Справа № 545/3524/24
Провадження № 2/545/184/25
"07" січня 2025 р. м. Полтава
Полтавський районний суд Полтавської області у складі
головуючого судді Зуб Т.О.,
за участю секретаря судового засідання Пінчук З.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Савчук Олег Володимирович, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про зміну статусу нерухомого майна та виділ його в окрему одиницю,-
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Савчук О.В.,звернулася до суду з вищевказаним позовом, в обгрунтування якого зазначила, що з 29.08.2025 року на підставі договору міни, посвідченого державним нотаріусом Полтавської райдержнотконтори, є власницею кв. АДРЕСА_1 . Право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 13.09.2005 року.
Фактично квартира являє собою житловий будинок що розташований на земельній ділянці комунальної власності. Територія подвір'я огороджена огорожею, на подвір'ї розташовані господарські будівлі та споруди. Про те, що квартира, як об'єкт нерухомості, є житловим будинком садибного типу свідчить технічний паспорт, виготовлений в результаті інвентаризації від 26.11.2020р. В технічному паспорті схематично зображено подвір'я та господарські будівлі і споруди, що розташовані за адресою позивача: житловий будинок «А1,а» загальною площею 48,0 м. кв. та житловою площею 16,9 м. к в., літня кухня «Б,б», гараж «В», сарай «Г», погріб «Д», вбиральня «Е», сарай «Є», сарай «Ж», ворота з хвірткою № 1, огорожа № 2, вигрібна яма № 3, хвіртка № 4, огорожа № 5. Для обслуговування вищезазначеного житлового будинку визначена земельна ділянка площею 0,0427 га., що передбачено і кадастровим планом. У 2023 році позивачка звернулася до Коломацької сільської ради Полтавського району із заявою про надання їй земельної ділянки для обслуговування житлового будинку. 17.11.2023 року рішенням Коломацької сільської ради Полтавського району Полтавської області було відмовлено позивачці у наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою на земельну ділянку, що знаходиться під будинком за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки виділення земельних ділянок під обслуговування квартири у квартирному будинку не передбачено. У липні 2024 року позивачка звернулася до Коломацької сільської ради Полтавського району із заявою про зміну статусу квартирного будинку в житловий садибного типу. 24.07.2024 року листом № 02.7.1-29/492 ОСОБА_1 було відмовлено у задоволенні вимог заяви, посилаючись на те, що чинним законодавством не передбачено поняття зміни статусу квартири, а сільська рада, як орган місцевого самоврядування, не має відповідних повноважень, тому рекомендовано звернутися до суду. Згідно довідки ФОП ОСОБА_7 від 26.11.2020 року, у результаті проведеної технічної інвентаризації самовільного будівництва та реконструкції не виявлено. Відповідно до висновку щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна від 22.07.2023 року, приміщення, господарські будівлі, які належать позивачці, є відокремленими та можуть бути виділені в окрему одиницю шляхом поділу в наступному складі: частина будинку, а саме: тамбур 1-1 площею 2.8 м.кв., санвузол 1-2 площею 3,1 м.кв., кухня 1-3 площею 15.6 м.кв., передпокій 1-4 площею 9.6 м.кв., кімната 1-5 площею 16.9 м.кв., загальною площею 48.0 м.кв., та господарські будівлі: літня кухня «Б,б», гараж «В», сарай «Г», погріб «Д», вбиральня «Е», сарай «Є», сарай «Ж», ворота з хвірткою № 1, огорожа № 2, вигрібна яма № 3, хвіртка № 4, огорожа № 5. Згідно Звіту про проведення технічного обстеження від 16.02.2024 року № 94, виконаного експертом з технічних обстежень будівель і споруд ОСОБА_8 , житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_2 відповідають державним будівельним нормам ДБН В.1.2-14:2018 «Загальні принципи забезпечення надійної та конструктивної безпеки будівель і споруд»; пожежним нормам згідно ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об'єктів, будівництва»; санітарним та гігієнічним нормам згідно ОСОБА_9 2.2-12:2019 «Планування та забудова територій»; ДБН Б.2.2-5:2011 «Благоустрій територій».
