08 січня 2025 року м. Ужгород№ 260/6675/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Плеханова З.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063)
про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити дії
22 жовтня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні обґрунтовані тим, що вона є дружиною померлого ОСОБА_2 , який за життя отримував пенсію, призначену за нормами Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-XII), та перебував на обліку у відповідача.
На виконання рішень Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.10.2022 року у справі №260/2832/22; від 29.03.2023 року у справі №260/819/23 та від 03.08.2023 року у справі №260/3185/23 було проведено перерахунок та виплату пенсії.
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .
На заяву ОСОБА_1 про виплату недоодержаної пенсії померлого чоловіка, відповідач листом №4571-4337/П-02/8-0700/24 від 18.09.2024 року відмовив у виплаті вказаних коштів.
Позивач покликається на норми статті 61 Закону №2262-ХІІ та стверджує, що має право на одержання недоотриманих сум пенсії померлого чоловіка, нарахованих на виконання рішення суду, але не виплачених своєчасно, у зв'язку з чим звернулася до суду з цим позовом.
23 жовтня 2024 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження в даній справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов та докази, які в нього є в термін протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання даної ухвали та зобов'язано відповідача надати суду пенсійну справу ОСОБА_1 .
05 листопада року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що у зв'язку з тим, що позивачка не зверталась Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою про виплату неодержаної пенсії у зв'язку із смертю пенсіонера встановленого зразка та не надавала ніяких документів, пенсійний орган не вирішував питання щодо виплати позивачці неодержаної пенсії у зв'язку із смертю пенсіонера ОСОБА_2 , зазначає, що публічно-правовий спір про виплату недоотриманої пенсії померлого пенсіонера у правовідносинах між сторонами відсутній.
Обставини встановлені судом
ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області та отримував пенсію відповідно до Закону №2262-XII.«Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» .
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.10.2022 року у справі №260/2832/22, яке набрало законної сили 26 вересня 2022 року, зобов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату з 01.04.2019 основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки №ХР9740 від 18.07.2022, виданої ІНФОРМАЦІЯ_6 , про грошове забезпечення станом на 05.03.2019, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", положень постанови КМУ від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії та з урахуванням проведених виплат.
На виконання вищевказаного рішення суду здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_2 та нараховано доплату пенсії в сумі 213152,36 грн., за період з квітня 2019 року по грудень 2022 року, що не заперечується відповідачем та підтверджується розрахунком на доплату за пенсійною справою №ХР 9740.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2023 року у справі №260/819/23, яке набрало законної сили 06.11.2023 року, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років у розмірі 86 відсотків відповідних сум грошового забезпечення з 01 січня 2018 року по 31 березня 2019 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30 березня 2018 року № ХР9740 та з 01 квітня 2019 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_5 № ХР9740 від 18 липня 2022 року, з урахуванням проведених виплат.
На виконання вищевказаного рішення суду здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_2 та нараховано доплату пенсії в сумі 122657,44 грн. за період з січня 2018 року по червень 2023 року, що не заперечується відповідачем та підтверджується розрахунком на доплату за пенсійною справою №ХР 9740.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року у справі №260/3185/23, яке набрало законної сили 04.09.2023 року, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 01 липня 2021 року нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання вищевказаного рішення суду здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_2 та нараховано доплату пенсії в сумі 54000,00 грн., за період з липня 2021 року по вересень 2023 року, що не заперечується відповідачем та підтверджується розрахунком на доплату за пенсійною справою №ХР 9740.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 01.07.2024 року, виданого органом державної реєстрації актів цивільного стану, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 01.07.2024 року складено відповідний актовий запис №885.
05 липня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ в Закарпатській області із заявою про призначення пенсії в разі втрати годувальника.
05 липня 2024 року згідно Протоколу за пенсійною справою 0701010388 ОСОБА_1 призначено пенсію у разі втрати годувальника.
01 жовтня 2024 року ОСОБА_1 , будучи дружиною померлого ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою про здійснення їй виплати нарахованої ОСОБА_2 пенсії, що залишилась недоодержаною у зв'язку з його смертю.
На звернення позивача відповідач листом від 04.10.2024 року за №4835-4653/П-02/8-0700/24 відмовив у виплаті вказаних коштів, зазначаючи всі різниці в пенсії померлого годувальника по судовим справам і цитуючи статтю 379 КАСУ щодо заміни сторони виконавчого провадження у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження.
Не погодившись з відмовою у виплаті недоодержаної пенсії померлого батька, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Мотиви та норми права застосовані судом.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до статті 52 Закону №1058-IV сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.
У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Вищевказана норма Закону кореспондується зі статтею 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05 листопада 1991 року, згідно якої суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Відповідно статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1218 Цивільного кодексу України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно зі статтею 1227 Цивільного кодексу України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми соціальних виплат (у даному випадку пенсії) передаються членам сім'ї спадкодавця.
У той же час, спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХII) відповідно до якого держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Так, згідно частин першої та третьої статті 61 Закону №2262-ХІІ суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.
Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
З урахуванням зазначеного, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно до Закону №2262-ХІІ та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються виключно за процедурою, визначеною статтею 61 Закону №2262-ХІІ.
У постанові Верховного Суду від 30.01.2020 по справі №200/10269/19-а сформульовано висновок про те, що у разі переходу до членів сім'ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.
Як наголошено Верховним Судом у постанові від 09.06.2022 по справі №200/12094/18-а, вищевказаний висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім'ї пенсіонера або особа, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому частиною 1 статті 52 Закону №1058-IV та частиною першою статті 61 Закону №2262-XII, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (частина 2 статті 52 Закону №1058-IV), проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб'єктом владних повноважень рішення з цього питання.
