Справа № 242/1657/23
(1-кп/199/186/25)
іменем України
08 січня 2025 року м. Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
Головуючий - суддя ОСОБА_1
судді ОСОБА_2
ОСОБА_3
За участі секретаря судового засідання ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
обвинуваченої ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 22023050000003588, за обвинуваченням ОСОБА_8 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Гірник, Донецької області, громадянки України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111 КК України,
Обвинуваченій ОСОБА_6 ухвалою суду продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 10 січня 2025 року.
В судовому засіданні прокурором ОСОБА_5 заявлене клопотання про продовження строку тримання ОСОБА_6 під вартою на 60 днів. Клопотання обґрунтовується тим, що обвинувачена може переховуватися від суду, незаконно спливати на експерта, перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обвинувачена ОСОБА_6 і її захисник ОСОБА_7 не заперечили проти задоволення клопотання прокурора.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вирішуючи питання про доцільність зміни запобіжного заходу - тримання під вартою обвинуваченому на будь-який інший, не пов'язаний з позбавленням волі, або його продовження, суд бере до уваги ті обставини, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні в умовах воєнного стану особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі.
Також, суд бере до уваги рішення Європейського суду з прав людини у справі «Лабіта проти Італії» від 06 квітня 2000 року, за яким тримання під вартою є виправданим у тому випадку, якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.
На думку суду, такими ознаками є тяжкість та підвищена суспільна небезпека інкримінованого обвинуваченій кримінального правопорушення а також те, що ОСОБА_6 мешкає в населеному пункті, який наразі є тимчасово окупованим, і за таких обставин суд погоджується з думкою прокурора, що зазначені ознаки дають підстави вважати можливим ухилення від суду, перешкоджання встановленню істини по даному провадженню.
Суд також враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Проте, розглядаючи можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, суд, враховуючи вищезазначене, відповідно до приписів ст. 183 КПК України вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої. Також суд враховує законодавчо визначену безальтернативність такого виду запобіжного заходу.
Керуючись ст.ст. 176-179, 182, 183, 193, 194, 333, 358 КПК України, суд
Клопотання прокурора ОСОБА_5 задовольнити.
Продовжити дію раніше застосованого у відношенні ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою у Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» на строк до 08 березня 2025 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який утримуються під вартою - з моменту вручення копії ухвали.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
08.01.2025