Справа № 297/5154/24
про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
08 січня 2025 року м. Берегове
Слідчий суддя Берегівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчої ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , перекладача ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Берегівського РВП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12024071060000829 від 28.11.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 194 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з освітою 6 класів, неодруженого, не працюючого, 18.11.2022 року судимого Берегівським райсудом за ст. 296 ч.4, ст.70 ч.4 КК України до 3 років 5 місяців позбавлення волі, звільнений умовно-достроково
встановив:
Слідча СВ Берегівського РВП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_4 звернулася з клопотанням до суду, яке погоджене прокурором Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 строком на 60 діб, без визначенням застави.
Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_5 , будучи раніше засудженим вироком Берегівського районного суду від 29.11.2022 за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 років 3 місяців позбавлення волі, відбувши призначене судом покарання та будучи звільненим 10.01.2024 з місць позбавлення волі, на шлях виправлення та перевиховання не став та, маючи непогашену судимість, повторно вчинив нове умисне кримінальне правопорушення проти власності за наступних обставин.
В ніч з 26.11.2024 на 27.11.2024 ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, в період дії воєнного стану, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_8 , впевнившись у відсутності сторонніх осіб, які б могли викрити їх протиправну діяльність, знаходячись на території автомобільної мийки «LuxWash», що розташована по вулиці Мукачівській, 201, у місті Берегове, власником якої є фізична-особа підприємець ОСОБА_9 , підійшовши до терміналів авто-мийки, які розміщенні в боксах для миття автомобілів, шляхом віджиму відкрили металеві дверцята шести терміналів, звідки таємно викрали грошові кошти в сумі 30400 гривень, після чого зникли з місця події з викраденими грошовими коштами та розпорядилися ними на власний розсуд, чим спричинили потерпілому ОСОБА_9 матеріальної шкоду на вищевказану суму.
Враховуючи викладене, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_5 , 29.11.2024 о 23 годині 07 хвилин, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, в період дії воєнного стану, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_8 , впевнившись у відсутності сторонніх осіб, які б могли викрити їх протиправну діяльність, знаходячись на території автомобільної мийки «BeregWash», що розташована по вулиці Горват Ганни, 2, у місті Берегове, власником якої є фізична-особа підприємець ОСОБА_10 , підійшоши до терміналів авто-мийки, які розміщенні в боксах для миття автомобілів, шляхом віджиму відкрили металеві дверцята чотирьох терміналів, звідки таємно викрали грошові кошти в сумі 6634 гривень, після чого зникли з місця події з викраденими грошовими коштами та розпорядилися ними на власний розсуд, чим завдали потерпілій ОСОБА_10 матеріальну шкоду на вищевказану суму.
Враховуючи викладене, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.
Вина ОСОБА_5 підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами: протоколом огляду місця події від 27.11.2024, протоколом огляду місця події від 30.11.2024, протоколами допитів потерпілих, свідків, висновок експерта та іншими зібраними в ході досудового розслідування доказами.
Вина ОСОБА_5 підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами: протоколом огляду місця події, та іншими зібраними в ході досудового розслідування доказами.
Відповідно до положень ст. 131 КПК України одним із видів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження є застосування запобіжних заходів.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та інших учасників у кримінальному провадженні, іншим чином перешкоджати досудовому розслідуванню та вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Так, ОСОБА_5 вчинив умисний злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, який, відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів та за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, а в разі доведення його вини в ході судового слідства, останньому загрожує реальна міра покарання у вигляді позбавлення волі.
Вищевказана обставина, а також той факт, що Закарпатська область межує з чотирма країнами (Польща, Румунія, Словаччина та Угорщина) дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину може переховуватись від органів досудового розслідування та має реальні можливості покинути територію України з цією метою, поза межами пункту пропуску державного кордону України та в межах пункту пропуску державного кордону України, так як останній не досяг мобілізаційного віку, а також переховуватись на території України.
Підозрюваний ОСОБА_5 з урахуванням відомих йому обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження може вступати у поза процесуальні відносини із свідками та схиляти їх до зміни даних слідству показів і це створює загрозу тиску та підбурювання вказаних осіб до дачі неправдивих показів або відмови від надання таких.
Враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_5 неодноразово попадав в поле зору правоохоронних органів, в результаті чого було зареєстровано декілька кримінальних провадженнь по яким не тільки оголошені підозри ОСОБА_5 а і обрано відповідні запобіжні заходи, а тому не будучи ізольованим від суспільства, останній буде продовжувати вчиняти нові кримінальні правопорушення.
