17.01.2024 Справа № 756/348/24
Справа № 756/348/24
1-кс/756/191/24
17.01.2024 місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
слідчий суддя ОСОБА_1 ,
секретар судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого у кримінальному провадженні №12022100050000785 від 19.05.2022 за ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189 КК України - слідчого СВ Оболонського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної
ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки Республіки Узбекистан, уродженки Республіки Узбекистан, жительки АДРЕСА_1 , такої, що має середню освіту, офіційно непрацевлаштованої, раніше несудимої (зі слів),
за участю учасників судового провадження:
прокурор ОСОБА_6 ,
захисник ОСОБА_7 ,
Слідчий у кримінальному провадженні - старший слідчий СВ Оболонського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної у кримінальному провадженні №12022100050000785 від 19.05.2022 ОСОБА_8 ( ОСОБА_9 ).
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий зазначає, що у невстановленому досудовим розслідуванням час та місці в ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та трьох невстановлених досудовим розслідуванням осіб, виник спільний умисел, направлений на незаконне позбавлення волі ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з корисливих мотивів за попередньою змовою групою осіб та направлений на вимагання грошових коштів у останнього (незаконна вимога передати чуже майно) з погрозою насильства стосовно ОСОБА_14 за попередньою змовою групою осіб шляхом позбавлення волі останнього.
Реалізуючи вищевказаний умисел, 19.12.2021 приблизно о 19:50 ОСОБА_15 спільно з двома невстановленими чоловіками та однією невстановленою жінкою на транспортному засобу марки «Hyundai» моделі «Sonata», сріблястого кольору, (д.н.з. НОМЕР_1 ) (далі - автомобіль марки «Hyundai») прибули до місця роботи потерпілого: вул. Олександра Архипенка, 6 у місті Києві, а саме мафу для приготування швидкої вуличної їжі, де приблизно о 20:00 ОСОБА_15 разом із невстановленим чоловіком вийшов з салону автомобіля та, підійшовши до ОСОБА_13 , попросив його вийти з приміщення мафу на вулицю.
Слідчий у клопотанні зазначає, що в подальшому, коли ОСОБА_16 підійшов до чоловіків, згідно розподілених ролей, одна невстановлена особа спостерігала за навколишньою обстановкою, а в цей час ОСОБА_15 відчинив праві задні пасажирські двері автомобіля та схопив за одяг ОСОБА_14 з метою придушення його волі до самооборони, блокуючи можливість чинити опір. Після чого ОСОБА_15 примусово проти волі ОСОБА_14 , порушуючи право останнього на свободу та особисту недоторканість, посадив ОСОБА_14 на заднє пасажирське сидіння до салону автомобіля марки «Hyundai», який на праві власності належить ОСОБА_17 , за кермом якого та на правому передньому пасажирському сидінні знаходились невстановлені особи.
У цей же час ОСОБА_15 та інший невстановлений чоловік також сіли на заднє сидіння автомобіля таким чином, що ОСОБА_16 сидів між ними, одягнувши останньому на голову шапку, щоб він нічого не бачив, чим позбавили потерпілого одного із основних органів чуття - зору та насильно пригнули корпус тіла ОСОБА_14 донизу, щоб він не чинив опір та не міг вільно залишити салон автомобіля. Під час руху ОСОБА_15 разом із невстановленим чоловіком здійснювали погрози фізичною розправою стосовно ОСОБА_14 , які останній сприймав як реальні та, побоюючись за своє життя та здоров'я, не чинив опору.
Зі змісту клопотання вбачається, що цього ж дня приблизно о 21:00 ОСОБА_15 та троє невстановлених осіб, незаконно позбавивши волі ОСОБА_14 , з корисливих мотивів за попередньою змовою групою осіб та, перешкоджаючи останньому обирати за своєю волею місцезнаходження, привезли останнього на зазначеному автомобілі до гаражу № НОМЕР_2 на території гаражно-будівельного кооперативу «Супутник 3» (АДРЕСА_2).
