Справа № 703/6692/24
2-а/703/17/25
07 січня 2025 року м. Сміла
Суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Биченко І.Я., розглянувши клопотання позивача ОСОБА_1 про розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 звернувся до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить скасувати постанову №1477 від 21.11.2024 про притягнення його до відповідальності за ч.3 ст. 210 КУпАП та закрити провадження у справі.
Ухвалою від 24 грудня 2024 року суд відкрив провадження у справі та постановив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
26 грудня 2024 року до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд, дослідивши подане клопотання, приходить до наступного.
Частиною першою статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до ст. 12, 257 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішених справи.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені у ст. 286 КАС України, якою передбачено, що справи вказаної категорії вирішуються протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Крім того, вказані справи віднесено законодавцем до термінових адміністративних справ.
В ухвалі про відкриття провадження від 24 грудня 2024 року суд, вирішуючи питання про порядок розгляду справи, посилався на ч.5 ст. 263 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач разом з позовною заявою не подав клопотання про розгляд справи з повідомленням сторін. Відтак, судом було постановлено розгляд справи проводити без повідомлення сторін як того вимагає ч.5 ст.263 КАС України.
Жодних мотивів, обґрунтувань та підстав в чому полягає складність справи та є необхідність проведення судового засідання з повідомленням сторін та розгляду справи в судовому засіданні з за участю сторін позивачем не наведено і в клопотанні від 26 грудня 2024 року. Посилання позивача на те, що він бажає бути присутнім під час розгляду справи та взяти особисту участь в судовому засіданні, є занадто загальними та не конкретизованими.
Суд зазначає, що специфікою спрощеного позовного провадження є те, що справа розглядається за наявними у справі матеріалами, а сторони викладають свої доводи, міркування, заперечення у заявах по суті справи у відзиві на позовну заяву, відповіді на відзив, запереченнях на відповідь.
Позивач має право реалізувати всі свої процесуальні права та добросовісно виконати свої обов'язки, передбачені законом, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, виклавши свою правову позицію, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору у поданих заявах.
Крім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд створив учасникам процесу у даній справі належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема, з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог КАС України.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників (ухвала Великої Палати Верховного Суду у справі № 668/13907/13-ц від 18 травня 2018 року).
Враховуючи, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі є незначної складності та не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 .
На підставі наведеного, керуючись ст. 12, 257, 259, 262, 286 КАС України
Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за його позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності у судовому засіданні з викликом сторін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.Я. Биченко