Аналогічним чином ОСОБА_5 незаконно впливати на понятих, які брали участь у слідчих діях.
Крім того, ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання.
Жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Вивченням особи підозрюваного на даний час встановлено, що ОСОБА_5 працездатний, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає. Даних, які б вказували на неможливість застосування вказаного запобіжного заходу не встановлено.
Ураховуючи викладене, тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , дані про особу підозрюваного з метою забезпечення виконання процесуальних обов'язків та запобіганням наведеним у клопотанні ризикам до ОСОБА_5 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Разом з цим, при виконанні судом вимог ч. 4 ст. 183 КПК України, щодо визначення розміру застави, враховуючи передбачені ч. 4 ст. 182 КПК України обставини, є необхідність визначити останньому заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (3028 гривень), що становить 242240 гривень.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання з наведених в ньому підстав, зазначив, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється в тяжкому кримінальному правопорушенні, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки щодо нього розслідуються і інші дві кримінальні провадження та він немає міцних соціальних зв'язків.
Слідча ОСОБА_11 підтримала позицію прокурора.
Захисник ОСОБА_6 вважала, що ніяких підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає. Підозра була пред'явлена ОСОБА_5 ще раніше, але зразу після цього орган досудового розслідування з клопотанням обранням запобіжного заходу, чомусь, не звертався. Які-небудь ризики, передбачені ст.177 КПК України, відсутні.
Підозрюваний ОСОБА_5 просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Метою і підставою тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п. 3,4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Зокрема при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.
Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч. 1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України», наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами. Як зазначено в п. 111-112 Рішення ЄСПЛ «Белеветський проти Росії» - обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням п. 4 ст. 5 Конвенції.
Як зазначено в Рішенні ЄСПЛ "Александер Макаров проти Росії" національні органи влади зобов'язані проаналізувати особисті обставини особи докладніше та навести на користь тримання її під вартою конкретні підстави, підкріплені встановленими в судовому засіданні доказами.
Суд, в свою чергу повинен ретельно дослідити наявні докази вказаних ризиків, проаналізувати, дати належну оцінку в кожній конкретній справі. Це узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який у своєму рішенні у справі «Кобець проти України» зазначив, що «Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (також рішення у справі «Авшар проти Туреччини». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
В той же час згідно із практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, що відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів та передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.
Отже, з метою уникнення такої відповідальності підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.
При цьому, зазначені в клопотанні ризики, щодо можливості підозрюваного ОСОБА_5 вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий суддя також вважає обґрунтованими, оскільки інкриміноване йому кримінальне правопорушення він вчинив через декілька місяців після звільнення з місця позбавлення волі, за даний умисний злочин судимість не погашена.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Слідчий суддя з огляду на вказане вважає необхідним констатувати також особисті обставини життя підозрюваного.
Так, підозрюваний ОСОБА_5 раніше судимий, ніде не працює.
З огляду на викладене, враховуючи тяжкість кримінального правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, слідчий суддя вважає, що існує ризик його переховування від органів досудового розслідування та суду, можливість незаконно впливати на потерпілу, свідків та інших учасників кримінального провадження, вчинення ним іншого кримінального правопорушення.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.
Згідно частини 4 статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 183 КПК України, враховуючи положення п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК, той факт, злочин в якому підозрюють ОСОБА_5 не вчинений із застосуванням насильства або погрозою його застосування, не спричинив загибель людей слідчий суддя вважає за необхідне застосувати заставу та визначити ОСОБА_5 розмір застави, достатній для забезпечення виконання ним обов'язків, передбачених КПК України, у мінімальному розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб та покласти обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою; не відлучатись з м. Берегове, без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Керуючись ст. ст. 132, 176-178, 183,194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя
ухвалив:
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 49 (сорок дев'ять) днів з моменту взяття його під варту, в межах строку досудового розслідування із визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок ) гривень 00 копійок, термін дії ухвали до 25 лютого 2025 року включно.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у визначеному розмірі. У разі внесення застави у визначеному розмірі ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повинен бути звільнений з-під варти. З моменту звільнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти внаслідок внесення застави, він та заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені п. п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: - прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою; повідомляти суд, прокурора та слідчого про зміну свого місця проживання;без дозволу слідчого, прокурора чи суду не виїжджати за межі міста Берегове; утримуватись від спілкування зі свідками сторони обвинувачення у даному кримінальному провадженні;здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (якщо є такі).
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1