Після чого ОСОБА_15 та троє невстановлених осіб покинули салон вказаного автомобіля, при цьому ОСОБА_15 разом з іншою невстановленою особою, застосовуючи фізичну силу відносно ОСОБА_14 , обхопивши потерпілого руками, примусово витягнули його із салону автомобіля та затягнули до приміщення вищевказаного гаражу.
У подальшому, перебуваючи у приміщенні гаражу № НОМЕР_2 на території гаражно-будівельного кооперативу «Супутник 3» (АДРЕСА_2), ОСОБА_15 разом із невстановленою особою, проти волі потерпілого поклали його у горизонтальне положення на дерев'яну балку, зав'язали йому руки і ноги мотузкою, після чого невстановлена особа покинула місце злочину, а ОСОБА_15 перемістив ОСОБА_14 до підвального приміщення вказаного гаражу, зачинивши двері до нього, залишивши потерпілого із перев'язаними верхніми та нижніми кінцівками у темряві без засобів для життя та без продуктів харчування, продовжуючи утримувати потерпілого у такий спосіб у приміщенні гаражу без його волі.
Реалізуючи спільний вищевказаний умисел ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_12 та трьох невстановлених досудовим розслідуванням осіб, 20.12.2021 приблизно о 10:00 ОСОБА_15 відчинив двері до підвального приміщення гаражу та надав можливість потерпілому піднятись по сходинках доверху. В той час у приміщенні перебували також ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_12 , котрі, побачивши потерпілого з перев'язаними мотузкою руками та ногами, який не мав фактично можливості чинити опору та не мав змоги покинути приміщення, продовжили висловлювати погрози фізичною розправою та насильством стосовно ОСОБА_14 та вимагати від останнього грошові кошти. При цьому ОСОБА_12 завдав ОСОБА_23 декілька ударів рукою в область голови та грудної клітки.
Через деякий час ОСОБА_15 та ОСОБА_12 покинули приміщення гаражу, а потерпілий ОСОБА_16 продовжив утримуватись у вказаному приміщенні, де продовжили перебувати ОСОБА_21 і ОСОБА_24 .
Як зазначає у клопотанні слідчий, група осіб у складі ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_12 та трьох невстановлених досудовим розслідуванням осіб, діючи за попередньою змовою групою осіб з метою позбавлення волі ОСОБА_14 , будучи усвідомленими та обізнаними в місці утримання потерпілого в гаражі № НОМЕР_2 на території гаражно-будівельного кооперативу «Супутник 3» (АДРЕСА_2), незаконно утримували раніше викраденого ОСОБА_14 до його фактичного звільнення працівниками поліції 20.12.2021 о 18:34.
Таким чином, ОСОБА_25 ( ОСОБА_9 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , своїми умисними діями, які виразилися в незаконному позбавленні волі, вчиненому з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України.
Крім того, реалізуючи вищевказаний спільний умисел ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_12 та трьох невстановлених досудовим розслідуванням осіб, за вищевказаних обставин та спосіб незаконно позбавивши волі ОСОБА_14 та утримуючи останнього в гаражі № НОМЕР_2 на території гаражно-будівельного кооперативу «Супутник 3» (АДРЕСА_2), 20.12.2021 близько 10:00 ОСОБА_15 , перебуваючи в гаражі, відчинив двері до підвального приміщення гаражу та надав можливість потерпілому піднятись по сходинках доверху. В той час у приміщенні перебували також ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_12 , котрі побачивши потерпілого, який продовжував знаходитись із перев'язаними мотузкою руками та ногами, не маючи фактично можливості чинити опору та покинути приміщення, продовжили висловлювати погрози фізичною розправою та насильством відносно ОСОБА_14 та вимагати грошові кошти від останнього у розмірі 2 000 дол. США, що станом на 19.12.2021 згідно курсу НБУ становить 54 440 грн, за його звільнення. При цьому ОСОБА_12 завдав ОСОБА_23 декілька ударів рукою в область голови та грудної клітки. Через деякий час ОСОБА_15 та ОСОБА_12 покинули приміщення гаражу, а ОСОБА_16 продовжив утримуватись у вказаному приміщенні та ОСОБА_21 і ОСОБА_22 продовжили перебувати у гаражі разом із потерпілим.
