Справа № 644/6534/24
Провадження № 3/644/65/25
Іменем України
08 січня 2025 р. м.Харків
Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого судді - Черняка В.Г.,
адвоката - Кубай Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали по справі про адміністративне правопорушення, які надійшли від Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця ЗСУ за мобілізацією, місце проживання: АДРЕСА_1 ,-
Управлінням патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції складено та направлено на розгляд суду матеріали про адміністративне правопорушення за протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №902554 від 26.07.2024 відносно ОСОБА_1 за ознаками частини 1 статті 130 КУпАП.
Так, за обставин зазначених в протоколі - ОСОБА_1 «26.07.2024 о 10год. 15хв. за адресою: м.Харків, вул. Героїв Харкова, 308, водій ОСОБА_1 керував т.з. AUDI A4 ДНЗ НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці ока, бліде обличчя). Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі КНП ХОР «ОКНЛ» відмовився, зафіксовано на камеру №467878, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП».
Таким чином, за протоколом про адміністративне правопорушення за ч. 1 статті 130 КУпАП, в вину водію ОСОБА_1 зазначено допущення порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, згідно якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
ОСОБА_1 під час судового розгляду, свою вину у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за обставин викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, не визнав, зазначивши, що описані у протоколі обставини подій не відповідають фактичним обставинам, які мали місце в дійсності. Він не відмовлявся від проходження медогляду в медичному закладі.
Перш за все, зазначені у протоколі обставини не відповідають дійсності, оскільки співробітники патрульної поліції 26.07.2024 ні о 10год. 15хв, ні у будь-який інший час не зупиняли автомобіль під керуванням ОСОБА_1 за адресою: м.Харків, проспект Героїв Харкова, 308. За цією адресою розташований багатоповерховий житловий будинок поряд з яким він автомобілем не керував і не перебував.
Фактично він був зупинений поліцейським на стаціонарному посту «ХТЗ». Без будь яких пояснень причин зупинки автомобіля в нього потребували документи, зазначивши, що він за зовнішніми ознаками виявляє ознаки стану наркотичного сп'яніння - звужені зіниці очей, бліде обличчя, та запропонували пройти огляд у медичному закладі. При цьому, на його питання як вони такі ознаки виявили, оскільки він був в сонце захисних окулярах, йому відповіли, що вони мають таке право. На пропозицію поліцейського пройти огляд в спеціальному медичному закладі, він зразу ж заявив, що він погоджується пройти огляд. Потім ще декілька разів заявляв, що він згоден на проходження огляду в медзакладі і все це фіксувалось на відеокамеру. При цому, будь якого направлення на проходження медогляду поліцейський йому не складав і не надавав. Коли поліцейський відмовив йому в проізді до медзакладу на власному авто, він заявив, щ охоче скористатись правовою допомогою авдвоката, оскільки він незгоден з діями поліцейських, та став телефонувати адвокату.
В подальшому очікуванні приїзду адвоката, поліцейський заявив, що такі його дії він розцінює як «пасивну» форму відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння і пішов складати протокол про відмову проходження медогляду в медичному закладі. Потім по прибуттю адвоката, який приїхав буквально через 20-25 хвилин, поліцейський запропонував йому зробити відповідні підписи в складеному протоколі. Перш ніж підписати протокол, він в присутності вже адвоката заявив, що він не відмовляється від проходження огляду в медзакладі і адвокат попросив надати відповідне направлення на медогляд, якого раніш йому ніхто не складав і не надавав, бой ого просто не було.
І тільки після заяви адвоката, поліцейським все ж було складено направлення на медогляд і запропоновано підписати протокол. В протоколі він власноруч зазначив, що від проходження огляду не відмовлявся. Станом на 11-45 26.07.2024 направлення до лікаря-нарколога мені не вручено. Поліцейський відмовився везти його до лікаря-нарколога, у зв'язку з чим він залишив звернення до 102».
