08.01.2025 Справа №607/27157/24 Провадження №3/607/401/2025
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Кунцьо С.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, непрацюючого, жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (в редакції Закону №1604-IX від 01.07.2021), -
Як встановлено в судовому засіданні, громадянин ОСОБА_1 якого протягом року було піддано адміністративному стягненню за ч.1 ст.173-2 КУпАП та відносно якого винесено терміновий заборонний припис серії АА №331874 від 28.11.24, згідно якого останній зобов'язався залишити місце проживання (перебування) із постраждалою особою ОСОБА_2 на термін на 5 діб, не повідомив уповноважений підрозділ органів Національної поліції про місце свого тимчасового перебування на час дії припису. Таким чином ОСОБА_1 порушив вимоги п.8 ст 25 ЗУ «Про запобігання та протидію домашнього насильства».
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився і про причину неявки в суд не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку.
В рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
У цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи вищевикладене, у відповідності до частини 2 статті 268 КУпАП, вважаю за можливе справу розглядати у відсутності особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який не з'явився до зали судових засідань, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вважаю, що вина ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП знайшла своє підтвердження, з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.278 Кодексу України про адміністративні правопорушення, під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен перевірити чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 9 КпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.62 Конституції України: обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поза розумним сумнівом.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи - ст. 280 КУпАП.
Відповідно до ст. 251 КУПАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення повністю доведена матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №621172 від 09.12.2024; рапорті поліцейського офіцера громади СВГ ВП ПП Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області; письмових поясненнях ОСОБА_1 від 09.12.2024; копії термінового заборонного припису серії АА №331874 від 28.11.2024 винесеного у зв'язку зі скоєнням ОСОБА_1 домашнього насильства психологічного характеру відносно своєї дружини в якому також міститься зобов'язання повідомити про місце свого тимчасового перебування уповноважений підрозділ Національної поліції України на час дії припису, яким кривдника окрім іншого зобов'язано залишити місце проживання із постраждалою особою; копії форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 28.11.2024 за результатами заповнення якої поліцейським уповноваженого підрозділу поліції визначено рівень небезпеки - «високий»; копії журналу №43 реєстрації повідомлень про місце тимчасового перебування кривдника, якому винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника, в якому не вбачається відмітки про місце свого тимчасового перебування ОСОБА_1 на час дії термінового заборонного припису;копії постанови Тернопільського міськрайонного суду від 07.12.2023 (№607/23663/23) згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП; копії постанови Тернопільського міськрайонного суду від 02.04.2024 (№607/6598/24) згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП; копії постанови Тернопільського міськрайонного суду від 05.04.2024 (№607/6302/24) згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП.
За таких обставин вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП (в редакції Закону №1604-IX від 01.07.2021), а саме - неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення термінового заборонного припису, вчинене особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності, наклавши на нього адміністративне стягнення.
При накладенні адміністративного стягнення суд приймає до уваги суспільну небезпеку та характер вчиненого правопорушення, особу винного, його матеріальне становище, та вважає, що останньому слід призначити адміністративне стягнення у вигляді штрафуу межах санкції статті за якою ОСОБА_1 притягається до відповідальності та яка була чинна на момент вчинення правопорушення останнім - у вигляді штрафу
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.173-2, 283, 284 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП (в редакції Закону №1604-IX від 01.07.2021), та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510,00 грн. (п'ятсот десять гривень 00 копійок).
Штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У випадку несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020,00 (одну тисячу двадцять гривень 00 копійок) в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок) в дохід держави.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Головуючий суддяС. В. Кунцьо