Дата документу 08.01.2025Справа № 554/80/25
Провадження № 2-о/554/101/2025
08 січня 2025 року м. Полтава
Октябрський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого - судді: Сініцина Е.М.
за участю секретаря: Кувіти М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава в окремому провадженні заяви ОСОБА_1 , кривдник ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису, -
Заявник - ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про видачу обмежувального припису.
В обґрунтування заяви посилається на ті обставини, що страждає від домашнього насильства з боку своєї доньки ОСОБА_2 , яка періодично вчиняє сварки, конфліктує, ображає її, витребовує гроші, приводить до квартири, в якій вони спільно проживають сторонніх осіб. Вона зверталася до поліції і відносно ОСОБА_2 був складений протокол про вчинення адміністративного правопорушення за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Заявниці вважає, що потребує захисту у порядку, передбаченому Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», тому просить видати обмежувальний припис ОСОБА_2 на строк 6 (шість) місяців із заборонами щодо:
-перебування в місці проживання заявниці за адресою: АДРЕСА_1 ;
-наближення ближче ніж на 100 м до місця проживання заявниці;
-наближення ближче ніж на 100 м до місця перебування заявниці та її переслідування;
-особисто і через третіх осіб розшукувати заявницю, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці невідомому ОСОБА_2 ;
-ведення листування, телефонних переговорів з заявницею або контактування з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб;
-обмеження спілкування з заявницею.
В судове засідання заявниця ОСОБА_1 , а також особа, що зазначена як кривдник - ОСОБА_2 не з'явилися.
Дослідивши надані письмові докази, суд дійшов до наступних висновків.
Суд вважає, що заявницею допущено невірне зазначення процесуального статусу ОСОБА_2 ..
Так, згідно ч. 1 ст. 350-3 ЦПК України, заінтересованими особами у справах про видачу обмежувального припису є особи, стосовно яких подано заяву про видачу обмежувального припису.
Відповідно до ч. 1 ст. 350-5 ЦПК України, справа про видачу обмежувального припису розглядається судом за участю заявника та заінтересованих осіб. У разі якщо участь заявника становить загрозу подальшої дискримінації чи насильства для нього, справа може розглядатися без його участі.
З огляду на зазначені норми, суд вказує, що участь особи у процесуальному статусі «кривдника» у справах про видачу обмежувального припису цивільним процесуальним законодавством не передбачена, тоді як особи, стосовно яких подано заяву про видачу обмежувального припису, є саме заінтересованими особами, відповідно до ч. 1 ст. 350-3 ЦПК України.
Враховуючи, що Глава 13 ЦПК України не передбачає залишення заяви без руху, а вказує про необхідність винесення рішення про задоволення або про відмову в видачі обмежувального припису, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви.
Крім того, відповідно до ст. 350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства або її представником у випадках визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Враховуючи положення Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.
Частиною 3 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
Суд вважає, що до ризиків відносяться - оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.
Відповідно до ст.ст.12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частиною першою статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно зі ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до матеріалів заяви про видачу обмежувального припису, заявник повинен надати переконливі та достовірні докази, що у разі не застосування обмежувального припису може настати негативні наслідки - продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також інші.
Заявницею ОСОБА_1 на підтвердження вказаних обставин наданий лише один доказ - Терміновий заборонний припис стосовно кривдника ОСОБА_2 серії АА №586700 від 18.11.2024 року.
Однак, заявницею не надано до суду належного підтвердження систематичності вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства щодо неї та не обґрунтовано наявність ризиків вчинення заінтересованою особою домашнього насильства щодо заявниці, лише вказано про конфлікти, які супроводжуються словесними образами та вживанням ненормативної лексики, у зв'язку з чим, заявлені вимоги ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису стосовно ОСОБА_2 не можуть бути задоволені.
А також заявницею не надано доказів того, що ОСОБА_2 є особою, яка з нею проживає або доводиться її родичем, оскільки питання ставиться про домашнє насильство, тому заявниками можуть бути лише особи зазначені в ст.350-2 ЦПК України.
Більш того, вимоги заявника про заборону щодо перебування у місці проживання (перебування) ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , є необґрунтованими та безпідставними, оскільки доказів користування іншим житлом ОСОБА_2 заявницею не надано, тому, така заборона може бути втручанням в право на житло, що охоронюване Конституцією України.
Враховуючи відсутність правових підстав для заборони ОСОБА_2 перебувати у місці проживання ОСОБА_1 , то суд вважає нелогічним встановлювати інші заборони, що зазначені в заяві.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису, безпідставна та необґрунтована, тому в заяві необхідно відмовити.
В силу ч. 3 ст. 350-5 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, суд відносить на рахунок держави.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 259, 263-265, 273, 350-2, 350-3, 350-5 ЦПК України, суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , кривдник ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису - відмовити.
Судові витрати, пов'язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису віднести на рахунок держави.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
Заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса - АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 .
Заінтересована особа - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса - АДРЕСА_1 , РНОКПП - не відомо.
Суддя Е.М. Сініцин.