Справа № 297/4760/24
про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
08 січня 2025 року м. Берегово
Слідчий суддя Берегівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Берегівського РВП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12024071060000815 від 22.11.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого,
Слідчий СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 звернулася з клопотанням до суду, яке погоджене прокурором Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 строком на 60 діб, із визначенням застави у розмірі, не менше 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 757 000 гривень. У разі визначення застави у сумі, не менше 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 757 000 гривень, слідчий просить покласти обов'язки, передбачені п. п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: 1) прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора та суду; 2) не відлучатись з території Закарпатської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; 4) утримуватися від спілкування зі свідками, експертами, спеціалістами у кримінальному провадженні №12024071060000815 від 22.11.2024 року; 5) здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий вказує на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , маючи умисел спрямований на незаконне переправлення двох громадян України через державний кордон України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, під час дії воєнного стану, достовірно знаючи про заборону виїзду за кордон громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, за попередньою змовою з невстановленою досудовим розслідуванням особою, сприяв незаконному переправленню через державний кордон України громадян України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , за наступних обставин.
Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місце близькі знайомі ОСОБА_8 , домовились з невстановленою досудовим розслідуванням особою про організацію їх незаконного перетину державного кордону України по за межами пункту пропуску за грошову винагороду в сумі 10 000 доларів США.
За вказівкою невідомої особи на імя « ОСОБА_9 » ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , 20.11.2024 року о 00:30 год. вирушили з с. Красилівка, Житомирської області, на автомобілі марки «Мерседес» чорного кольору, за кермом якої перебувала на даний час невстановлена особа до с. Дідовичи, Житомирської області, де останні пересіли в автомобіль марки «Тесла», чорного кольору, за кермом якої перебувала на даний час невстановлена особа на ім'я ОСОБА_9 , та вирушили до Закарпатської області.
Близько 10:30 год. автомобіль марки «Тесла», чорного кольору, за кермом якої перебувала на даний час невстановлена особа на ім'я ОСОБА_9 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 прибули до супермаркету «Епіцентр», який розташований за адресою: м. Мукачево вул. Лавківська, 1Д, де особа на ім'я « ОСОБА_9 » сказала пересісти в інший автомобіль та показала рукою на автомобіль марки «Тойота Авенсіс» сірого кольору з д.н.з. НОМЕР_1 , після чого останні пересіли у вищевказаний автомобіль за кермом якого перебував ОСОБА_5 , який наказав ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залишити собі 8 000 доларів США, а інші грошові кошти передати особі на ім'я « ОСОБА_9 » на що останні так і зробили, та очікували подальші вказівки.
Через деякий час ОСОБА_5 , який наказав ОСОБА_7 та ОСОБА_8 передати йому грошові кошти в сумі 5 000 доларів США з кожної особи, після передачі грошових коштів ОСОБА_5 вийшов з машини та повернувся, в подальшому ОСОБА_5 сказав передати йому ще по 3 000 доларів США на що останні надали грошові кошти.
В подальшому ОСОБА_5 зателефонував мобільний телефон та після розмови останній раз з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на автомобілі марки «Тойота Авенсіс» сірого кольору з д.н.з. НОМЕР_1 , попрямували до населеного пункту с. Сільце, Берегівського району, де зупинились біля місцевої церкви, де через деякий час під'їхав автомобіль чорного кольору, типу універсала, у якому був ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та водій, який на даний час не встановлений, та ще одна невідома особа, яка сиділа на передньому пасажирському сидінні за вказівкою ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 пересіли в даний автомобіль.
Після здійснення посадки вищевказаних громадян ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , водій та невстановлена особа попрямували в напрямку м. Берегове та о 18:30 год. вищевказаний автомобіль зупинився на околиці м. Берегове, особа, яка сиділа попереду біля водія наказала ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , ОСОБА_10 вийти з автомобіля та прямувати за ним, час дороги складав близько 30 хвилин після чого останній зупинився та на мобільному додатку «Google Maps» мобільного телефону ОСОБА_10 показав напрямок руху до кордону, та невідома особа пішла в зворотньому напрямку.
