08 січня 2025 р. Справа № 597/1504/24
Заліщицький районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Тренич А.Г.
за участю секретаря судового засідання Богдана В.М.
представника позивача - адвоката Данильчука Н.Б.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Заліщицької міської ради Чортківського району Тернопільської області про встановлення юридичного факту та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Заліщицької міської ради Чортківського району Тернопільської області про встановлення юридичного факту та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.
В позовній заяві ОСОБА_1 просить встановити факт проживання однією сім'єю чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу, а саме: померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 з 01.01.1941 року по 02.10.1998 року та визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) в селянській спілці «Хлібороб», розміром 0,72 умовних кадастрових гектарів, нормативно-грошовою оцінкою 21971,37 грн., що посвідчена сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ТР № 0302577, який видано 04.01.1997 року на підставі розпорядження Заліщицької РДА від 31.12.1996 року № 675 та зареєстрованого за реєстраційним номером 110134, на яку мала право померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , який прийняв спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Ухвалою Заліщицького районного суду Тернопільської області від 04.10.2024 року відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу у порядку загального позовного провадження із викликом сторін.
Представник позивача - адвокат Данильчук Н.Б. в судовому засіданні просить позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач не делегував свого представника в судове засідання, у відзиві на позовну заяву просить розглянути справу без його участі, не заперечує щодо задоволення позову в повному обсязі.
Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачами позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
В матеріалах справ відсутні дані, які б вказували, що визнання позову відповідачем суперечить вимогам закону.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні повідомив, що померлі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживали однією сім'єю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні повідомила, що померлі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживали однією сім'єю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу.
Заслухавши пояснення представника позивача, свідків, дослідивши матеріали справи, враховуючи заяву відповідача, суд вважає, що справу слід вирішити за наявними матеріалами та задовольнити позов, виходячи із наступного.
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_2 , про що складено відповідний актовий запис №17, що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 03.10.1998 року.
Спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняв її чоловік ОСОБА_3 , оскільки проживав на момент смерті з померлою в одному будинку, даний факт підтверджується довідкою Зозулинського старостинського округу Заліщицької міської ради № 19-15-16/82 від 19.09.2024 року.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , про що складено відповідний актовий запис № 09, що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 03.03.2003 року.
За життя 17.03.1999 року ОСОБА_3 склав на користь ОСОБА_1 заповіт, посвідчений секретарем Зозулинської сільської ради та зареєстрований в реєстрі за №7, яким заповів останньому все своє майно яке йому буде належати на день смерті.
Відповідно до довідки №19-15-16/83 виданої 19.09.2024 року, виданої Зозулинським старостинським округом Чортківського району Тернопільської області, зі спадкодавцем ОСОБА_3 на момент його смерті проживав та був зареєстрований його племінник ОСОБА_1 , який вступив в управління спадковим майном.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої входить право на земельну частку (пай) в селянській спілці «Хлібороб», розміром 0,72 умовних кадастрових гектарів, що посвідчена сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ТР №0302577, який виданий 04.01.1997 року на підставі розпорядження Заліщицької РДА від 31.12.1996 року № 675 та зареєстрований за реєстраційним номером 110134.
Вказане підтверджується відповіддю Головного Управління Держгеокадастру у Тернопільській області № 29-19-0.2133-3616/2-24 від 29.08.2024 року.
Від встановлення юридичного факту проживання залежить виникнення майнового права позивача на нерухоме спадкове майно після смерті ОСОБА_3 , як спадкоємця за заповітом.
Вирішуючи питання про встановлення даного факту суд виходить з того, що відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.7постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання правовстановлюючих документів в органах, що вчиняють нотаріальні дії.
Проте, сам по собі факт належності документу не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджений документом. Таким чином, для позивача важливо, не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту, це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.
Доказів, які б спростовували вищевикладене суду не надано.
Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Статтею 318 ЦПК України передбачено, що у заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою, причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів. Отже, суд може встановити юридичний факт у тому разі, коли особою вчинено всі можливі заходи по отриманню необхідних документів, і виключно за наявності об'єктивних причин, які не залежать від волі особи, що обумовлюють неможливість отримання документу на підтвердження юридичного факту.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення; - встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; - заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); - чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Державний нотаріус Заліщицької державної нотаріальної контори Інна Дідик в листі №387/01-16 від 13 червня 2024 року повідомила позивачу про те, що відсутність актового запису цивільного стану від 13.06.2024 року не дає можливості доказати право ОСОБА_3 на спадкування майна ОСОБА_2 , а тому з метою оформлення права власності на спадкове майно після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 пропонує звернутися з позовом до суду.
