Справа №101/15449/24
Провадження №2/173/488/2025
08 січня 2025 р. м. Верхньодніпровськ
Суддя Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Бурхан С.М., розглянувши
позовну заяву ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про виділення в натурі із спільної часткової власності на земельну ділянку, визнання права власності на частку земельної ділянки,
До Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської за підсудністю надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач), представник позивача Макаренко Сергій Сергійович, до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про виділення в натурі із спільної часткової власності на земельну ділянку, визнання права власності на частку земельної ділянки.
Розглянувши позовну заяву з доданими до неї документами на предмет наявності правових підстав для відкриття провадження у справі, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Конституційний Суд України у рішенні № 9-зп від 25 грудня 1997 року офіційно розтлумачив цю норму та зазначив, що частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.
Частиною 4 статті 10 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Отже, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Цивільним процесуальним кодексом України.
Вимоги щодо змісту та форми позовних заяв визначені статтями 175, 177 Цивільного процесуального України.
При цьому, якщо подана позовна заява не відповідає таким вимогам, приписами частини 1 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду.
Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Цивільним процесуальним кодексом України.
У даному випадку, подана позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), у зв'язку з чим підлягає залишенню без руху з посиланням на положення статті 185 ЦПК України, враховуючи наступне.
Відповідно до пункту 8 частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.
Частиною 1 статті 177 ЦПК України встановлено, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Проте, позивачем не додані до позовної заяви докази направлення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем не виконані вимоги частини 1 статті 177 ЦПК України.
Разом з тим, до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору.
Частиною 2 ст. 133 ЦПК України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до 1 ст. 3 ЗУ «Про судовий збір» - Судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» - Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» - Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за позовною заявою немайнового характеру, яка подана фізичною особою - у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частинами 1, 2 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, оскільки подана позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд,-
1. Позовну заяву ОСОБА_1 , представник позивача Макаренко Сергій Сергійович, до ОСОБА_2 про виділення в натурі із спільної часткової власності на земельну ділянку, визнання права власності на частку земельної ділянки, залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення даної ухвали про залишення заяви без руху.
3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків, шляхом подання до суду:
- копії позовної заяви та всіх документів для відповідача або докази направлення відповідачу копій поданих до суду документів,
- оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211 грн. 20 коп.).
4. Роз'яснити позивачу що у разі, якщо він не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу (ч. 3 ст. 185 ЦПК України).
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Ухвалу складено та підписано 08.01.2025 року.
Суддя С.М. Бурхан