Справа № 212/10374/24
2/212/388/25
(З А О Ч Н Е)
07 січня 2025 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Пустовіт О.Г., за участю секретаря судового засідання Голуб О.В., в порядку ст. 247 ЦПК України за відсутності учасників справи та без здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, -
18 жовтня 2024 року представник позивача адвокат Ратушна Руслана Павлівна, діючи в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернулась до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, у якому просила стягнути з відповідача аліменти на користь позивача на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, починаючи стягнення аліментів з моменту подачі до суду позову і до закінчення навчання, але не більш, ніж до 23-х років.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , під час перебування у шлюбі, народився син - ОСОБА_1 . Шлюб між сторонами було розірвано 14.07.2009 року. 27.04.2007 року Жовтневим районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ухвалено рішення відповідно до якого суд вирішив стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 300,00 грн. щомісяця до його повноліття. Після досягнення позивачем ОСОБА_1 повноліття, відповідач добровільно матеріальну допомогу не надає. Станом на дату звернення до суду позивач є здобувачем освіти денної форми навчання 3 курсу, групи ТРМП-22/9 Відокремленого структурного підрозділу «Гірничо-електромеханічного фахового коледжу Криворізького національного університету», навчання терміном з 01.09.2022 року по 30.06.2026 року. Позивач самостійних доходів немає, не працює, оскільки свій час витрачає на навчання, повністю перебуває на утримання матері. Мати ОСОБА_3 постійно витрачає кошти на матеріальні потреби сина на продукти харчування, взуття, одяг, предмети побуту, проїзд, ліки, поповнення телефону, однак її дохід не забезпечує в повному обсязі потреби позивача, тому позивач вимушений звернутись до суду із даною позовною заявою.
Ухвалою суду від 21 листопада 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.
Позивач та її представник в судове засідання не з'явились, представник позивача надала до суду клопотання, в якому просить суд розглядати справу за відсутності позивача та її представника, позов підтримує у повному обсязі, проти заочного рішення не заперечує.
Статтями 43,211 ЦПК України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву до суду не подавав, будь-яких клопотань на адресу суду від нього не надходило.
Вирішуючи питання про проведення розгляду справи в заочному порядку, суд вважає за необхідне зазначити, що інститут заочного провадження призначений впливати на відповідачів, які не вчиняють дій щодо участі у розгляді справи.
Верховний Суд також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.
Враховуючи вказані факти, суд вважає за можливе відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що, відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 07 липня 2020 року, що видане Центрально-Міським районним у місті Кривому Розі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис № 10, вбачається, що ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками якого зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвано 14 липня 2009 року, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 від 24.03.2016 року, виданого Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області.
Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади № 2024/012405227 від 14.10.2024 року та витягу з реєстру територіальної громади № 2024/011968096 від 03.10.2024 року виданих Глеюватською територіальною громадою, позивач ОСОБА_1 та його мати ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до довідки № 286 від 14 жовтня 2024 року виданої ОСОБА_1 він дійсно є здобувачем освіти денної форми навчання 3 курсу, група ТРМП-22 1/9 Відокремленого структурного підрозділу «Гірничо-електромеханічний фаховий коледж Криворізького національного університету», навчається з 01.09.2022 року, наказ № 71-ст від 29.07.2022 року, передбачувана дата закінчення навчання 30.06.2026 року.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і, у зв'язку з цим, потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Згідно ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
За змістом ст. 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, діючої на Україні з 27.02.1991 року, держави-учасники визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей.
В частині 1 статті 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.1 ст.183 СК України, частка заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи й на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим кодексом, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги й заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи. Доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
Суд звертає увагу на те, що при визначені розміру аліментів ураховуються такі доходи платника аліментів як: основна заробітна плата, усі види доплат і надбавок до заробітної плати, премії та винагороди, пенсії, стипендії, допомоги по безробіттю, дивіденди , доходи від підприємницької діяльності та інші доходи, визначені в Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146.
При визначенні розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, суд враховує наступні обставини: позивач ОСОБА_1 навчається на стаціонарному навчанні, у зв'язку з навчанням потребує матеріальної допомоги; відповідач ОСОБА_2 є особою працездатного віку. За таких підстав, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягають стягненню аліменти на період навчання, у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, починаючи з дати звернення до суду, тобто з 18 жовтня 2024 року та до припинення навчання, але не більше ніж до досягнення сином двадцяти трьох років.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 1211,20 гривень.
Керуючись ст.ст. 10, 76, 83, 95, 133, 141, 259, 265-268 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання - задовольнити.
Стягувати щомісячно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 на користь повнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , аліменти в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з дати звернення до суду, тобто з 18 жовтня 2024 року та до припинення навчання, але не більше ніж до досягнення сином двадцяти трьох років.
Рішення суду допустити до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1211 грн 20 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його оголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту проголошення. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_4 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідно до ч.6 ст.259 ЦПК України повний текст рішення складено 08 січня 2024 року та підписано без проголошення.
Суддя: О. Г. Пустовіт