На даний час у ОСОБА_1 виникла необхідність виділення у натурі належної їй частки домоволодіння, у зв'язку з необхідністю вільного розпорядження належним майном.
Враховуючи вищенаведене, просить: виділити в окрему одиницю частину нерухомого майна у складі: житловий будинок « А1,а» загальною площею 48.0 м.кв., житловою площею 16.9 м.кв., що складається із приміщень: тамбур 1-1 площею 2.8 м.кв., санвузол 1-2 площею 3,1 м.кв., кухня 1-3 площею 15.6 м.кв., передпокій 1-4 площею 9.6 м.кв., кімната 1-5 площею 16.9 м.кв. та господарські будівлі: літня кухня «Б,б», гараж «В», сарай «Г», погріб «Д», вбиральня «Е», сарай «Є», сарай «Ж», ворота з хвірткою № 1, огорожа № 2, вигрібна яма № 3, хвіртка № 4, огорожа № 5, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 ; визнати за нею право власності на вказаний житловий будинок з погосподарськими будівлями.
Ухвалою судді Полтавського районного суду Полтавської області від 28.08.2024 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою судді Полтавського районного суду Полтавської області від 17.09.2024 року підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою суду від 18.12.2024 року залучено до участі у справі у якості співвідповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
В судове засідання сторони не з'явилися.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Савчук О.В. через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи у відсутність сторони позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 надали заяви, у яких зазначили, що не заперечують проти задоволення позову ОСОБА_1 .
За відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 29.08.2025 року на підставі договору міни, посвідченого державним нотаріусом Полтавської райдержнотконтори, ОСОБА_1 є власницею кв. АДРЕСА_1 (а.с. 6). Право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 13.09.2005 року (а.с. 7). Згідно технічного паспорта, виготовленого в результаті інвентаризації від 26.11.2020р. (а.с. 9) встановлено, що квартира являє собою будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами та складається з: житловий будинок «А1,а» загальною площею 48,0 м. кв. та житловою площею 16,9 м. к в., літня кухня «Б,б», гараж «В», сарай «Г», погріб «Д», вбиральня «Е», сарай «Є», сарай «Ж», ворота з хвірткою № 1, огорожа № 2, вигрібна яма № 3, хвіртка № 4, огорожа № 5 (а.с. 11-12). Для обслуговування вищезазначеного житлового будинку визначена земельна ділянка площею 0,0427 га., що передбачено і кадастровим планом (а.с. 8). 17.11.2023 року рішенням Коломацької сільської ради Полтавського району Полтавської області було відмовлено позивачці у наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою на земельну ділянку, що знаходиться під будинком за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки виділення земельних ділянок під обслуговування квартири у квартирному будинку не передбачено (а.с. 10). У липні 2024 року позивачка звернулася до Коломацької сільської ради Полтавського району із заявою про зміну статусу квартирного будинку в житловий садибного типу. 24.07.2024 року листом № 02.7.1-29/492 ОСОБА_1 було відмовлено у задоволенні вимог заяви, посилаючись на те, що чинним законодавством не передбачено поняття зміни статусу квартири, а сільська рада, як орган місцевого самоврядування, не має відповідних повноважень, тому рекомендовано звернутися до суду (а.с. 5). Згідно довідки ФОП ОСОБА_7 від 26.11.2020 року, у результаті проведеної технічної інвентаризації самовільного будівництва та реконструкції не виявлено. Відповідно до висновку щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна від 22.07.2023 року, приміщення, господарські будівлі, які належать позивачці, є відокремленими та можуть бути виділені в окрему одиницю шляхом поділу в наступному складі: частина будинку, а саме: тамбур 1-1 площею 2.8 м.кв., санвузол 1-2 площею 3,1 м.кв., кухня 1-3 площею 15.6 м.кв., передпокій 1-4 площею 9.6 м.кв., кімната 1-5 площею 16.9 м.кв., загальною площею 48.0 м.кв., та господарські будівлі: літня кухня «Б,б», гараж «В», сарай «Г», погріб «Д», вбиральня «Е», сарай «Є», сарай «Ж», ворота з хвірткою № 1, огорожа № 2, вигрібна яма № 3, хвіртка № 4, огорожа № 5. Згідно Звіту про проведення технічного обстеження від 16.02.2024 року № 94, виконаного експертом з технічних обстежень будівель і споруд ОСОБА_8 , житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_2 відповідають державним будівельним нормам ДБН В.1.2-14:2018 «Загальні принципи забезпечення надійної та конструктивної безпеки будівель і споруд»; пожежним нормам згідно ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об'єктів, будівництва»; санітарним та гігієнічним нормам згідно ОСОБА_9 2.2-12:2019 «Планування та забудова територій»; ДБН Б.2.2-5:2011 «Благоустрій територій» (а.с. 13-16, 18).