ОСОБА_2 також додатково пояснив, що наступного дня, тобто 27.07.2024 близько 13 години, він знову був зупинений екіпажом патрульної поліції з причини наявної інформації про перебування водія в стані наркотичного сп'яніння.
Відповідно до направлення від 27.07.2024 ОСОБА_1 о 13год. 50хв. був скерований до КНП ХОР «ОКНЛ»
29.07.2024 ОСОБА_1 отримав висновок №2113, згідно якого у нього ознак наркотичних сп'яніння не виявлено.
Під час судового розгляду ОСОБА_2 просив суд ретельно переглянути долучені до протоколу відеозаписи з камер поліцейських, та надавши належну оцінку фактичним обставинам подій, закрити подальше провадження по справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, оскільки на його думку, мала місце провокація відносно з боку вказаних осіб з метою штучного формування показників у своїй службовій діяльності.
Заслухавши під час судового розгляду пояснення ОСОБА_2 , дослідивши додані до протоколу матеріали по справі, вислухавши пояснення адвоката Кубай В.М. по суті поданого клопотання, суд приходить до наступних висновків.
Судом, ретельно під час судового розгляду переглянуто та досліджено відеозаписи з нагрудних камер поліцейських, на яких зафіксовані події, що відбувались в дійсності.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
У відповідності до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Що стосується події адміністративного правопорушення, захисник у клопотанні поданому суду зазначає, що у протоколі серії ААД №902554 від 26.07.2024 подія зафіксована поліцейським наступним чином: «26.07.2024 о 10год. 15хв. за адресою: м. Харків, вул. Героїв Харкова, 308, водій ОСОБА_1 керував т.з. AUDI A4 ДНЗ НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці ока, бліде обличчя). Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі КНП ХОР «ОКНЛ» відмовився, зафіксовано на камеру №467878 чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП».
До адміністративних матеріалів долучено рапорт від 26.07.2024 інспектора взводу 1 роти 4 батальйону 4 УПП в Харківській області Антона Андріанова, згідно якого ним помилково зазначено у протоколі місце його складання (а не місце вчинення адміністративного правопорушення): м. Харків, проспект Героїв Харкова, 308. Вірною слід вважати адресу: м. Харків, проспект Героїв Харкова, 320.
Таким чином, враховуючи, що обставини, суть висунутого обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення формулюється саме у протоколі про адміністративне правопорушення, копія зазначеного вище рапорту поліцейського про уточнення тільки місця складання протоколу , по своїй правовій суті не визначає належне формулювання в протоколі місця вчинення адміністративного правопорушення виходячи зі змісту протоколу - м. Харків, проспект Героїв Харкова, 308.
З приводу зазначеного суд зазначає наступне. Оскільки водієм ОСОБА_1 обставини зупинки автомобіля, яким він керував, як і фактичне місце зупинки автомобіля, а саме м. Харків, проспект Героїв Харкова, 320 не спростовуються, то помилкова описка в протоколі (м. Харків, проспект Героїв Харкова, 308), на переконання суду, хоча і є недоліком складеного протоколу, проте по своїй суті не має вирішального значення для прийняття законного рішення по справі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
В п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України зобов'язує водія, на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 статті 130 КУпАП встановлено відповідальність, окрім визначеного, також в разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Процедура проведення огляду водія на стан сп'яніння визначена ст. 266 КУпАП; Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року за №1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 11.11.2015 року за №1413/27858 (надалі Інструкція); Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 08 липня 2015 року № 476, від 28 жовтня 2015 року №888 (надалі Порядок).
Аналізуючи положення КУпАП у взаємозв'язку між собою, а також з положеннями відомчих інструкцій, які регулюють питання проходження огляду на стан сп'яніння та оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення, суд зауважує, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, повинен проводитися співробітниками поліції у певній визначеній законом послідовності, а саме: починатися з відсторонення водія, щодо якого є підстави вважати, що він знаходиться в стані сп'яніння, далі пропозиція проходження огляду на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу і, тільки в разі відмови особи від проходження огляду на стан сп'яніння на місці або незгоди з результатами такого огляду, направлення водія в заклад охорони здоров'я.
