Справа № 710/1709/24
Провадження № 3/710/1/25
08.01.2025 м. Шпола
Суддя Шполянського районного суду Черкаської області Щербак О.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділу поліцейської діяльності №2 Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_1 , виданий 01.08.2002 Шполянським РВ УМВС України в Черкаській області, не працює, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ,
Відповідно протоколу про адміністративне правопорушення ВАД №296325 від 17.11.2024 - 17.11.2024 о 19.30 годині у АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство відносно зятя, ОСОБА_2 , а саме умисні дії фізичного та психологічного характеру, що полягали у штовханні, ляпасах по обличчю, вираженню нецензурною лайкою, погрозами, внаслідок чого могла бути завдана шкода фізичному та психологічному здоров'ю ОСОБА_2 ..
Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнала. Пояснила, що 17.11.2024 вона з родиною святкували День народження онучки ОСОБА_3 . На святі були також її донька ОСОБА_4 з чоловіком ОСОБА_2 .. Після завершення свята, вони прибирали та ОСОБА_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, почав по черзі чіплятися до всіх, лаятися. Внучка Іванка просила його заспокоїтись. Потім зробила йому зауваження її дочка ОСОБА_5 та він почав лізти до неї битися, вона вирвалася та забігла до будинку і викликала поліцію. У цей час він почав лізти битися до дружини, а її дочки, ОСОБА_6 , та взяв молоток і погрожував, тому вона ухопила сковорідку та вдарила ОСОБА_2 з метою захисту дочки.
ОСОБА_2 та ОСОБА_7 у судове засідання не з'явилися, про час та дату якого повідомлялись належним чином.
Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснила, що 17.11.2024 вони з родиною святкували день народження її доньки. ОСОБА_2 , який є чоловіком її сестри ОСОБА_6 , забагато випив та почав до всіх кидатися битися, погрожувати. Вона вийшла з будинку та бачила, як її мама, ОСОБА_1 , сестра ОСОБА_4 та ОСОБА_2 сварились, вона зробила зауваження ОСОБА_9 , але він кинувся до неї битися та вона вирвалася і забігла до будинку та викликала поліцію. Як мама вдарила ОСОБА_10 вона не бачила.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено.
Відповідно ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозиція ч.1 ст. 173-2 КпАП України ( у редакції станом на 17.11.2024) передбачає, що адміністративним правопорушенням є вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов'язкової ознаки - можливість настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1ст. 173-2 КУпАП, необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.
Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства визначаються Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» 07 грудня 2017 року № 2229-VIII.
Так, відповідно до п.3 ч.1 вказаного Закону, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Водночас, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов'язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.
Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов'язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як насильство.
При цьому слід зазначити, що конфлікт (лат. Conflictus - зіткнення, сутичка) - це зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями. Конфлікт не містить вище перелічених ознак. Ескалація конфлікту може призвести до насильства, але не завжди призводить.
Отже, різниця у тому, що насильство є результатом свідомих дій кривдника, підкріплене агресією і бажанням завдати шкоди.
У матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про вчинення домашнього насильства ОСОБА_1 відносно свого зятя, ОСОБА_2 .. Із письмових пояснень ОСОБА_2 та ОСОБА_7 слідує, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникла сварка, в ході якої ОСОБА_1 вживала нецензурну лайку та вдарила ОСОБА_2 ..
Із рапорту про повідомлення на службу 102 вбачається, що ОСОБА_8 повідомила 17.11.2024 о 19.46 за аддресою: АДРЕСА_1 , чоловік сестри кидається та погрожує; після спільного вживання алкогольних напоїв. Вказані обставини узгоджуються із показами свідка ОСОБА_8 , наданими у судовому засіданні.
Відповідно до пояснень ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_8 вбачається, що між учасниками виникла сварка, ініціатором якої був ОСОБА_2 .. ОСОБА_1 не заперечує нанесення ОСОБА_2 удару, разом із тим вона застосувала силу з метою захисту дочки, якій ОСОБА_2 погрожував застосування насилля молотком.
Отже, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник конфлікт, та дії ОСОБА_1 у даному випадку не можна вважати , як домашнє насильство у розумінні норм наведених Законів, оскільки зокрема умислу на домашнє насильство у ОСОБА_1 відносно зятя не було.
Таким чином, у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а тому справа підлягає закриттю на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п.1ч.1 ст. 247,284 КУпАП, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247КУпАП у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга може бути подана до Черкаського апеляційного суду через Шполянський районний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня винесення даної постанови.
Суддя О.В. Щербак