Як зазначає у клопотанні слідчий, група осіб у складі ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_12 та трьох невстановлених досудовим розслідуванням осіб, діючи за попередньою домовленістю з метою позбавлення волі ОСОБА_14 та отримання матеріальної винагороди шляхом вимагання з метою незаконного збагачення, будучи усвідомленими та обізнаними про місце утримання потерпілого в гаражі № НОМЕР_2 на території гаражно-будівельного кооперативу «Супутник 3» (АДРЕСА_2) утримували раніше викраденого ОСОБА_14 до його фактичного звільнення працівниками поліції о 18:34 20.12.2021.
Таким чином, ОСОБА_25 ( ОСОБА_9 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вимаганні, тобто вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства відносно потерпілого, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий вважає, що в цьому кримінальному провадженні наявні достатні підстави для обрання до підозрюваної ОСОБА_19 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України. Так, слідчий посилається на те, що під час досудового розслідування було встановлено, що остання переховується від органу досудового розслідування, внаслідок чого слідчим було оголошено міжнародний розшук підозрюваної ОСОБА_19 через невстановлення місця перебування останньої, а тому, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_26 у разі визнання її винною в сукупності з даними про її особу, з огляду на наявність у кримінальному провадженні ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з урахуванням наявної обґрунтованої підозри та фактичних обставин вчинення злочинів, їх тяжкості, на думку сторони обвинувачення існують достатні підстави вважати, що для досягнення цілей, визначених ст. 177 КПК України, та задля здійснення міжнародного розшуку підозрюваної ОСОБА_19 з метою екстрадиції, до підозрюваної слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки, на переконання слідчого, обставини кримінального провадження виправдовують застосування до підозрюваної такого запобіжного заходу.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримала, просила задовольнити.
Захисник проти задоволення клопотання заперечив, зазначивши, що підозра та ризики, заявлені стороною обвинувачення є необгрунтованими, а наявність у матеріалах провадження постанови про оголошення ОСОБА_19 у міжнародний розшук, не свідчить про її дійне оголошення у такий розшук, з огляду на що просив відмовити.
Вивчивши клопотання, заслухавши пояснення учасників судового провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.
21.12.2021 ОСОБА_27 ( ОСОБА_9 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України.
22.12.2021 ОСОБА_27 ( ОСОБА_9 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри за ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189 КК України.
09.01.2024 постановою слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 . ОСОБА_28 ( ОСОБА_9 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , оголошено у міжнарожний розшук.
Враховуючи викладене, при вирішенні питання достатності вказаної постанови слідчого для встановлення факту оголошення підозрюваної ОСОБА_19 в міжнародний розшук, слідчий суддя враховує наступне.
Законодавство України не містить спеціальної процедури оголошення особи в міжнародний розшук. Така процедура не визначена і нормами міжнародного права, оскільки питання кримінального провадження є предметом національного правового регулювання.
При цьому, згідно ч. 1 ст. 281 КПК України якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або особа перебуває за межами України та не з'являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, то слідчий, прокурор оголошує його розшук.
Частиною 2 ст. 281 КПК України встановлено, що про оголошення розшуку виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Слідчий суддя зазначає, що іншого порядку оголошення особи в міжнародний розшук ні чинний Кримінальний процесуальний кодекс України, ані інші спеціальні нормативно-правові акти не містять.
При цьому, згідно положень Інструкції про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол, затвердженої спільним наказом від 17.08.2020 №613/380/93/228/414/510/2801/5 (далі Інструкції), запит на публікацію Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення щодо осіб, які розшукуються з метою їх затримання, арешту, обмеження свободи пересування та подальшої видачі (екстрадиції) в Україну здійснюється, серед іншого, за умови надсилання завіреної копії постанови про оголошення розшуку особи (постанови про зупинення досудового розслідування).