Верховний Суд в постанові від 03 грудня 2020 року у справі № 285/1265/18, провадження № 61-44858св18 звернув увагу, що статтею 41 Конституції України установлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
За приписами статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Поняття спільної часткової власності визначено у частині першій статті 356 ЦК України як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності.
Право спільної часткової власності- це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.
Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними процентами від цілого чи у дробовому вираженні.
Частиною третьою статті 358 ЦК України встановлено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
Згідно з частинами першою та другою статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Відповідно до частин першої та другої статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
Виходячи з аналізу змісту норм статей 183, 358, 364 ЦК України, виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності.
Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин такий поділ (виділ) можна провести з несуттєвим відступленням від розміру ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.
Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, то, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна.
Ураховуючи те, що після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку статті 364 ЦК України право спільної часткової власності припиняється, при виділі частки із спільного нерухомого майна власнику, що виділяється, та власнику (власникам), що залишається, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об'єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України.
Верховний Суд наголосив, що визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників.
Як підтверджується висновком експерта від 22.07.2023 року, житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_2 відповідають державним будівельним нормам ДБН В.1.2-14:2018 «Загальні принципи забезпечення надійної та конструктивної безпеки будівель і споруд»; пожежним нормам згідно ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об'єктів, будівництва»; санітарним та гігієнічним нормам згідно ОСОБА_9 2.2-12:2019 «Планування та забудова територій»; ДБН Б.2.2-5:2011 «Благоустрій територій». Також з висновку експерта вбачається, що будинок є відокремленим, має окремий вхід, приміщення і може буди поділеним із спільної часткової власності.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що стороною позивача доведено наявність технічної можливості виділу належної їй частки.
При цьому з виділенням співвласникам частки, право спільної власності на це майно інших співвласників припиняється. Тому відсутні підстави для ухвалення окремого рішення про припинення такого права спільної власності.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що в позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.
Судові витрати суд вважає залишити за позивачем.
Керуючись ст. ст. 3, 319, 321, 355, 356, 358, 364, 367 ЦК України, ст. ст. 81, 247, 258-259, 265, 268, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Савчук Олег Володимирович, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про зміну статусу нерухомого майна та виділ його в окрему одиницю- задовольнити.
Виділити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , в окрему одиницю частину нерухомого майна у складі: житловий будинок «А1,а» загальною площею 48.0 м.кв., житловою площею 16.9 м.кв., що складається із приміщень: тамбур 1-1 площею 2.8 м.кв., санвузол 1-2 площею 3,1 м.кв., кухня 1-3 площею 15.6 м.кв., передпокій 1-4 площею 9.6 м.кв., кімната 1-5 площею 16.9 м.кв. та погосподарські будівлі і споруди: літня кухня «Б,б», гараж «В», сарай «Г», погріб «Д», вбиральня «Е», сарай «Є», сарай «Ж», ворота з хвірткою № 1, огорожа № 2, вигрібна яма № 3, хвіртка № 4, огорожа № 5, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , право власності на вказаний житловий будинок «А1,а» загальною площею 48.0 м.кв., житловою площею 16.9 м.кв., з погосподарськими будівлями та спорудами: літня кухня «Б,б», гараж «В», сарай «Г», погріб «Д», вбиральня «Е», сарай «Є», сарай «Ж», ворота з хвірткою № 1, огорожа № 2, вигрібна яма № 3, хвіртка № 4, огорожа № 5, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Т. О. Зуб