справа № 546/894/21
провадження № 2/542/90/25
08 січня 2025 року Новосанжарський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді - Кашуби М.І.,
за участю секретаря судового засідання - Журавель О.В.,
розглянувши заяву судді Кашуби М.І. про самовідвід у цивільній справі за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» про захист прав споживачів та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» про стягнення моральної шкоди,-
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» про захист прав споживачів та позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» про стягнення моральної шкоди.
Внаслідок автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказана справа 07.01.2025 надійшла до провадження судді Кашуби М.І.
07.01.2025 суддя Новосанжарського районного суду Полтавської області Кашуба М.І. заявила самовідвід у справі № 546/894/21, мотивуючи його тим, що ОСОБА_3 було подано позов до Держави України в особі Новосанжарського районного суду Полтавської області, Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди (справа №542/1374/24), який стосувався, на її думку, неправомірних дій головуючої судді Кашуби М.І. у справі № 546/239/23, що призвели до спричинення їй моральних страждань та приниження. Тобто позовні вимоги ОСОБА_2 та спричинену їй моральну шкоду вона пов'язує з діями головуючої судді Кашуби М.І. у справі № 546/239/23, де ОСОБА_2 є учасником справи. Ухвалою Великобагачанського районного суду Полтавської області від 05.08.2024 відкрито провадження у вказаній справі. Ухвалою Великобагачанського районного суду Полтавської області від 23.09.2024 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до розгляду по суті.
Надаючи оцінку поданій заяві про самовідвід, суд приходить до такого висновку.
Відповідно до положень пункту 5 частини 1 статті 36 ЦПК України, суддя не може брати участь у справі, якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до вимог частини 1 статті 39 цього Кодексу, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, зокрема, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
За правилами частини 1 статті 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 2 вказаної статті, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Згідно з частиною 9 статті 40 ЦПК України, питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу (ч. 11 ст 40 ЦПК України).
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, на якій наголосив суд у справі «Олександр Волков проти України», заява №21722/11, п. 104, 106, існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод повинно встановлюватися згідно з: суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Відповідно до рішення ЄСПЛ від 09.11.06 у справі «Білуга проти України», від 28.10.98 у справі «Ветштан проти Швейцарії» важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, що схвалені резолюцією № 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Таким чином, право на подання заяви про самовідвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи.
Пунктом 1 статті 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, який вирішить спір щодо його прав і обов'язків цивільного характеру або встановить обгрунтованість будь-якого висунутого кримінального обвинувачення.
Крім того, згідно з Коментарем до Кодексу суддівської етики, затвердженим рішенням Ради суддів України від 04.02.2016 № 1, необхідно враховувати, що інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.
Тобто довіра до суду є запорукою того, що судове рішення буде сприйняте як законне та справедливе.
Разом з тим, можуть бути випадки структурної відсутності безсторонності конкретного суду, а не якого - небудь окремого судді (рішення у справі «Боян Господінов проти Болгарії»).
Вказаний випадок, зокрема, може мати місце у зв'язку з ініціюванням судового спору про відшкодування моральної шкоди, у якому відповідачем є Держава Україна в особі Новосанжарського районного суду Полтавської області (справа № 542/1374/24).
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Боян Господінов проти Болгарії», ЄСПЛ зазначив, що кримінальний суд, який судив заявника в кримінальному провадженні, одночасно був відповідачем в окремому цивільному провадженні щодо завданої шкоди, розпочатому заявником. ЄСПЛ зазначав, що незважаючи на те, що немає підстав сумніватися в особистій неупередженості суддів у кримінальних справах Окружного суду міста Стара Загора їхній професійний зв'язок з однією зі сторін одночасно триваючого цивільного провадження могли викликали законні побоювання у заявника щодо об'єктивної неупередженості суддів. Суд також зазначає, що національне законодавство вимагало від суддів відмовитися від кримінальної справи, якщо були будь-які сумніви щодо їх неупередженості. …Викладених вище міркувань достатньо, щоб дозволити Суду дійти висновку про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції на тій підставі, що друга кримінальна справа проти заявника не була розглянута безстороннім судом. …»
Таким чином, незважаючи на те, що немає підстав сумніватися в особистій неупередженості судді Новосанжарського районного суду Полтавської області Кашуби М.І., однак професійний зв'язок Новосанжарського районного суду Полтавської області з ОСОБА_2 в іншому цивільному провадженні (справа № 542/1374/24), ініційованому нею у зв'язку із спричиненням їй моральних страждань та приниження внаслідок неправомірних, на думку Онанко Н.В., дій головуючої судді Кашуби М.І. у справі № 546/239/23, можуть викликати законні побоювання щодо об'єктивності та неупередженості головуючої судді Кашуби М.І. у справі № 546/894/21 як у позивачки ОСОБА_2 так і у стороннього спостерігача.
З огляду на викладене, з метою забезпечення умов, за яких в учасників справи та в очах стороннього розумного спостерігача не виникало б будь-яких сумнівів у неупередженості та об'єктивності судді, який здійснює розгляд справи, заява про самовідвід підлягає задоволенню.
Частиною 1 статті 41 ЦПК України передбачено, що у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 36, 39, 40, 41 ЦПК України, суд,-
Задовольнити заяву про самовідвід судді Кашуби Марини Іванівни у цивільній справі № 546/894/21.
Відвести суддю Кашубу Марину Іванівну від розгляду цивільної справи за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» про захист прав споживачів та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» про стягнення моральної шкоди.
Цивільну справу № 546/894/21 за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» про захист прав споживачів та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» про стягнення моральної шкоди передати до канцелярії Новосанжарського районного суду Полтавської області для повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Кашуба М.І.