Відтак, в даному випадку слід розмежовувати процедуру «оголошення особи у міжнародний розшук», яка регулюється положеннями ст. 281 КПК України, та процедури «міжнародного розшуку з використанням можливостей НЦБ Інтерполу в Україні», яка вже відбувається на підставі постанови про оголошення в міжнародний розшук відповідно до положень Інструкції.
На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до переконання, що наявна в матеріалах клопотання постанова слідчого від 09.01.2024 про оголошення підозрюваної ОСОБА_19 в міжнародний розшук, є достатнім для підтвердження факту оголошення вказаної особи в міжнародний розшук.
Згідно з роз'ясненням Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва НПУ відповідно до статті 84 Правил Інтерполу з обробки даних, затверджених Резолюцією 80-ї сесії Генеральної Асамблеї Інтерполу AG-2011-RES-07, публікацію циркулярного розшукового повідомлення про міжнародний розшук особи з метою її арешту та подальшої екстрадиції має бути погоджено з центральним органом щодо видачі (екстрадиції) та Генеральному секретаріату Інтерполу мають бути надані чіткі та прямі гарантії, що тимчасовий арешт і видачу (екстрадицію) особи буде запитано у випадку її арешту (затримання) на території країн-членів МОКП-Інтерпол у порядку передбаченому чинним законодавством.
На 99 сесії (27.02-03.03.2017) Комісією з контролю файлів Інтерполу ухвалено рішення, що запобіжні заходи у вигляді дозволу на затримання підозрюваного з метою приводу не є ордерами на арешт у розумінні ст. 83.2 Правил Організації.
Обов'язковою умовою для здійснення міжнародного розшуку з метою екстрадиції є чинне процесуальне рішення про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що передбачено нормою національного законодавства, а саме п. 1 ч. 2 ст. 575 КПК України, якою передбачено, що видача особи в Україну може бути запитана лише на підставі ухвали слідчого судді або суду про тримання особи під вартою, якщо така видача запитується для притягнення до кримінальної відповідальності.
Разом з цим, зазначена вимога міститься і в положеннях частини другої ст. 58 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року, згідно з якою до запиту про видачу особи для здійснення кримінального переслідування в обов'язковому порядку повинна долучатись завірена постанова про взяття під варту. Аналогічні вимоги передбачені Європейською конвенцією про видачу правопорушників 1957 року.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177цього Кодексу.
Слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук (ч. 6 ст. 193 КПК України).
Перевіряючи наявність обгрунтованої підозри вчинення ОСОБА_29 інкримінованих злочинів суд враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, тому, виходячи з позиції ЄСПЛ, яка відображена, серед іншого, у рішеннях по справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, термін «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
При цьому, відповідно до рішень ЄСПЛ, зокрема, у справах «Броуган та інші проти Сполученого Королівства» від 29.11.1988 та «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, факти, що підтверджують «обґрунтовану підозру», не повинні бути такого самого рівня, як факти, на яких має ґрунтуватись обвинувальний вирок чи навіть пред'явлення обвинувачення.
Перевіряючи наявність обґрунтованої підозри, слідчий суддя вважає, що докази, які вказують на наявність обґрунтованої підозри, долучено до матеріалів клопотання, зокрема:
- протоколи затримання ОСОБА_30 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 як осіб, які підозрюються у вчиненні злочину в порядку ст. 208 КПК України та протоколи особистого обшуку затриманих осіб; - протоколи огляду місця події від 20.12.2021 у приміщенні гаража № НОМЕР_2 , що розташований на території гаражно - будівельного кооперативу «Спутник-3», за адресою: АДРЕСА_3;- протоколи огляду місця події від 20.12.2021 за адресою: АДРЕСА_4, а саме: мафу для приготування швидкої вуличної їжі, яке є місцем роботи потерпілого ОСОБА_13 ; - заяву ОСОБА_13 про вчинене кримінальне правопорушення від 20.12.2021; - протокол допиту потерпілого ОСОБА_13 від 20.12.2021 щодо обставин вчинення 19.12.2021 та 20.12.2021 відносно нього кримінальних правопорушень; - протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі потерпілого ОСОБА_13 від 21.12.2021; - протокол додадатковго допиту потерпілого ОСОБА_13 від 22.12.2021; - протокол допиту свідка ОСОБА_31 від 20.12.2021; - протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_31 від 21.12.2021; - протокол допиту свідка ОСОБА_32 від 20.12.2021; - протокол огляду предмету від 21.12.2021, а саме мобільних телефонів підозрюваних ОСОБА_30 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ; - протокол огляду місця події від 21.12.2021, а саме автомобіля сірого кольору марки «Hyundai» моделі «Sonata» д.н.з. НОМЕР_1 ; - інші матеріали в їх сукупності.
