Ухвала
(про залишення позовної заяви без руху)
Справа № 568/15/25
Провадження № 2/568/140/25
08 січня 2025 р. м.Радивилів
Суддя Радивилівського районного суду Рівненської області Троцюк В.О.
ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа служба в справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про встановлення графіку спілкування з дитиною, -
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Замета Н.О., через електронний кабінет в системі «Електронний суд»звернулась із позовом до ОСОБА_2 , третя особа служба в справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про встановлення графіку спілкування з дитиною.
Відповідно ст.187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.
Ознайомившись із її змістом та доданими матеріалами встановлено, що вона підлягає залишенню без руху із наступних підстав.
Цивільні справи розглядаються судом виключно в порядку, встановленому ЦПК України, яким в тому числі встановлено вимоги до форми та змісту заяви, з якою особа має право звернутись до суду.
Позовна заява повинна відповідати вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
У відповідності до положень ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви немайнового характеру судовий збір сплачується в розмірі 0,4 відсотка ціни позову, що у 2024 році становить 1211,20 гривень.
При звернені до суду позивачем до позовної заяви не долучено докази сплати судового збору у визначеному законом випадку.
Суд зазначає, що згідно із нормами ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити, у тому числі: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.
Суд зазначає що зміст позову - це вказівка позивача на спосіб захисту вже порушеного права (ст. 16 ЦК України).
Пред'являючи позов, позивач повинен, насамперед, зазначити у позовній заяві предмет позову (що конкретно вимагає позивач), визначитися, виходячи із принципу змагальності, зі способом судового захисту змістом позовних вимог, що є одним із основних елементів позову, який має своє нормативне закріплення у п. 4 ч. 3. ст. 175 ЦПК України.
Тобто, звертаючись до суду позивач повинен визначитися як з матеріальним, так і з процесуальним Законом, який повинен застосовуватися до даних правовідносин, оскільки від правильної правової кваліфікації правовідносин залежить формування позивачем предмета доказування та подальше вирішення позовних вимог.
Судом встановлено, що обов'язок правильно формулювати свої позовні вимоги до суду, визначати зміст (спосіб судового захисту) та предмет покладається на позивача, що в даному позові позивачем не виконано.
Суд звертає увагу на те, що позовні вимоги повинні формулюватись у такий спосіб, який виключає можливість неоднозначного їх розуміння або тлумачення. Це означає, що позовні вимоги повинні бути максимально чіткими і зрозумілими для суду, не потребувати необхідності співставляти чи порівнювати їх зміст із змістом описової частини позову для встановлення дійсного предмету оскарження. Також позовні вимоги повинні логічно випливати з обставин, що свідчать про факти порушень права.
Так, судом з прохальної частини позовної заяви встановлено, що позивач просить «встановити вказаний графік зустрічей ОСОБА_1 з її малолітнім сином ОСОБА_3 через колишнього чоловіка ОСОБА_2 через засоби мобільного зв'язку». Однак, сам графік зустрічей ні в тексті позовної заяви, ні в її прохальній частині не зазначений.
Зі змісту прохальної частини позову не є зрозумілим, який саме спосіб захисту обрала позивач, яку мету переслідує, звертаючись до суду з відповідною позовною вимогою, в розумінні вимог п.4 ч.3 ст.175 ЦПК, зважаючи на те, що вимога про встановлення графіку зустрічей матері з малолітнім сином є похідною вимогою від вимоги про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та участі у її вихованні та визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною.
Відповідно до положень ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Тож, позивачу необхідно коректно викласти позовні вимоги у прохальній частині.
Окрім того, згідно з частиною першою, абзацом 1 частини другої статті 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.
Згідно ч.4 і ч.5 ст.19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Правовий висновок щодо обов'язковості подання висновку органу опіки та піклування при розгляді судом спорів цієї категорії, а також про необхідність попереднього звернення до органу опіки та піклування для вирішення спору міститься у постанові Верховного Суду від 17.01.2019 року по справі № 638/18531/16-ц.
Отже, позовна заява не містить викладення обставин та посилань на докази наявності спору між позивачем та відповідачем щодо вимоги про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі матері у вихованні дитини та спілкуванні з нею - звернення до органу опіки та піклування задля визначення способів участі позивача у вихованні дитини та спілкуванні з нею, визначення органом опіки та піклування такої участі та невиконання відповідачем такого рішення, докази на підтвердження таких обставин до позову не долучені.
При цьому звернення до органу опіки та піклування, визначення цим органом способів участі одного з батьків у вихованні дитини та спілкуванні з нею та невиконання другим з батьків (з ким проживає дитина) рішення органу опіки та піклування, є передумовою для звернення до суду з відповідним позовом.
Зважаючи на викладене, позивачу необхідно надати висновок Органу опіки та піклування щодо розв'язання.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175, 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві
З огляду на вказане та відповідно до положень ч.1 ст.185 ЦПК України подану позовну заяву слід залишити без руху та надати строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків шляхом подання до суду квитанції про сплату судового збору в розмірі 1211,20 гривень, подачі до суду відповідних підтверджуючих документів, уточнити позовні вимоги та надати висновок органу опіки та піклування щодо розв'язання спору.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 259-261 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа служба в справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про встановлення графіку спілкування з дитиною - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити у десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали зазначені недоліки.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк, позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя В.О. Троцюк