Справа № 202/14199/24
Провадження № 1-кп/202/1975/2024
Іменем України
25 грудня 2024 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника(в режимі ВКЗ) ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Індустріального районного суду м.Дніпропетровська кримінальне провадження №12024052420000250 від 01 серпня 2024 року, у відношенні,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродження с. Жуків Шепетівського району Хмельницької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, який не має на утриманні дітей, військовослужбовця військової служби за контрактом, солдата, стрільця 2-го стрілецького спеціалізованого відділення 3-го стрілецького взводу 1-ї стрілецької спеціалізованої роти стрілецького спеціалізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, -
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 289 КК України, -
До Індустріального районного суду м. Дніпропетровська кримінальне провадження №12024052420000250 від 01 серпня 2024 року, у відношенні ОСОБА_4 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 289 КК України.
Учасники судового провадження не заперечували проти призначення кримінального провадження до судового розгляду.
Вислухавши думку учасників провадження щодо можливості призначення судового засідання, суд дійшов наступних висновків.
Кримінальне провадження підсудне Індустріальному районному суду м. Дніпропетровська.
Підстав для закриття провадження на підставі п. п. 4-8 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України не має.
Обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримано вимоги процесуального закону, порушень вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду та являлись підставою для повернення обвинувального акту прокурору, судом не встановлено.
Судом визначено перелік осіб, що братимуть участь в судовому засіданні.
Заперечень від учасників судового провадження про здійснення судового розгляду кримінального провадження у відкритому судовому засіданні та щодо складу осіб, які братимуть участь у ньому не надійшло.
Також, прокурором було подано клопотання про продовження щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
В обґрунтування свого клопотання прокурор вказує, що ризики, які було враховано при обранні та продовженні запобіжного заходу, продовжують існувати. Обвинувачений, усвідомлюючи тяжкість можливого покарання, може переховуватись від органів слідства та суду, здійснювати влив на потерпілого, а також вчинити нове кримінальне правопорушення, оскільки обвинувачений будучи раніше судимим на шлях виправлення не став і продовжив злочинну діяльність разом з тим вказує, що більш - м'який запобіжний захід не зможе запобігти встановленим ризикам.
Обвинувачений під час судового засідання, заявив клопотання про призначення йому іншого, безоплатного захисника, через значну віддаленість захисника ОСОБА_5 .
В судовому засіданні прокурор підтримав своє клопотання та просив його задовольнити, не заперечував проти вирішення клопотання обвинуваченого.
Обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував проти задоволення клопотання прокурора, підтримав клопотання про заміну захисника.
Захисник ОСОБА_5 не заперечував проти задоволення клопотання обвинуваченого.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши наявні матеріали кримінального провадження, враховуючи всі обставини справи та особу обвинуваченого, приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з огляду на наступне.
У відповідності до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Так, згідно із ч. 1 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим і застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий або прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно із вимогами ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою окрім відомостей, зазначених у ст. 184 КПК України, має містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився, або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Враховуючи, що строк дії запобіжного заходу обвинуваченого закінчується 21.12.2024 року а судовий розгляд кримінального провадження не завершено, з метою забезпечення виконання обвинуваченим його процесуальних обов'язків, виникає необхідність у продовженні строків тримання під вартою.
Перевіривши з урахуванням доводів клопотання прокурора наявні матеріали, суд приходить до висновку про доведеність викладених в клопотанні обставин, які зумовлюють продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання ОСОБА_4 під вартою.
Вказане узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини, який неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Враховуючи викладене, суд вважає, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення ризиків, з числа передбачених ст. 177 КПК України.
Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин. Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 14.03.1984 у справі «Феррарі-Браво проти Італії», зазначено, що не можна ставити питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою.
Як вбачається з наданих матеріалів, небезпідставність обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення достатньою для застосування запобіжного заходу мірою підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, які в своїй сукупності вказують на вірогідну причетність останнього до інкримінованого правопорушення, що у свою чергу підлягає встановленню в процесі судового розгляду даної справи.
Так, в обґрунтування продовження строку застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від суду, що підтверджується, тим останній обвинувачується у вчиненні низки тяжких злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді довготривалого позбавлення волі, у зв'язку з чим, наслідки та ризик втечі є цілком імовірним.