З огляду на викладене, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та в доданих матеріалах та з того, що на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті.
Зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, а тому, з огляду на наведені у клопотанні слідчого обставини, у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_29 злочинів, інкримінованих їй стороною обвинувачення.
Факт дотримання процедури вручення письмового повідомлення про підозру, передбаченої ст. 278 КПК України, підтверджується долученими до матеріалів справи копіями повідомлення про підозру від 21.12.2021 та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 22.12.2021, де міститься підпис ОСОБА_19 про особисте отримання вказаних процесуальних рішень.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, вік та стан його здоров'я, репутацію, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Вирішуючи питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу, слідчий суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою.
З огляду на долучені до клопотання слідчого матеріали, враховуючи характер та тяжкість злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_21 , дані, які характеризують особу останньої (вік, соціальні зв'язки, сімейний стан, склад сім'ї, майновий стан), вагомість наявних доказів у кримінальному провадженні, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_26 в разі визнання її винуватою в злочинах, у вчиненні яких вона підозрюється, беручи до уваги й те, що ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 23.12.2021 стосовно ОСОБА_19 було застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з покладенням обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, що свідчить про те, що підозрювана ОСОБА_21 обізнана про наявність відкритого кримінального провадження стосовно неї і, не зважаючи на це, 03.03.2022 вона перетнула державний кордон України й станом на 13.11.2023 на територію України не повернулася, що підтверджується відповіддю на запит прокурора з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 08.11.2023 №54-7768ВИХ-23, слідчий суддя вважає доведеними ризики, що підозрювана може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, направлені на переховування від органу досудового розслідування та/або суду, на незаконний вплив на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні та таким чином перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, а тому з метою запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні та заявлених прокурором у судовому засіданні, враховуючи початкову стадію кримінального провадження, слідчий суддя вважає доведеним необхідність обрання щодо ОСОБА_19 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки, на переконання слідчого судді, саме такий вид заходу забезпечення кримінального провадження забезпечить виконання ОСОБА_29 покладених на неї процесуальних обов'язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України.
Варто зазначити, що обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_19 у вигляді тримання під вартою є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до обрання запобіжних заходів, а відтак слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання та не приймає доводи сторони захисту з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали вище.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з огляду на те, що підозрювана ОСОБА_21 оголошена у міжнародний розшук, не визначає альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, як і не визначає строк дії ухвали в силу вимог ч. 4 ст. 196 цього Кодексу.
Доведеність винуватості підозрюваного у вчиненні інкримінованого злочину слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалося, оскільки це є предметом встановлення в ході досудового розслідування і судового провадження кримінального провадження по суті обвинувачення.
Керуючись ст. 29 Конституції України, статтями 176-178, 181-186, 193-196, 309, 395, 532, 534 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого у кримінальному провадженні №12022100050000785 від 19.05.2022 - слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 - задовольнити.
За відсутності підозрюваної ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки Республіки Узбекистан, уродженки Республіки Узбекистан, жительки АДРЕСА_1 обрати стосовно підозрюваної ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в порядку, передбаченому ч. 6 ст. 193 КПК України.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Після затримання ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , і не пізніше, як через 48 годин з часу її доставки до місця кримінального провадження доставити ОСОБА_33 ( ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , до слідчого судді для розгляду питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його заміну на більш м'який запобіжний захід.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, а підозрюваною ОСОБА_34 ( ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , в той самий строк з моменту вручення їй копії ухвали слідчого судді.
Слідчий суддя ОСОБА_1