згідно п. 45.1 ст. 45 ПК України, платник податків фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в контролюючому органі. Платник податків фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси. Платник податків відповідно до норм чинного законодавства зобов'язаний визначити свою податкову адресу, і повідомити податковий орган про зміну свого місцезнаходження.
Аналогічна правова позиція відображена в постанові Верховного Суду від 14 липня 2022 року у справі № 120/479/21-а, де колегія суддів касаційної інстанції звертає увагу, що добросовісний платник податків, зобов'язаний забезпечити отримання кореспонденції, у разі невиконання цього обов'язку, платник не вправі посилатись на неотримання ним документів, як на обставину, що звільняє його від настання у зв'язку з цим негативних наслідків.
Аналогічна правова позиція відображена у постанові Верховного Суду від 20.10.2020 у справі № 140/30/20.
Відповідно до п. 42.2 статті 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Слід зазначити, що Верховний Суд у постанові від 04 червня 2020 року по справі №826/11455/15 дійшов висновку, що не виконання платником податків обов'язку щодо повідомлення контролюючого органу про зміну податкової адреси позбавляє його можливості посилатися у спорі з контролюючим органом, що документи, правомірності яких стосується спір, не були йому вручені, якщо буде встановлено, що документи були направлені в установленому законом порядку на його податкову адресу, навіть у випадку повернення цих документів підприємством поштового зв'язку через неможливість їх вручення. Такий правовий наслідок висновується з норми п. 42.2 статті 42 ПК України.
Враховуючи також правову позицію викладену у постанові Верховного суду від 10.05.2023 №755/17944/18, у постанові КЦС ВС від 10.05.2023 року у справі 755/17944/18 відповідач вважається належним чином повідомлений про розгляд даної адміністративної справи.
Зокрема у постанові Верховного суду від 10.05.2023 №755/17944/18 констатовано:
- Посилання касаційної скарги на те, що ОСОБА_4 належним чином не було повідомлено про дату, час і місце розгляду справи, що позбавило його можливості реалізувати належні йому процесуальні права, є безпідставними, так як наявна на а. с. 143 т. 3 довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Відзиву або доказів, які би спростували позовні вимоги відповідачем не надано.
Обставини встановлені судом
ОСОБА_1 має реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , внесений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як підприємець та перебуває на обліку у податковому органі як фізична особа- підприємець.
За Відповідачем рахується податковий борг у розмірі 36938,12 грн., по платежу:
- 85 11010500 «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» у розмірі 23800,00 грн.
- 11011001 «Військовий збір, що сплачується за результатом річного декларування» у розмірі 7140,00 грн.
- 50 18050400 «Єдиний податок з фізичних осіб» у розмірі 5998,12 грн.
Вказане вище підтверджується розрахунком податкового боргу та обліковими картками.
Вищевказаний борг виник у зв'язку з наступним.
ОСОБА_1 було подано 08.12.2022 року до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи №30357 із самостійно задекларованою сумою грошових зобов'язань по платежу: 85 11010500 «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» у розмірі 23800,00 грн. та платежу 11011001 «Військовий збір, що сплачується за результатом річного декларування» у розмірі 7140,00 грн. Грошові зобов'язання не погашалися.
Відповідно до п. 57.1. статті 57.3 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України, із змінами та доповненнями, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Відповідно до підпункту 298.1.1 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.
Відповідачкою до податкового органу було подано заяву про застосування спрощеної системи оподаткування №3274/6 від 07.04.2015, з обраною ставкою 10 відсотків до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з п. 299.1 ст. 299 ПКУ реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Відповідно до п. 293.1 ст. 293 ПКУ, ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) дорозміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: 1) для першої групи платників єдиного податку - не більше 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму (гіп. 293.2.1 ст. 293.2 ст. 293 ПКУ).
Відповідно до п. 295.2 ст. 295 ПКУ нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої та другої груп здійснюється контролюючим органом на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
Відповідачка у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування обрала ставку податку у розмірі 10% до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З урахуванням вищенаведеного, ставка єдиного податку становить 10% до прожиткового мінімуму для працездатних осіб прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 - 268,40 грн. (2684,00*10%), на 01.01.2024 - 302,80 грн. (3 028,00* 10%).
Згідно п. 295.1. ст. 295 ПКУ, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Відповідачці нараховано єдиний податок за 2023-2024 рік в розмірі 5966,80 грн. Відповідачем за вказаний період суми єдиного податку не сплачувались.
Працівниками контролюючого органу проведено камеральну перевірку Відповідача з питань дотримання граничних термінів сплати єдиного податку з фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності. За наслідками проведеної перевірки складено акт перевірки від 20.04.2021 №3794/07-16-24- 03/3299213944 та винесено податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій від 09.06.2021 №000/3390/07-16-24-03/ НОМЕР_1 у розмірі 1715,20 грн., яке було надіслано рекомендованим відправленням №8800027207176 та повернуто без вручення відповідно до довідки форми « 20». Сплачено частково на суму 1683,88 грн., недоїмка складає 31,32 грн.
Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПКУ у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Відповідно до п. 57.3 ст.57 ПКУ у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення - рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відтак, грошові зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням є узгодженим.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ст. 59 ГІК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. В силу підпункту 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 даного Кодексу, податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
У зв'язку з несплатою узгоджених сум Відповідачу на підставі пункту 59.1. статті 59 ГІК України, надіслано податкову вимогу від 09.05.2023 №0000862- 1302-0716 про наявність податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями, яка була направлена на адресу Відповідача засобами поштового зв'язку рекомендованим листом №8800020923380 та повернута без вручення відповідно до довідки форми « 20».
Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ГІКУ у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Отже в силу вимог статті 58 ПК України податкова вимога вважається врученою.
Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Статтею 16 ПКУ передбачено, що одним із обов'язків платника податків є обов'язок сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Частиною першою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу
Ураховуючи встановлені у справі обставини та положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини, відсутність заперечень відповідача щодо позовних вимог, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.
Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд
1.Позов Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52 код ЄДРПОУ ВП 44106694 ) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) податковий борг у розмірі 36938,12 грн., по платежах:
- 85 11010500 «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» у розмірі 23800,00 грн.;
- 11011001 «Військовий збір, що сплачується за результатом річного декларування» у розмірі 7140,00 грн.;
- 50 18050400 «Єдиний податок з фізичних осіб» у розмірі 5998,12 грн.;
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адмінсуду.
СуддяЗ.Б.Плеханова