Від встановлення юридичного факту проживання однією сім'єю чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу, а саме покійними ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , залежить виникнення майнового права позивача на нерухоме спадкове майно після смерті ОСОБА_3 , як спадкоємця за заповітом.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що досліджені у судовому засіданні докази вказують на те, що померлі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 постійно проживали однією сім'єю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу.
Згідно з ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
У відповідності до ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені в заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови у її прийнятті, право на спадкування за законом почергово одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України.
Заповіт є особистим розпорядженням і складається від імені однієї фізичної особи. (стаття 1233 Цивільного кодексу України).
Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. (стаття 1234 Цивільного кодексу України).
Положеннями ч.3 ст.1268 ЦК України визначено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до довідки Зозулинського старостинського округу Заліщицької міської ради Чортківського району Тернопільської області №19-15-16/83 від 19.09.2024 року, зі спадкодавцем ОСОБА_3 на момент його смерті проживав його племінник ОСОБА_1 .
Таким чином після смерті ОСОБА_3 інші спадкоємці, крім позивача ОСОБА_1 , відсутні.
У постанові Верховного Суду від 18 грудня 2019 року в справі №265/6868/16-ц (провадження №61-34234св18) зроблено висновок про те, що у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку його відсутності, усунення від права на спадкування, неприйняття ним спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування.
Згідно з ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Верховний Суд у постанові від 22.09.2021 року у справі №227/3750/19 зазначив, що звернення до суду з позовом про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом допускається, якщо це в майбутньому порушує право власності на спадкове майно.
Отже, звернення до суду з вимогою про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування цілком відповідає законодавству.
Позивач ОСОБА_1 був племінником померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 , яка мала право на земельну частку (пай) у селянській спілці «Хлібороб», що стверджується вищевказаними належними та допустимими доказами.
Згідно з п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" №7 від 16.04.2004 року, громадянин, включений до списку, який додається до Державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта.
Відповідно до пунктів 16, 17 Перехідних положень Земельного кодексу України, громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю. Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними прав вимоги на відведення земельної частки (пай) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.
Згідно з п.3.5 Інформаційного листа Вищого ССУ з розгляду кримінальних та цивільних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) аналогічного порядку видачі нового сертифікату на ім'я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.
Статтею 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власника земельних часток (паїв)» передбачено, що до осіб, які мають право на земельну частку (пай) відносяться громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.
Згідно з ст.2 цього Закону основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
Відповідно до ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
У відповідності до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно з ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися після його смерті.
Спадщину після смерті ОСОБА_3 своєчасно прийняв, як спадкоємець по заповіту ОСОБА_1 , оскільки проживав з померлим разом на момент його смерті в одному будинковолодінні.
Таким чином, суд приходить до переконання, що даний позов слід задовольнити.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат по справі, суд вважає, що їх слід покласти на сторони в понесених ними розмірах.
Керуючись ст.ст.10, 12, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст.1216-1218, 1220-1223, 1225, 1268, 1269, 1270 Цивільного кодексу України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Заліщицької міської ради Чортківського району Тернопільської області про встановлення юридичного факту та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування - задовольнити повністю.
Встановити факт постійного проживання однією сім'єю чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 з 01.01.1941 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , спадкоємцем за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , право на земельну частку (пай) в селянській спілці «Хлібороб», розміром 0,72 умовних кадастрових гектарів, нормативно-грошовою оцінкою 21971,37 грн., що посвідчена сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ТР №0302577, виданим 04.01.1997 року на підставі розпорядження Заліщицької РДА від 31.12.1996 року № 675 та зареєстрованим за реєстраційним номером 110134.
Судові витрати по справі покласти на сторони в понесених ними розмірах.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Відповідач: Заліщицька міська рада Чортківського району Тернопільської області, місцезнаходження: м.Заліщики, вул.С.Бандери, 15-Б, Чортківський район, Тернопільська область, код ЄДПОУ 04058396.
Повний текст судового рішення складено 08.01.2025 року.
Суддя Анна ТРЕНИЧ