В подальшому прикордонним нарядом ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , ОСОБА_10 були затримані на околиці с. Гуняди, Берегівського району, на відстані 800 метрів від державного кордону України в напрямку 178 знаку.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, тобто у сприянні незаконному переправленню осіб через державний кордон України, вказівками, вчиненому щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів
30 грудня 2024 року слідчим СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_11 , за погодженням із прокурором Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Вина ОСОБА_5 підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами: допитано в якості свідка громадян України ОСОБА_10 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 ; проведено впізнання за фотознімками громадянина України ОСОБА_5 , який за вказівкою, на даний час, невідомої особи здійснював доставку громадян України ОСОБА_10 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 до державного кордону України з метою їх незаконного переправлення з території України до Угорщини поза встановленими пунктами пропуску; проведено впізнання за фотознімками транспортного засобу марки «Тойота Авенсіс» сірого кольору з д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням громадянина України ОСОБА_5 , на якому здійснювалась доставка громадян України до державного кордону з метою його незаконного перетину з території України до Угорщини поза встановленими пунктами пропуску; отримано відомості з «Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами» відносно громадян України ОСОБА_10 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 та іншими зібраними в ході досудового розслідування доказами.
ОСОБА_5 вчинив умисний злочин, передбачений ч. 3 ст. 332 КК України, який, відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів та за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років, а в разі доведення його вини в ході судового слідства, останньому загрожує реальна міра покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ст. 177 КПК України з метою застосування підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою забезпечення виконання підозрюваним покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1.Переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Злочин, який інкримінується ОСОБА_5 є тяжким і передбачає можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 9 років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Вищевказана обставина, а також той факт, що Закарпатська область межує з чотирма країнами (Польща, Румунія, Словаччина та Угорщина) дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину може переховуватись від органів досудового розслідування та має реальні можливості покинути територію України з цією метою, поза межами пункту пропуску державного кордону України, а також переховуватись на території України.
2.Незаконно впливати на свідків та інших учасників у кримінальному провадженні.
Підозрюваний ОСОБА_5 з урахуванням відомих йому обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження може вступати у поза процесуальні відносини із свідками та схиляти їх до зміни даних слідству показів і це створює загрозу тиску та підбурювання вказаних осіб до дачі неправдивих показів або відмови від надання таких.
3.Вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підставою застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний матиме можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, вчинити інше кримінальне правопорушення.
У випадку засудження ОСОБА_5 за вчинення тяжкого злочину, до якої може бути застосовано виключно покарання у вигляді реального позбавлення волі до 9 років.
Ураховуючи викладене, тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , дані про особу підозрюваного з метою забезпечення виконання процесуальних обов'язків та запобіганням наведеним у клопотанні ризикам до ОСОБА_5 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Також слідчий зазначає, що при виконанні судом вимог ч. 4 ст. 183 КПК України, щодо визначення розміру застави, враховуючи передбачені ч. 4 ст. 182 КПК України обставини, є необхідність визначити ОСОБА_5 заставу у розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 757 000 гривень. Саме застава у такому розмірі здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав клопотання, зазначив, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, крім того існують ризики: переховування від органу досудового розслідування і суду, оскільки санкція кримінального правопорушення передбачає покарання до 9 років; вчинення ним іншого кримінального правопорушення, у зв'язку з чим просив до нього застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб із визначенням застави в розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 757 000 гривень та в разі внесення застави покласти обов'язки указані у клопотанні.
Слідчий ОСОБА_4 також підтримала клопотання.
Захисник ОСОБА_6 заперечив щодо задоволення клопотання, зазначив, що, підозра, на їх думку, є необґрунтованою, ризики, вказані стороною обвинувачення, відсутні. Просив обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а в разі, якщо слідчий суддя все ж таки вирішить застосувати тримання під вартою, тоді визначити заставу ближче до мінімальної межі передбаченої законом, яка відповідала майновому стану підозрюваного та була б помірною.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника.
