Справа №:755/7887/24
Провадження №: 2/755/5163/24
"08" січня 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Яровенко Н.О. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, -
Позивач Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» звернулось з позовом до суду про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 22 898,83 грн., втрати від інфляції за час прострочення 696,46 грн., 3% річних у розмірі 309,80 грн. та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 , у зв'язку з цим, відповідачу надаються житлово-комунальні послуги з утримання будинку та прибудинкової території, проте договір про надання послуг з утримання будинків та прибудинкової території не укладався. Однак, у зв'язку із невиконанням своїх зобов'язань у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за надані послуги за період з січня 2021 року по грудень 2023 року загальною сумою 23 905,09 грн., що є предметом позовних вимог з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі, а також трьох процентів річних від простроченої суми боргу.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 21 червня 2024 року позовну заяву відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач ОСОБА_1 , копію ухвали про відкриття провадження, позовону заяву з додатками не отримав, конверт повернувся до суду без вручення з позначною Укрпошти - "За закінченням терміну зберігання". Відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений ухвалою суду від 21 червня 2024 року строк, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, приймаючи до уваги письмові заяви сторін щодо предмета спору, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.
Як убачається з матеріалів справи, згідно п. 2.1 Статуту Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» первинно затвердженого розпорядженням КМДА від 19.07.2000 року із подальшими змінами та перереєстрацією, Підприємство створене з метою отримання прибутку від господарської діяльності із утримання, обслуговування, експлуатації та ремонту будинків і споруд комунальної власності територіальної громади м. Києва та прибудинкових території, а також здійснення контролю за виконанням громадянами Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинкових територій.
На підставі Наказу Головного управління житлового забезпечення КМДА від 06.08.2001 року № 296 Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Се6рвіс» призначено на здійснення функцій щодо утримання та обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1 .
Відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності від 15 жовтня 2001 року виданого ГУ житлового забезпечення ВО КМР (КМДА).
Господарська діяльність, спрямована на задоволення потреб фізичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них території є діяльністю з утримання будинків і прибудинкових територій відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
У залежності від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газопостачання, централізоване опалення тощо), 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, освітлення місць загального користування, поточний ремонт тощо), 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо) (ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»
Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання таких послуг, регулюються як нормами Цивільного кодексу України, так і Законом України «Про житлово-комунальні послуги», а також іншими нормативно-правовими актами у галузі цивільного, житлового законодавства та актів, що регулюють відносини у сфері надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено розподіл житлово-комунальних послуг за порядком затвердження цін і тарифів на них.
Відповідно до частини 7 статті 18 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», місцева державна адміністрація регулює ціни та тарифи за виконання робіт та надання житлово-комунальних послуг підприємствами, а також визначає і встановлює норми їх споживання, здійснює контроль за їх додержанням.
Згідно зі ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальними послугами є, зокрема, комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити отримані ними житлово-комунальні послуги. Відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов'язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг. (Постанова Верховного Суду від 10 грудня 2018 року у справі № 638/11034/15-ц)
В розрізі даного спору зобов'язання відповідачів оплатити комунальні послуги не урегульовано окремим договором між сторонами спірних правовідносин, тому зобов'язання щодо сплати житлово-комунальних послуг урегульовано публічним договором надання таких послуг, відповідно до якого відповідачі зобов'язані сплати вартість фактично отриманих ними комунальних послуг.
Відповідно до положення статті 322 Цивільного кодексу України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом встановлено, що за період з січня 2021 року по грудень 2023 року (включно) відповідач заборгував підприємству позивача по сплаті за послуги з утримання будинку та прибудинкової території на загальну суму 22 898,83 грн., заборгованість нарахована щодо квартири АДРЕСА_1 , належній позивачу на праві власності, та підтверджується представленими підприємством позивача розрахунками.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно п. 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року №572, обов'язок по сплаті за обслуговування і ремонт будинку, комунальні та інші послуги покладається на власника, наймача, орендаря житлового приміщення.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, ураховуючи порушення відповідачем виконання зобов'язань по сплаті внесків на утримання будинку і прибудинкової території за період з січня 2021 року по грудень 2023 (включно), суд визнає правомірною вимогу позивача щодо стягнення з відповідача на його користь втрати від інфляції внаслідок несвоєчасного розрахунку у розмірі 696,46 грн., а також 3% річних від простроченої суми заборгованості у розмірі 309,80 грн.
Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1. 2 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно положень ч. 1, 2 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України)
Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу.
Витрати на правову допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій тощо).
Склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Судом встановлено, що при зверненні з даним позовом до суду Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» уклала з Адвокатським об'єднанням «Шенлі» Договір про надання правничої допомоги № 118-23Т від 03 квітня 2023 року.
Відповідно до п. 2.1, 6.1, 6.2 Договору, виконавець забезпечує надання послуг згідно з переліком, наведеним нижче, зокрема: представництво інтересів замовника у судах всіх інстанцій під час здійснення цивільного, господарського та адміністративного судочинства; надання правової допомоги у суді та державній виконавчій службі щодо стягнення боргів за житлово-комунальні послуги; організація та здійснення претензійної-правової роботи за матеріалами, підготовленими замовником. Загальна вартість послуг, що є предметом даного Договору, становить 2500,00 грн. Вартість окремих послуг визначається сторонами у Додатку № 1 до даного Договору.
Згідно Акту виконаних робіт по Договору про надання правничої допомоги № 118-23Т від 03 квітня 2023 року, у вказану суму гонорару включено: підготовка і подання позовної заяви про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь Клієнта за житлово-комунальні послуги на загальну суму 2 500, 00 грн.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
З аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.
Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Ці висновки узгоджуються з висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 9901/350/18 (провадження № 11-1465заі18) та додатковій постанові у вказаній справі від 12 вересня 2019 року, постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), постанові від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18 (провадження № 12-136гс19), постанові від 08 червня 2021 року у справі № 550/936/18 (провадження № 14-26цс) та постанові від 08 червня 2022 року у справі № 357/380/20 (провадження № 14-20цс22).
Враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку про необхідність стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» понесені у даній справі витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 500 грн.
В порядку статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, ураховуючи задоволення позову в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір у розмірі 3 028,00 грн..
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 322, 526, 625 Цивільного кодексу України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст. ст. 2, 4, 6-13, 82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 22 898,83 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» збитки від інфляції за час прострочення 696,46 грн., 3% річних у розмірі 309,80 грн., а сього 1006,26 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» витрати на правничу допомогу у розмірі 2 500,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даного рішення суду.
Поіний текст рішення складено 08.01.2025 року.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» (місцезнаходження: 02081 м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, 25-код ЄДРПОУ 31025659);
Відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП невідомий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Н.О. Яровенко