"18" грудня 2024 р. Справа № 596/1606/24
Провадження № 2-а/596/45/2024
Гусятинський районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого судді Митражик Е.М.
при секретарі судового засідання Кузик М.Я.
позивача ОСОБА_1
представника позивача адвоката Качура С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Гусятинського районного суду Тернопільської області в селищі Гусятин в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Качур Семен Васильович до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Качур С.В. звернулися в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 і просить визнати протиправною та скасувати постанову №1152 від 31.07.2024 року винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 , у відповідності до якої позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 17 000 гривень. Також просить поновити строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення №1152 від 31.07.2024 року, оскільки про порушення його прав оскаржуваною постановою, він отримав лише 04.09.2024, про що свідчить відмітка у ній.
В обґрунтування позову посилається на те, що 23.07.2024 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, адже він є особою, яка на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, оскільки його батько, ОСОБА_3 , є особою з інвалідністю першої групи підгрупи “Б» та потребує сторонньої допомоги. Однак його направили в кабінет юриста, де йому було оголошено про нібито порушення ним ряду вимог законодавства, за що йому загрожує штраф. 03.09.2024 року йому зателефонував чоловік, який представився юристом ІНФОРМАЦІЯ_2 та повідомив, що відносно позивача складено постанову про притягнення його до відповідальності та накладення штрафу у розмірі 17 000 грн. 04.09.2024 ОСОБА_1 з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 та отримав під розпис Постанову №1152 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП від 31.07.2024 року. Про час, дату та місце розгляду адміністративної справи ОСОБА_1 повідомлений не був, можливості надати пояснення, докази, право на професійну правничу допомогу забезпечено відповідно також не було. У зазначеній постанові вказано, що “23.07.2024 року під час проведення заходів оповіщення військовозобов'язаних працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 було встановлено факт, що гр. ОСОБА_1 не оновив військово-облікові дані у встановлений законодавством термін, посвідчення про приписку до призовної дільниці на військово-обліковий документ не змінив, пред'явити не зміг, ВЛК у вказані строки не проходив, що є порушенням ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Постанов КМУ № 1487 та № 560. Вказані обставини свідчать про факт адміністративного правопорушення передбаченого частиною 3 статті 210 КУпАП, а саме:порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку. Враховуючи, що громадянин ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210 КУпАП. На підставі вищенаведеного відповідачем постановлено накласти на громадянина ОСОБА_1 штраф у сумі 17 000 гривень 00 копійок.» З викладеним у постанові №1152 не погоджується повністю, вважає її протиправною та необґрунтованою та такою що підлягає скасуванню. Зазначені в постанові порушення, які заперечуються позивачем, враховуючи зазначене про порушення ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Постанов КМУ № 1487 та № 560 по своїй суті мало би відповідати диспозиції статті 210-1 КУпАП, а не частиною 3 статті 210 КУпАП. Проте оскаржувана постанова не містить посилань на Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу», яким передбачено правила військового обліку, з зазначенням конкретних статті, частини, пункту, які порушив позивач; зроблено у постанові посилання на лише постанову КМУ № 1487 та № 560, але не на статті чи пункти, що свідчить про її неправомірність. Враховуючи те, що позивач не повідомлявся про час, дату та місце розгляду адміністративної справи, то у відповідності до ст.258 КУпАП в обов'язковому порядку повинен був складатись протокол. Позивач з порушенням щодо неоновлення військово-облікових даних у встановлений законодавством термін, а саме, до 16.07.2024 року не погоджувався так як такі були оновленні 15.07.2024 року, про що свідчить витяг із "Резерв+", та витяг №1844574-16072024 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів від 16.07.2024 року, та Push повідомлення у застосунку «Резерв +», яким ОСОБА_1 привітали з вчасним оновленням даних. Звертає увагу на те, що в постанові зазначено: “23.07.2024 року під час проведення заходів оповіщення військовозобов'язаних працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 було встановлено факт ...", хоча виклику йому не давали, повісток не вручали, про оголошення мобілізації не повідомляли. У ОСОБА_1 був і є військово-обліковий документ - Посвідчення про приписку до призовної дільниці № 040348, де наявна відмітка про взяття його на облік 02.02.2009. Для проходження ВЛК ОСОБА_1 ні 1 відділ, ні ІНФОРМАЦІЯ_3 не викликав і не направляв. В позовній заяві ОСОБА_1 просить поновити строк звернення до суду для оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення №1152 від 31.07.2024 року, зазначаючи про те, що про порушення його прав, а саме постанову, яку склав на нього начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 полковник ОСОБА_2 він отримав лише 04.09.2024, про що свідчить відмітка.
Ухвалою суду від 26.09.2024 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Качур С.В. про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Позивач ОСОБА_1 , його представник адвокат Качур С.В. в судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі та просять його задоволити з наведених в позовній заяві підстав.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про час та дату розгляду справи в суді. Відзиву на позов, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Дослідивши подані стороною позивача документи, заслухавши позивача, його представника адвоката Качура С.В., всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов необхідно задовольнити, виходячи з наступного.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян на встановлений порядок управління за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Згідно зі ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
В свою чергу, відповідно до частини першої статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
Протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з'явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику(ч.5 ст.258 КУпАП).
Таким чином, уповноважений на розгляд справ про адміністративні правопорушення про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку (стаття 210 КУпАП), при цьому, накладати адміністративні стягнення має право керівник територіального центру, а право на складення протоколу про адміністративне правопорушення мають уповноважені на те посадові особи.
