Справа № 551/192/21
Провадження № 1-кс/541/36/2025
08 січня 2025 року м.Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
з участю: прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
потерпілої ОСОБА_7 ,
представника потерпілого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про відвід судді ОСОБА_9 у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019170360000148 від 16.05.2019 року щодо ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -
В провадженні судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області ОСОБА_9 знаходиться обвинувальний акт за матеріалами кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12019170360000148 від 16 травня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
В судовому засіданні 08 січня 2025 року обвинувачений ОСОБА_4 та його захисники ОСОБА_5 , ОСОБА_6 заявили про відвід судді ОСОБА_9 подавши до суду відповідну письмову заяву.
Згідно заяви про відвід судді заявниками зазначено, що вони вважають, що суддя ОСОБА_9 не може розглядати дане кримінальне провадження та підлягає відводу. Відвід мотивують сумнівом в неупередженості судді ОСОБА_9 під час розгляду вказаного кримінального провадження, оскільки в порушення вимог ст.ст. 315-316 КПК України у підготовчому засіданні 25 квітня 2023 року, розглянувши перше клопотання заявників про повернення обвинувального акта, суд повернувшись з нарадчої кімнати, не став з'ясовувати наявність інших заяв та клопотань, а одразу призначив судовий розгляд. В подальшому, після оголошення ухвали, в цей же день 25 квітня 2023 року після підготовчого судового засідання, сторона захисту вимушена була подати декілька клопотань через канцелярію суду, а саме: про виклик свідків; про допит судово-медичного експерта; витребування інформації по справі з Офісу Генерального прокурора, як держателя ЄРДР, одразу після оголошення ухвали про відмову в клопотанні захисту про повернення обвинувального акту і закриття підготовчого судового засідання, оскільки суд позбавив заявників можливості це зробити саме у підготовчому засіданні. Із-за дій головуючого судді по справі, скарги на дії та бездіяльність слідчого ОСОБА_10 , та прокурора ОСОБА_11 сторона захисту не змогла подати в підготовчому засіданні, оскільки зазначені скарги в порядку ч. 2, 3 ст. 303 КПК України, можуть бути розглянуті в підготовчому судовому засіданні по суті не розглядаються. Заявниками зазначено, що 15 травня 2019 року потерпілою ОСОБА_7 з ОСОБА_4 насильно було стягнуто светр, який органом досудового розслідування не було повернуто ОСОБА_4 , а ні накладено арешт судом, тобто без правових підстав, без доведення протиправності дій власника ОСОБА_4 , без пред'явлення підозри, а в подальшому і після її пред'явлення, тривалий час знаходиться в органах досудового слідства, чим ОСОБА_4 позбавлено права вільно володіти користуватися та розпоряджатися своєю власністю (светром). В судовому засіданні було заявлено ОСОБА_4 клопотання про повернення належного йому майна у вигляді светра, з яким не проводилися ніякі слідчі дії, але судом в задоволенні клопотання було відмовлено, мотивуючи тим, що недосліджений як речовий доказ. В подальшому 08 січня 2024 року вже був досліджений речовий доказ, але дане майно не було повернуто власнику. Натомість, мобільні телефони, які ніби то належать потерпілій ОСОБА_7 , як в ході досудового розслідування, так і в судовому засіданні були повернуті потерпілій ОСОБА_7 , тобто ОСОБА_4 з 15.05.2019 року по теперішній час (майже 6 років) позбавлений можливості без мотивованого судового рішення, як зазначено вище вільно володіти користуватися та розпоряджатися своїм майном у вигляді светра. На думку заявників це доводить упередженість суду на користь обвинувачення, а отже, є підставою для недовіри суду та його відводу. Також, заявники зазначають, що у цьому кримінальному проваджені, головуючий по справі суддя ОСОБА_9 в порушення положень ст. 352, ст. 353 КПК України не контролював хід допиту потерпілої, свідків сторонами процесу, а сам особисто здійснював допит потерпілої ОСОБА_7 та всіх без винятку свідків, що підтверджується аудіозаписами судових засідань, журналом судових засідань, хоч і не наділений правом такого порядку допиту не надаючи стороні захисту допитати свідків, потерпілої, як того вимагає чинне процесуальне законодавство, перебираючи на себе функції обвинувачення. Чим суд демонструє дії на користь сторони обвинувачення і чим не забезпечує прав учасників процесу, а навпаки позбавляє сторону захисту передбачених КПК України та Конституцією прав, а тому підлягає відводу. Також заявниками зазначено, що 25 квітня 2024 року, стороною захисту було заявлено ряд письмових клопотань, як зазначено вище, які подані через канцелярію суду: про виклик свідків; про допит судово-медичного експерта; витребування інформації по справі з Офісу Генерального прокурора, як держателя ЄРДР. Але, до цього часу, фактично половина прохань, викладених у клопотанні не розглянута (хоча справа близько двох років знаходиться на розгляді в суді). Що на думку, заявників свідчить про упередженість головуючого по справі, оскільки такі дії затягують розгляд справи по суті. Крім того, заявники мотивують сумніви в неупередженості судді ОСОБА_9 під час розгляду вказаного кримінального провадження, вказуючи на позапроцесульне спілкування головуючого судді ОСОБА_9 з потерпілою ОСОБА_12 та її представником адвокатом ОСОБА_8 . Заявники зазначили, що оскільки підстави для відводу судді стали відомі після початку судового розгляду, в тому числі і позапроцесуальне спілкування головуючого з потерпілою та її представником, тому і заява подається після початку судового розгляду. На підставі викладеного заявники просять у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудовнх розслідувань за №12019170360000148 від 16 травня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_4 за частиною 2 статті 186 КК України, прийняти відвід судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області ОСОБА_9 .
