Справа № 446/1215/24
29.10.2024 року Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Самсін М. Л.
при секретарі судового засідання Груба Л.М
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Кам'янка-Бузька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківстких прав,
05.06.2024 позивач ОСОБА_1 подала до суду позовну заяву до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.
Позов мотивує тим, що що відповідач у справі є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначає, що відповідач ніяким чином не піклується про дитину, не цікавиться станом її здоров'я, не забезпечує матеріально. У зв'язку з наведеним, просить позбавити відповідача батьківських прав відносно його малолітньої доньки.
Ухвалою суду від 06.06.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила такі задовольнити.
Відповідач в судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, причин неявки суду не повідомив.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснюється.
Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв'язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.
09.03.2019 між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
Від цього шлюбу у сторін є одна дитина: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 17.09.2019 Виконавчим комітетом Ременівської сільської ради Кам'янка-Бузького району Львівської області.
Донька проживає та зареєстрована рпазои з матір'ю.
У своїй позовній заяві позивачка вказаує, що відповідач ніяким чином не піклується про дитину, не цікавиться станом її здоров'я, не забезпечує матеріально. На свята, дні народження до доньки не приходить та не провідує її.
Довідкою № 27, яка видана 04.03.2024 року Великоколоднівським НВК і вбачається, що відповідач вихованням дитини не займається взагалі, контакту із закладом освіти не підтримує, у ЗДО дитину не приводив і не забирав.
Як вбачається із довідки, виданої педіатричним центром, де перебуває на обліку донька, ОСОБА_3 , на медичне обстеження, консультації, вона являється лише лише в супроводі матері.
Зазначені фактори як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення відповідача від виховання дитини та свідомого нехтування своїми батьківськими обов'язками.
Суд встановив, що спір між сторонами виник щодо позбавлення відповідача батьківських прав відносно його неповнолітньої доньки, з підстав неналежного виконання батьком своїх батьківських обов'язків.
Відповідно до ст.165 Сімейного Кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Відповідно до ч. 9-10 ст. 7 СК України сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
За змістом п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
В п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007р. "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" зазначено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Пунктом 16 цієї Постанови роз'яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Так, зібраними у справі доказами встановлено, що відповідач не проживає із своєю донькою, не піклуються про харчування, медичний догляд, лікування дитини.
Будь-яких поважних причин, які б унеможливили виконання відповідачем його батьківських обов'язків судом не встановлено.
Беручи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 необхідно задовольнити, оскільки це відповідатиме інтересам дитини, за захистом яких позивач звернулась до суду.
Керуючись ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 246, 263-265, 268, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківстких прав - задовольнити повністю.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 батьківських прав відносно його малолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справі:, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції' за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Самсін М.Л.