Справа №442/9489/24
Провадження №2-о/442/141/2025
08 січня 2025 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючої судді Павлів З.С.,
з участю секретаря судових засідань Голяк В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дрогобичі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дрогобицька міська рада Львівської області про встановлення факту, що має юридичне значення,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якому просить встановити факт спільного проживання його разом з ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_1 у квартирі АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заяви покликається на те, що він є сином ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . До дня смерті його батько ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проте фактично проживав разом із ним у квартирі АДРЕСА_1 . Звернувшись після смерті батька до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, він отримав відмову у зв'язку із пропуском строку подання відповідної заяви та відсутністю доказів постійного проживання із спадкодавцем. Усвідомлюючи те, що на час відкриття спадщини батько проживав із заявником в його квартирі, вважав себе таким, що прийняв спадщину фактично, тому до нотаріуса звернувся лише у серпні 2024 року, оскільки вважав, що оформлення спадкових прав (отримання свідоцтва про право на спадщину за законом) - це формальність, яку можна здійснити в будь-який час.
18.11.2024 ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено до розгляду на 10.12.2024.
03.12.2024 ОСОБА_3 подала до суду заяву про те, що ОСОБА_1 є її рідним братом. На час смерті батька вона проживала і була зареєстрована у АДРЕСА_3 , де і проживає по сьогоднішній день. Вона не заперечує проти вимог, заявлених ОСОБА_1 , оскільки не претендує на спадкове майно. Спадщину після смерті батька вона не прийняла, до нотаріуса з даного приводу не зверталася та звертатись не буде. Просить заяву задоволити.
10.12.2024 представник Дрогобицької міської ради подала до суду заяву, в якій фактично просить допитати з приводу заявлених вимог інших співвласників квартири АДРЕСА_4 : ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Щодо задоволення заяви - покладається на думку суду.
10.12.2024 ухвалою суду клопотання представника заінтересованої особи задоволено, постановлено викликати в судове засідання вищевказаних свідків. Розгляд справи відкладено на 08.01.2024.
ОСОБА_1 в судовому засіданні заяву підтримав, просить таку задоволити.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що заявник є його племінником, є рідним сином його сестри, а померлий батько заявника, відповідно, був його шваґром. Де проживав ОСОБА_2 достеменно не знає тому, що сам особисто проживає в м.Дрогобичі, а не ОСОБА_7 . Тільки знає про те, що останній приходив до сина - заявника по справі.
Свідок ОСОБА_5 повідомила, що заявник є її внуком, а померлий був колишнім зятем. Знає, що ОСОБА_2 жив у внука після розлучення з матір'ю заявника, її дочкою протягом тривалого часу. У внука - ОСОБА_1 є дружина та двоє дітей, саме дружина і обходила померлого, який довго хворів, його лікуванням і утримання, а в подальшому і похороном займався саме заявник.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що заяву слід задоволити з наступних підстав.
У статті 234 ЦПК України визначено, що окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" міститься роз'яснення про те, що суди при прийнятті заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, можуть розглядати їх в порядку окремого провадження, якщо встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право (п.п. 1 і 3).
Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України, від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
За приписами ч.2 ст.3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.1999 за №5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміна «член сім'ї») визначено таку обов'язкову ознаку члена сім'ї, як ведення спільного господарства.
Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 встановлено, що до членів сім'ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.
Згідно з вимогами ч.4 СК України сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Сім'я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, що й є ознаками сім'ї.
Згідно Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 05.01.1983, виданого на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 .
Як вбачається зі Свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 від 09.11.2020 року ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
З акту обстеження умов проживання №359 від 27.09.2024 вбачається що ОСОБА_2 проживав разом із заявником, ОСОБА_1 , в квартирі АДРЕСА_1
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що встановлення факту, про який просить заявник, не суперечить закону і не порушує права, свободи та інтереси інших осіб та мають для заявника юридичне значення (дає право на оформлення права на спадщину), а тому підстав для відмови у задоволенні заяви, судом не встановлено.
Керуючись ст. ст.315-319 ЦПК України, -
ухвалив:
Заяву задоволити.
Встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_1 у квартирі АДРЕСА_1
Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Павлів З.С.