Прокурор в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні вказаної заяви, оскільки підстави для відводу є надуманими та свідчать про затягування розгляду кримінального провадження.
Потерпіла ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що розмова яка відбулася біля будинку суду з суддею ОСОБА_9 не стосувалась розгляду справи, оскільки її болючим питанням є доля сина, який безвісті пропав в Луганській області під час бойових дій та просила відмовити.
Представник потерпілої ОСОБА_8 , пояснив, що заявлений відвід судді ОСОБА_9 є безпідставний та задоволенню не підлягає.
Особа, якій заявлено відвід - головуючий суддя ОСОБА_9 в судове засідання не з'явився. Від судді ОСОБА_9 надійшли письмова пояснення, відповідно до яких суддя вважає заявлений відвід безпідставним, необґрунтованим та надуманим. Зазначає, що ні за яких обставин, ніколи не спілкувався з потерпілою ОСОБА_12 , адвокатом ОСОБА_13 , прокурорами, які здійснюють державну підтримку обвинувачення або з іншими учасниками по справі з приводу даної кримінальної справи. Дії обвинуваченого та його захисників направлені на умисне затягування розгляду справи усіма можливими способами.
З урахуванням положень ст. 81 КПК України, судом визнано можливим проводити розгляд заяви за відсутності судді, якому заявлено відвід.
Заявники обвинувачений ОСОБА_4 та його захисники ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , підтримали заявлений ними відвід судді ОСОБА_9 та наполягали на його задоволенні.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, розглянувши та вивчивши подану заяву про відвід, суд дійшов висновку про відсутність необхідних та достатніх підстав для задоволення даної заяви, виходячи з наступного.
Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (яка підлягає застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини») закріплено принцип, за яким кожен має право на справедливий публічний розгляд його справи безстороннім судом.
Статтею 75 КПК України закріплено перелік обставин, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні та статтею 76 КПК України визначено випадки недопустимості повторної участі судді в кримінальному провадженні.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених зокрема ст.ст. 75, 76 цього Кодексу судді може бути заявлений відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні, тобто учасниками кримінального провадження.
Згідно з ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим. Тобто, обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.
Для встановлення наявності ознак упередженості мають бути викладені такі доводи, які обґрунтовано підтвердять сумнів в неупередженості судді, вкажуть на наявність суб'єктивного або об'єктивного критерію.
При цьому, заявлений відвід не містить необхідних та достатніх фактичних даних (доказів), які б свідчили про наявність підстав для відводу, що передбачені зазначеними нормами КПК України.
Заява фактично зводиться до викладення суб'єктивної думки заявників, сформованої внаслідок непогодження з процесуальними діями та рішеннями судді ОСОБА_9 під час розгляду під його головуванням даної справи за участю обвинуваченого.
Так, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом. Тому, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само з прийнятими суддею процесуальними рішеннями, розглянутими суддею клопотаннями сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення в порядку, визначеному процесуальним законом.
Крім того, у висновку №3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред'являються їм у зв'язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.
Сумнів у неупередженості судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечну недовіру до суду та, відповідно, зміну його складу.
Крім того, об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків.
Згідно зі ст. 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. За загальним правилом, існує презумпція особистої безсторонності суддів доти, доки не доведено інше.
Тобто, суддя має бути відведений від участі в процесі, якщо його неупередженість може бути обґрунтовано поставлена під сумнів.
При цьому, жодного об'єктивного та беззаперечного доказу, який би викликав обґрунтований сумнів в неупередженості судді ОСОБА_9 , під час розгляду кримінального провадження № 12019170360000148 від 16 травня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, заявниками не надано. Тобто, заявлений відвід не містить достатніх даних, які б свідчили про наявність передбачених зазначеними нормами КПК України підстав для його задоволення, оскільки докази того, що суддя ОСОБА_9 заінтересований в результатах провадження або існують інші обставини, які викликають сумнів у його неупередженості, відсутні.
З урахуванням наведеного, судом не встановлено визначених Кримінальним процесуальним законом України підстав для відводу судді, чи інших обставин, які б викликали сумнів у його неупередженості, що вказує на необґрунтованість поданої заяви про відвід судді ОСОБА_9 , а тому в її задоволенні слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 75, 81, 369-372 КПК України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_4 та його захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про відвід судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області ОСОБА_9 від участі в розгляді кримінального провадження № 12019170360000148 від 16 травня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України (справа № 551/192/21, провадження №1-кп/541/26/2025) - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя:ОСОБА_1