Крім того є виправданим і ризик здійснення впливу потерпілого у даному кримінальному провадженні, та впливати на показання в майбутньому, який на даний час не допитаний судом.
Разом з тим ризик вчинити нове кримінальне правопорушення, є також виправданим, оскільки ОСОБА_4 вчинив дані злочини маючи не погашену судимість та раніше був неодноразово засудженим, при цьому останній не має джерела доходу, що також слугує додатковим фактором ймовірності продовження злочинної діяльності.
Обговорюючи питання про можливість усунення встановлених ризиків у менш обтяжливий спосіб, ніж тримання ОСОБА_4 під вартою, суд вважає, що встановлені щодо цього обвинуваченого ризики з числа передбачених ст. 177 КПК України є виключно вагомими та не можуть бути усунуті у менш обтяжливий спосіб, ніж застосування виключного запобіжного заходу, який доводить свою дієвість.
Таким чином, забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого та запобігання встановленим ризикам в даному випадку можливо виключно шляхом застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому іншого, безоплатного захисника, для здійснення його захисту, суд приходить до наступного.
Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 49 КПК України суд зобов'язаний забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо суд вирішить, що обставини кримінального провадження вимагають участь захисника, або підозрюваний, обвинувачений не залучив його.
На підставі п.11 ч.1 ст. 14 Закона України «Про безоплатну правову допомогу» від 02.06.2011 р. право на безоплатну вторинну правову допомогу мають особи щодо яких суд розглядає справу. Крім того п.1 ст. 15 вказаного закону передбачено, що суб'єктами надання безоплатної вторинної правової допомоги в Україні є центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
18 травня 2023 року під час апеляційного розгляду обвинуваченим заявлено клопотання про призначення безоплатного захисника, у зв'язку з відсутністю коштів на оплати правової допомоги.
Суд також звертає увагу на правову позицію ЄСПЛ у справі «Лучанінова проти України», від 09 червня 2011 року, а саме п. 63 рішення де зазначено, що «для здійснення обвинуваченим свого права на захист йому зазвичай повинно бути забезпечено можливість отримати ефективну допомогу захисника із самого початку провадження» (п. 52 рішення ЄСПЛ від 27 листопада 2008 року у справі «Сальдуз проти Туреччини» та пункти 90-91 рішення ЄСПЛ від 12 червня 2008 року у справі «Яременко проти України»). За необхідності захисника мають призначати офіційно.
Враховуючи викладене, і те, що захисник ОСОБА_5 вказав про неможливість здійснення повноцінного захисту обвинуваченого через значну віддаленість, з метою дотримання права на захист та розумних строків розгляду справи суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 захисника для здійснення захисту за призначенням для участі в суді при розгляді даної справи.
Що стосується призначення кримінального провадження до судового розгляду, суд виходить з наступного.
Всі питання, пов'язані з підготовкою справи до судового розгляду, передбачені ст. 315 КПК України, вирішені.
Клопотань від учасників судового провадження про витребування певних речей чи документів не надійшло.
На підставі викладеного, керуючись ст. 49 КК України, ст.ст. 314-317, 177 КПК України, суд, -
Кримінальне провадження №12024052420000250 від 01 серпня 2024 року, у відношенні ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 289 КК України, призначити до судового розгляду на 11 годину 00 хвилин 14 лютого 2025 року.
Кримінальне провадження розглядати суддею одноособово у відкритому судовому засіданні в залі № 5, приміщення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, яке розташоване за адресою: м. Дніпро, пр. Слобожанський, буд. 84.
Викликати в судове засідання прокурора, обвинуваченого та захисника.
Визнати явку в судове засідання учасників кримінального провадження обов'язковою.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити застосування до ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 289 КК України, запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб, до 22 лютого 2025 року, без визначення застави.
Обвинуваченого ОСОБА_4 утримувати у ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про відмову від захисника ОСОБА_5 та призначення йому безоплатного захисника - задовольнити.
Доручити Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Дніпропетровській області призначити обвинуваченому ОСОБА_4 , адвоката для здійснення захисту за призначенням.
Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Дніпропетровській області забезпечити прибуття адвоката в судове засідання, призначене на 11:00 годин 14 лютого 2025 року, та в подальші судові засідання.
Копію ухвали надіслати для виконання Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Дніпропетровській області.
Підготовче судове засідання закрити.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_1