Заслухавши думку сторін та перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Метою і підставою тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п. 3,4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Зокрема при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.
Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч. 1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України», наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами. Як зазначено в п. 111-112 Рішення ЄСПЛ «Белеветський проти росії» - обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням п. 4 ст. 5 Конвенції.
Як зазначено в Рішенні ЄСПЛ "Александер Макаров проти росії" національні органи влади зобов'язані проаналізувати особисті обставини особи докладніше та навести на користь тримання її під вартою конкретні підстави, підкріплені встановленими в судовому засіданні доказами.
Суд, в свою чергу повинен ретельно дослідити наявні докази вказаних ризиків, проаналізувати, дати належну оцінку в кожній конкретній справі. Це узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який у своєму рішенні у справі «Кобець проти України» зазначив, що «Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (також рішення у справі «Авшар проти Туреччини». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
В той же час згідно із практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, що відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів та передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
Отже, з метою уникнення такої відповідальності підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.
При цьому, зазначені в клопотанні ризики, щодо можливості підозрюваного ОСОБА_5 незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні або вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий суддя також вважає обґрунтованими.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Слідчий суддя з огляду на вказане вважає необхідним констатувати також особисті обставини життя підозрюваного.
Так, підозрюваний ОСОБА_5 раніше судимий, ніде не працює, по місцю проживання характеризується позитивно, є молодим за віком.
З огляду на викладене, враховуючи тяжкість кримінального правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, слідчий суддя вважає, що існує ризик його переховування від органів досудового розслідування та суду, можливість незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, вчинення ним іншого кримінального правопорушення.
У зв'язку з наведеним, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання про обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із строком на 60 діб є обґрунтованим.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.
Згідно до ч.4 ст.182 КК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Отже, враховуючи вимоги ч. 3 ст. 183 та ч.4 ст.182 КПК України, - з урахуванням обставин кримінального правопорушення, в якому він підозрюється - з корисливих мотивів вчинений злочин, та з урахуванням майнового та сімейного стану підозрюваного, який не працює, проживає з батьками, молодий за віком, раніше не судимий, слідчий суддя вважає за необхідне при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити заставу в розмірі 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 75 700 (сімдесят п'ять тисяч сімсот) гривень.
При цьому, слідчий суддя вважає, що в разі внесення підозрюваним застави, на нього слід покласти обов'язки, передбачені п.п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: 1) прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора та суду; 2) не відлучатись з території Закарпатської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; 4) утримуватися від спілкування зі свідками, експертами, спеціалістами у кримінальному провадженні №12024071060000815 від 22.11.2024 року; 5) здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Керуючись ст. ст. 132, 176-178, 183,194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя
ухвалив:
Клопотання слідчого СВ Берегівського РВП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12024071060000815 від 22.11.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) діб з моменту взяття його під варту.
Строк дії ухвали закінчується о 14:40 годин 09 березня 2025 року.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Визначити ОСОБА_5 , розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ним обов'язків, передбачених КПК України, у 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 75 700 (сімдесят п'ять тисяч сімсот) гривень.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у визначеному розмірі. У разі внесення застави у визначеному розмірі ОСОБА_5 повинен бути звільнений з-під варти. З моменту звільнення ОСОБА_5 з-під варти внаслідок внесення застави, він та заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У разі звільнення ОСОБА_5 з-під варти внаслідок внесення застави покласти на нього наступні обов'язки: 1) прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора та суду; 2) не відлучатись з території Закарпатської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; 4) утримуватися від спілкування зі свідками, експертами, спеціалістами у кримінальному провадженні №12024071060000815 від 22.11.2024 року; 5) здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення .
Слідчий суддя ОСОБА_1