Відповідальність за ч.1 ст.210 КУпАП передбачена за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Відповідальність за ч.3 ст.210 КУпАП передбачена вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Згідно наявної в матеріалах справи копії постанови за №1152 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП складеної 31 липня 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 , слідує, що «23.07.2024 року під час проведення заходів оповіщення військовозобов'язаних працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 було встановлено факт, що гр. ОСОБА_1 не оновив військово-облікові дані у встановлений законодавством термін, посвідчення про приписку до призовної дільниці на військово-обліковий документ не змінив, пред'явити не зміг, ВЛК у вказані строки не проходив, що є порушенням ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Постанов КМУ №1487 та №650. Вказані обставини свідчать про факт адміністративного правопорушення передбаченого частиною 3 статті 210 КУпАП, а саме: порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку».
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року, у справі № 357\10134\17 Верховний Суд звернув увагу на приписи статті 251 КУпАП, в якій обумовлено, що орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
Крім того, згідно зі статтею 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб'єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості. Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб'єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб'єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути вмотивованим.
Згідно з частиною другою статті 77 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Аналогічна правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі N 524/5536/17 та від 17.07.2019 у справі N 295/3099/17.
В матеріалах справи відсутні та не надано відповідачем матеріали справи про адміністративне правопорушення, за результатами розгляду яких, було складено оскаржувану постанову щодо позивача-протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тощо.
З копії посвідчення про приписку до призовної дільниці №040348 слідує, що ОСОБА_1 , 1992 року народження, який народився в с.Н.Нижбірок, Гусятинського району Тернопільської області, 02.02.2009 року прийнятий на облік ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.14).
З копії знімка екрану з застосунку «Резерв +» Інформація з реєстру Оберіг містяться дані про оновлення документа ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , 15.07.2024 року о 18:45 та з копії витягу №1844574-16072024 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів від 16.07.2024 року (а.с.15, 16).
Судом встановлено, що відповідачем не подано жодних доказів у підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного у постанові адміністративного правопорушення та не надано доказів того, що прийняте ним рішення є правомірним.
Серед ознак, які мають бути відображені при викладенні суті даного правопорушення, обов'язковим є наведення конкретного нормативно-правового акту, яким встановлюються відповідні правила та яких така особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не дотрималася, порушивши тим самим законодавчі приписи. В спірній постанові відповідач обмежився зазначенням номера Постанови КМУ-№1487 та №560. Не зазначено і кваліфікуючої ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП, вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Заслуговують на увагу і доводи сторони позивача про недотримання процедури притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Так, за приписами частини першої статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Аналіз наведених вище правових положень дає можливість дійти висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення розпочинається зі складення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, протоколу про адміністративне правопорушення, і їй вручається копія такого протоколу. Про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення особа повідомляється не пізніше як за три доби до дати розгляду справи. В процесі розгляду справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право користуватися правами передбаченими статтею 268 КУпАП.
Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
При цьому обов'язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три днів до дати розгляду справи.
Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією, висвітленою у постановах Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі N 742/3757/16-а, від 31 січня 2019 року у справі N 760/10803/15-а, від 19 вересня 2019 року у справі N 686/21230/16-а, від 30 вересня 2019 року у справі N 486/92/17, від 14 листопада 2019 року у справі N 815/1570/16, від 06 грудня 2019 року у справі N 804/7725/17, від 24 грудня 2019 року у справі N 360/403/19.
30 січня 2020 року Верховний Суд у справі N 482/9/17 та у справі N 308/12552/16-а досліджував принцип належного повідомлення особи про розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності та вказав, що особі до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав-на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.
Зміст обов'язку уповноваженої посадової особи щодо своєчасного повідомлення особи про час та місце розгляду справи не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим.
Отже, саме на уповноважену посадову особу покладається обов'язок з'ясувати чи поінформовано особу. У разі неналежного поінформування особи, яка притягується до відповідальності, уповноважена особа не може розпочинати розгляд справи.
Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.
Для інформування особи про час та місце розгляду справи можуть використовуватися різні способи: рекомендований лист, телеграма, телефакс, телефонограма, особисте вручення повідомлення представникам. Множинність способів повідомлення дозволяє уповноваженій посадовій особі обрати один або декілька способів, які забезпечують поінформованість особи.
В матеріалах справи відсутні докази інформування позивача про притягнення до адміністративної відповідальності або докази, які б свідчили про ухилення останнього від отримання повідомлення про час та місце розгляду справи.
Суд вважає, що посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 не була дотримана процедура притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, внаслідок чого останній був позбавлений прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися правовою допомогою. Недотримання процедурних приписів законодавства України про адміністративні правопорушення є ще однією підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення протиправною, наслідком чого є її скасування.
З урахуванням вищенаведеного, позовні вимоги підлягають задоволенню.
В позовній заяві позивач просить про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом, посилаючись на те, що про існування оскаржуваної постанови від 31.07.2024 року він дізнався 04.09.2024 року. З огляду на вищенаведене, суд приходить до переконання, що слід поновити позивачу строк звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки строк звернення до суду з адміністративним позовом пропущений з поважної причини.
Керуючись ст.ст. 5, 9, 72-79, 139, 205, 229, 242, 244-246, 286 КАС України, ст.19, 62 Конституції України, ст.ст. 7, 9, 246, 247, 249, 251, 268, 277-2, 278, 279, 280, 283, 285 КУпАП, суд,-
Поновити ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Качур Семен Васильович строк звернення до суду з позовом про оскарження постанови.
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), в інтересах якого діє адвокат Качур Семен Васильович (на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії ВО №1085128 від 12.09.2024 року) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 №1152 від 31 липня 2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено штраф в розмірі 17000 гривень 00 копійок - скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Стягнути в користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір у розмірі 969,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Гусятинський районний суд Тернопільської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлений 30 грудня 2024 року.
Суддя Елла МИТРАЖИК