Справа № 703/6692/24
2-а/703/17/25
08 січня 2025 року м. Сміла
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі судді Биченка І.Я., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 звернувся до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 11 листопада 2024 року він з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 для оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Безпосередньо під час оформлення відстрочки він дізнався, що перебуває у розшуку. Цього ж дня відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП.
За результатами розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_2 №1477 від 21.11.2024 його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. 00 коп. за те, що він не прибув за викликом для уточнення своїх військових даних.
Позивач стверджує, що правопорушення він не вчиняв, оскільки він не отримував повістки ТЦК чи будь-якого іншого поштового відправлення від відповідача. Відповідно, він не був обізнаний про необхідність явки до територіального центру комплектування.
Просив врахувати, що працівниками ТЦК та СП було порушено порядок розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки не було розглянуте його клопотання про допит працівників АТ «Укрпошта» щодо дотримання ними алгоритму дій під час доставки та вручення йому поштового відправлення, що свідчить про формальний підхід до повноти та об'єктивності встановлення всіх обставин справи про адміністративне правопорушення.
У зв'язку з цим, ОСОБА_1 просив скасувати постанову № 1477 від 21.11.2024 про притягнення його до відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП та закрити провадження у справі.
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_3 своїм правом на подання відзиву та доказів не скористався.
Ухвалою від 18 грудня 2024 року суд поновив ОСОБА_1 строк на звернення до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з цим позовом та залишив позовну заяву без руху у зв'язку з несплатою судового збору.
Ухвалою 24 грудня 2024 року суд відкрив провадження у справі та постановив розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою від 07 січня 2025 року суд відмовив в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.
Частиною 5 ст. 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З огляду на викладене та з урахуванням того, що позивачу було відмолено в задоволенні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, справа розглядається в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі матеріалів.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Згідно зі ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно з ч.1 ст. 5 КАСУ кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у визначений законом спосіб.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Судом встановлено, що 11 листопада 2024 року офіцером ІНФОРМАЦІЯ_4 капітаном ОСОБА_3 складено відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КпАП України за порушення вимог пп.2 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених Постановою КМУ від 30.12.2022 №1487, у зв'язку з неприбуттям 16 жовтня 2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 для оформлення військово-облікових документів та проходження медичного огляду. Згідно з протоколом повістка про необхідність прибуття у визначений день була направлена ОСОБА_1 через засоби зв'язку УКРПОШТА. З 06.11.2024 ОСОБА_1 перебуває у розшуку.
Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_2 №1477 від 21 листопада 2024 року накладено на ОСОБА_1 штраф у сумі 17000 грн. у зв'язку з обставинами, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
В оскаржуваній постанові про адміністративне правопорушення зазначено, що позивач вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210 КУпАП.
Так, частиною першою статті 210 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за Порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, а частиною третьою статті 210 КУпАП - вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Вказана норма є бланкетною, тому в постанові повинно бути зазначено норму нормативно-правового акта, яку порушила особа, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Як вбачається із оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 інкриміноване порушення вимог підпункту 2 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487.
Так, відповідно до підпункту 2 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні: прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
З наданих суду доказів вбачається, що посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_4 у оскаржуваній постанові інкриміновано позивачу неявку за повісткою (викликом) 16.10.2024 року до для оформлення військово-облікових документів та проходження медичного огляду.
З матеріалів справи, зокрема з оскаржуваної постанови, вбачається, що виклик ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 був здійснений засобами поштового зв'язку через АТ «Укрпошта» і повістка була направлена 05 жовтня 2024 року.
З наданої суду копії конверту про направлення поштового відправлення № 0600292966072 вбачається, що повісткам ТЦК була направлена на адресу позивача 05.10.2024, у розділі «адресат» зазначені прізвище, ім'я, по батькові позивача і його адреса. Будь-які інші дані, які б дали змогу працівникам пошти сповістити ОСОБА_1 про надходження повістки, на конверті відсутні.
При цьому, позивач надав суду докази того, що він вчасно оновив свої дані, зокрема, і щодо номеру мобільного телефону, що підтверджується відомостями з Резерв+.
Як вбачається з інформації з Реєстру поштових відправлень вказана повістка лише 15.10.2024 прибула до відділення м. Корсунь-Шевченківський і лише 23.10.2024 була здійснена спроба її вручення ОСОБА_1 , яка виявилася невдалою. Згідно з відміткою на поштовому конверті адресат був відсутній за місцем проживання, що стало підставою повернення поштового відправлення до відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Таким чином, доказів того, що ОСОБА_1 отримав повістку від 05.10.2024 про явку до ТЦК 16.10.2024 матеріали справи не містять.
Суд погоджується із твердженням позивача, що навіть за умови її вручення, що мало місце 23.10.2024, він був позбавлений можливості з'явитись у визначений у повістці день.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Згідно зі ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Суд наголошує, що згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.
На обов'язок доведення саме відповідачем як суб'єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24.04.2019 (справа №537/4012/16-а), від 08.11.2018 (справа № 201/12431/16-а), від 23 жовтня 2018 року (справа № 743/1128/17), від 15.11.2018 (справа № 524/7184/16-а).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Частиною 3 статті 286 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідачем не подано до суду доказів та не зазначено обставин, які безсумнівно підтверджують наявність складу правопорушення та спростовують пояснення позивача, викладені в адміністративному позові, та які б дозволили вказати на достовірність обставин, викладених у постанові про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , а тому будь-які сумніви з приводу наявності вини трактуються на користь особи, відносно якої винесена постанова.
Таким чином, враховуючи, що в ході розгляду справи відповідачем, на якого у даному випадку покладено обов'язок щодо доказування, не доведено правомірності прийнятого стосовно позивача оскаржуваного рішення, суд дійшов висновку необхідність скасування оскаржуваної постанови із закриттям провадження в справі про адміністративні правопорушення за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 241-243, 246, 286 КАС України
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності задоволити повністю.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_2 №1477 від 21 листопада 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладення на нього 17000 грн. штрафу.
Закрити справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня складення повного тексту.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст постанови складено 08 січня 2025 року.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце знаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Суддя І.Я. Биченко