У справі №200/12094/18-а Верховний Суд зробив наступні висновки:
За загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 52 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV), сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Відповідно до статті 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
За приписами частини 3 цієї статті зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного осіб, для яких спільно з отримувачем цих сум, які є доходом сім'ї.
У постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 200/10269/19-а, сформульована висновок про те, що « у разі переходу до членів сім'ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя».
Такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім'ї пенсіонера або особа, якій забезпечується пенсією у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому ч. 1 ст. 52 Закону № 1058-IV та ч. 1 ст. 61 Закону № 2262-ХІІ, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (ч. 2 ст. 52 Закону № 1058-IV), проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб'єктом владних повноважень рішення з цього питання.
У цій справі встановлено, що ОСОБА_2 протягом 6 місяців після смерті та отримання свідоцтва про смерть чоловіка не зверталася до ГУ ПФУ у Донецькій області для отримання відповідних сум пенсії.
У такому разі, у силу ч. 3 ст. 52 Закону № 1058-IV, сума пенсії, що належала ОСОБА_3 і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини, та орган Пенсійного фонду не здійснює виплату неодержаної пенсії у порядку ч. 1 ст. 52 Закону № 1058-IV, ч. 1 ст. 61 Закону № 2262-ХІІ.
Вказаний висновок сформований в постанові Верховного Суду від 06.04.2022 у справі №200/10136/20-а.
Спір між сторонами виник з приводу захисту позивачем свого права на спадкування за законом як спадкоємця першої черги після смерті батька призначеної, нарахованої, але невиплаченої пенсії спадкодавця.
Сама собою участь у спорі ГУ ПФУ у Донецькій області не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Судами встановлено, що позивач згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 04.04.2018 ННА 044209, виданого державним нотаріусом Першої Бахмутської державної нотаріальної контори спадщина складається з грошових внесків з належними відсотками, нарахуваннями, компенсаціями в АТ "Ощадбанк".
Ураховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що спір у цій справі не має публічно-правового характеру, а тому, не підпадає під юрисдикцію адміністративних судів та має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.
Виходячи з викладеного, частиною першою статті 61 Закону №2262-XII запроваджено спеціальне правило, в силу якого недоодержані за життя суми пенсії пенсіонера з числа військовослужбовців не включається до складу спадщини і виплачуються:
1) членам сім'ї померлого пенсіонера, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника;
2) батькам померлого пенсіонера, дружині (чоловіку) померлого пенсіонера та членам сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, навіть якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Судом встановлено, що:
- чоловік позивачки - ОСОБА_2 був пенсіонером з числа військовослужбовців, осіб, який отримував пенсію за Законом №2262-ХІІ
- позивачка отримує пенсію за померлим чоловіком в разі втрати годувальника
- звернулася за недоотриманими сумами пенсії померлого годувальника не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера
Отже у справі за позовом ОСОБА_1 правовідносини не стосуються її спадкових справ, і даний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 200/10269/19-а, оскільки у разі переходу до членів сім'ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя».
В даному випадку позивачка є особою, яка забезпечується пенсією у разі втрати годувальника та реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому ч. 1 ст. 52 Закону № 1058-IV та ч. 1 ст. 61 Закону № 2262-ХІІ, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (ч. 2 ст. 52 Закону № 1058-IV), проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб'єктом владних повноважень рішення з цього питання.
Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження виплати ОСОБА_2 заборгованості з виплати пенсії, яка виникла внаслідок перерахунку пенсії на виконання рішень суду за період в загальній сумі 389809,80 грн.
Відповідно до частини першої статті 61 Закону №2262-ХІІ позивач має право на отримання нарахованої, але не виплаченої ОСОБА_2 суми пенсії у розмірі 389809,80 грн.
При цьому оскільки позивач звернулася до органу Пенсійного фонду із заявою про виплату нарахованої ОСОБА_2 , але неодержаної суми пенсії у розмірі 389809,80 грн., протягом шести місяців після смерті пенсіонера, тобто в межах строку, встановленого частиною третьою статті 61 Закону №2262-ХІІ, у відповідача відсутні підстави для відмови позивачу у виплаті суми пенсії, що підлягала виплаті пенсіонеру ОСОБА_2 , і залишилася недоодержаною у зв'язку з його смертю.
Таким чином, суд вважає, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 недоодержаної пенсії її померлого чоловіка ОСОБА_2 у сумі 213152,36 грн., нарахованої на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.10.2022 року у справі №260/2832/22, у сумі 122654,44 грн., нарахованої на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2023 року у справі №260/819/23 та у сумі 54000,00 грн. нарахованої на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року у справі №260/3185/23 є протиправними.
Відтак, з урахуванням встановлених обставин порушені права позивача підлягають відновленню, шляхом зобов'язання відповідача виплатити ОСОБА_1 недоодержану її померлим чоловіком ОСОБА_2 пенсії, нараховану на виконання рішень Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.10.2022 року у справі №260/2832/22, від 29 вересня 2023 року у справі №260/819/23 та від 03 серпня 2023 року у справі №260/3185/23.
Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 1211,20 грн, сплачений згідно з квитанцією.
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України
1.Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови листом за вих. №4835-4653/11-02/8-0700/24 від 04.10.2024 року у здійсненні нарахування та виплату суми пенсії ОСОБА_1 , що належала її чоловіку ОСОБА_2 і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063 ) здійснити нарахування та виплату суми пенсії ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_3 АДРЕСА_2 , що належала її чоловіку ОСОБА_2 і залишилась недоотриманою у зв'язку з його смертю.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063).
Пенсійну справу № 0701010388 ( ОСОБА_2 ) пенсія по втраті годувальника на дружину ОСОБА_1 повернути до ГУ ПФУ в Закарпатській області.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяЗ.Б.Плеханова