При цьому, згідно до ч.4 ст.266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Вказані норми закону мають імперативний характер, а тому, зазначеного порядку, зокрема, послідовності його проведення або не проведення у точній відповідності до закону тягне за собою недійсність результатів такого огляду у відповідності до ч.6 ст.266 КУпАП.
Відповідно до пункту 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення саме у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого
Відсутність письмового направлення на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення є суттєвим недотриманням порядку проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, оскільки його обов'язкова наявність передбачена пунктом 8 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року за №1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 11.11.2015 року за №1413/27858, а його форма - у додатку 1 до зазначеної Інструкції.
Відсутність зазначеного направлення станом на 11:35 26.07.2024, про що свідчать дані відео фіксації подій, свідчить про те, що у встановлений законом порядок та спосіб водій ОСОБА_1 у спеціалізований заклад охорони здоров'я для проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння - не направлявся.
За результатами перевірки і оцінки судом наданими доказами обставин адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП стосовно водія ОСОБА_1 , які мали місце в дійсності і були об'єктивно зафіксовані відповідними відео записами з камер поліцейських, суд вважає необхідним зазначити наступне.
Зупинивши автомобіль, AUDI A4 ДНЗ (LT) КМС057, яким керував водій ОСОБА_1 , під час перевірки документів, поліцейський діючи в межах своїх службових повноважень заявив водію про свою оцінку стану водія, назвавши суб'єктино визначені ним ознаки стану наркотичного сп'яніння (звужені зіниці ока, бліде обличчя) та запропонував водію пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в закладі КНП ХОР «ОКНЛ». Водій ОСОБА_1 , хоча і не погодився з наявністю в нього зазначених поліцейським ознак наркотичного сп'яніння, проте в стверджувальній формі заявив про свою згоду на проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі КНП ХОР «ОКНЛ», що і було зафіксовано на відео камеру поліцейського.
В подальшому водій ОСОБА_1 , після вияснення можливості поїхати самостійно на медогляд на власному авто і отримавши відповідь, що він відстороняється від керуванням авто, ОСОБА_1 заявив, про своє бажання скористатись правовою допомогою і почав телефонувати адвокату. Поліцейським така поведінка водія ОСОБА_1 була оцінена і висловлена як «пасивна відмова» водія від проходження огляду в медзакладі, після чого почав складати протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП.
За обставинами подальших подій, одразу після складання протоколу і надання його для ознайомлення ОСОБА_1 , на місце прибув адвокат Кубай Ю.М. повідомивши поліцейського про своє прибуття для надання правової допомоги водію ОСОБА_1 .. Під час ознайомлення і підписання з вже оформленим протоколом про адміністративне правопорушення, водій ОСОБА_1 власноруч зробив пояснення в протоколі, зазначивши, що він не відмовляється від проходження огляду в медзакладі і адвокат Кубай Ю.М. попросив поліцейського надати відповідне направлення на медогляду, який раніш не складасяв і не надавався. І тільки після цьогополіцейським було оформлено (складено) направлення на медогляд і запропоновано підписати складений протокол, оскільки поведінка ОСОБА_1 була оцінена як «пасивна відмова» від проходження медогляду в спеціалізованому медзакладі. В протоколі водій ОСОБА_1 власноруч зазначив, що « від проходження огляду я не відмовлявся. Станом на 11-45 26.07.2024 направлення до лікаря-нарколога мені не вручено. Поліцейський відмовився везти мене до лікаря-нарколога, у зв'язку з чим я залишив звернення до 102».
