ЄУН 201/12224/24
Провадження №2-а/932/232/24
Іменем України
08.01.2025 Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого - судді Салькової В.С.,
за участю секретаря судового засідання Щербаченко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник - адвокат Ухов Роман Владиславович, до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в особі УПП в Дніпропетровський області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
І. Стислий виклад вимог та позиція позивача
Позивач ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Ухова Р.В. в системі «Електронний суд» звернулася до суду із цим позовом, в обґрунтування якого вказала, що 23.09.2024 інспектором 1 взводу 3 роти 4 батальйону УПП в Дніпропетровській області ДПП старшим лейтенантом Бевзюк Сергієм Володимировичем її притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КпАП України, про що складено постанову ЕНА №3114774. Поліцейським зазначене, що вона 23.09.2024 о 13:39:13 у м. Дніпрі по вул. Павла Нірінберга, 10, здійснила стоянку під дією знаку 3.34, чим порушила п.8.4.в Правил дорожнього руху - порушення вимог заборонних знаків. Разом із тим, жодних доказів вчинення нею правопорушення поліцейським не наведене. Вважає прийняту постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, а справу - такою, що має бути закрита, оскільки диспозиція ч.1 ст.122 КпАП України не містить такого складу адміністративного правопорушення, як порушення вимог заборонних знаків. Крім того вважає, що при порушення правил стоянки інспектор мав зазначити, що порушені вимоги дорожніх знаків, чим здійснене порушення вимог стоянки транспортних засобів. Також зауважує, що автомобіль, яким вона користувалася, був припаркований на паркувальному майданчику біля діагностичного центру «Медікум», тобто біля будинку 4 по вул. Ламана в м. Дніпрі, а вказаний знак розташований на іншій стороні дороги та його дія не поширюється на транспортні засоби на паркувальному майданчику. Поліцейські могли подумати, що позивач паркується під дією знаку, коли вона здійснювала маневри паркування на паркувальний майданчик. Оскільки докази вчинення нею правопорушення відсутні, просила суд скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі.
ІІ. Позиції та заяви (клопотання) учасників справи під час розгляду справи
Жодних заяв, клопотань від сторін у справі до суду не надходило. Отримавши через Електронний кабінет користувача ЄСІТС 01.10.2024 позовну заяву з додатками та 16.12.2024 ухвалу про відкриття провадження у справі, відповідач не скористався правом надати суду відзив на позовну заяву, про свою позицію у справі не повідомив.
ІІІ. Процесуальні дії у справі
02.10.2024 позовна заява надійшла до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська.
Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03.10.2024 справу передано за підсудністю до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.12.2024 справу розподілене до провадження судді Салькової В.С.
16.12.2024 ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідачеві встановлений 10-денний строк для подання відзиву на позов, відзиву відповідачем суду не подано.
Справу розглянуто 08.01.2025 за наявними в ній матеріалами.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
Судом встановлено, що постановою серії ЕНА №3114774 від 23.09.2024 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КпАП України та на неї накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340,00 грн через те, що позивач 23.09.2024 о 13:39:13 у м. Дніпрі на вул. Павла Нірінберга (Баумана), 10, здійснила стоянку під дією знаку 3.34, чим порушила п.8.4.в ПДР - Порушення вимог заборонних знаків.
Позивач не згодна з постановою, вважає її протиправно. Та такою, що підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю через відсутність доказів вчинення нею інкримінованого правопорушення.
V. Оцінка суду
Стаття 9 КАС України в якості принципів адміністративного судочинства вказує, зокрема, диспозитивність та змагальність сторін, відповідно до яких розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Стаття 77 КАС України обов'язок доказування обставин, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, покладає на сторону, яка на такі обставини посилається. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з п.8.4.в Правил дорожнього руху заборонні знаки запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.
Дорожній знак 3.34 «Зупинку заборонено» забороняє зупинку і стоянку транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).
Частиною 1 статті 122 КпАП України передбачено адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Оскаржувана постанова в якості правопорушення, інкримінованого позивачеві за ч.1 ст.122 КпАП України, вказує на здійснення позивачем стоянки під дією знаку 3.34, який є заборонним.
Отже, для настання відповідальності за вказане правопорушення має бути встановлений та доведений факт здійснення позивачем стоянки саме в зоні дії цього знаку.
Разом з тим, оскаржувана постанова не містить жодного посилання на докази, якими підтверджується вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч.1 ст.122 КпАП України, також відповідач і після відкриття провадження у справі не надав суду належних і допустимих доказів того, що правопорушення було вчинене позивачем. З огляду на це суд констатує відсутність доказів вчинення ОСОБА_1 інкримінованого їй адміністративного правопорушення.
Проаналізувавши обставини справи та її матеріали, суд доходить висновку про недоведеність відповідачем правомірності прийняття оскаржуваної постанови, посадовою особою відповідача при прийнятті постанови не виконані вимоги ст.251 КпАП України щодо обов'язку збирання доказів у справі.
Отже, вимоги позивача про скасування постанови про адміністративне правопорушення підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З урахуванням встановлених судом підстав для скасування постанови є доцільним і закриття провадження у справі.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Таким чином, судові витрати у вигляді судового збору, понесені ОСОБА_1 в сумі 484,16 грн, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11,77,242-246 КАС України, суд
Адміністративний позов - задовольнити.
Постанову інспектора 1 взводу 3 роти 4 батальйону УПП в Дніпропетровській області ДПП старшого лейтенанта Бевзюка Сергія Володимировича серії ЕНА №3114774 від 23.09.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КпАП України - скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КпАП України - закрити.
Стягнути з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривні 16 копійок, сплачений позивачем квитанцією ID: 5885-5446-7730-1574 від 01.10.2024.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду протягом 10-ти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду виготовлене 08.01.2025.
Суддя: В.С. Салькова