За оцінкою дослідженого під час судового розгляду суд приходить до переконання, що об'єктивно зафіксована на заявлену уповноваженою посадовою особою - поліцейським законну вимогу - пройти особою яка керує транспортним засобом і в якого поліцейським, хоча і суб'єктивно виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, медогляд в спеціально визначеному медичному закладі, фактична поведінка водія ОСОБА_1 - а саме неодноразове стверджувальне висловлювання на погодження проходження ним такого медогляду, бажання користуватися юридичною допомогою адвоката в конкретній ситуації, на думку суду не свідчить про відмову водія на вимогу поліцейського від проходження медогляду в спеціалізованому медзакладі.
Окрім цього суд зазначає, що поліцейським, який в конкретній обстановці, хоча і діяв в межах службових повноважень, не було дотримано вимог і положень проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, який повинен проводитися співробітниками поліції у певній визначеній законом послідовності, а саме оформлення письмового направлення на проходження медогляду до складання протоколу про адміністративне правопорушення за фактом відмови водія від проходження такого медогляду.
Суд розділяє позицію захисту про те, що відсутність оформлення письмового направлення на проходження медогляду є суттєвим недотриманням порядку проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, оскільки його обов'язкова наявність передбачена пунктом 8 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року за №1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 11.11.2015 року за №1413/27858, а його форма - у додатку 1 до зазначеної Інструкції.
Відсутність зазначеного направлення станом на 11:35 26.07.2024, про що свідчать дані відео фіксації подій, свідчить про те, що у встановлений законом спосіб ОСОБА_1 не направлявся у заклад охорони здоров'я для визначення стану наркотичного сп'яніння, а висновки і оцінка співробітником поліції про наявність «пасивної відмови» водія від проходження медогляду, як підстави для складання протоколу вчинення адміністративного правопорушення притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, була передчасною і не відповідала конкретним обставинам подій.
Більш того, складання за конкретних обставин, хоча вже і після оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, письмового направлення на проходження ОСОБА_1 медогляду, за наявності висловленої в присутності захисника його згоди на проходження медогляду, у співробітників поліції, за таких обставин, не існувало будь яких перешкод для здійснення належного супроводу, доставлення відстороненого від керування автомобілем водія до медзакладу для проходження медогляду відповідно до письмово оформленого направлення, проте цього не відбулось з посиланням на те, що протокол вже складений.
Така поведінка уповноважених осіб, на переконання суду, свідчить про відсутність сприяння в забезпеченні передбаченого і гарантованого законом права захисту осіб при вирішенні питання про притягнення до адміністративної відповідальності та породжує при подальшому провадженні сумніви щодо доведеності вини особи, яка притягується до відповідальності за вчинення правопорушення.
Суд розглядаючи це провадження, вважає за необхідне зазначити, що, незважаючи на те, що КУпАП не містить у якості окремої загальної засади принципу сприяння захисту (favor defensionis), однак він втілений у низці законодавчо визнаних загальних засад, таких як верховенство права, змагальність, презумпція невинуватості та забезпечення права на захист і має застосовуватися, серед іншого, у тих випадках, коли судом вирішуються питання відповідальності особи а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Переконливих доказів, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_1 як об'єктивної, так і суб'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, суду не було надано.
Згідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 463/1352/16-а (провадження № К/9901/21241/18) у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
У своєму рішенні від 10 лютого 1995 року у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» Європейський Суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Суд зобов'язаний всебічно, повно й об'єктивно досліджувати всі обставини справи і давати їх правильну правову оцінку. Постанова суду про визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення має бути обґрунтована достатніми і незаперечними доказами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Оскільки суд повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності поза розумним сумнівом, за цим стандартом доказування, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. - суд вважає не доведена.
Фактична же поведінка водія ОСОБА_1 на заявлену поліцейським вимогу про проходження медичного огляду в медичному закладі з метою підтвердження чи спростування стану наркотичного сп'яніння, а саме висловлювання ним стверджувальної згоди на проходження такого огляду з послідуючим, з'ясування можливості прослідувати до медичного закладу на власному транспорті, як і заявлене бажання скористатись за даних обставин правовою допомогою адвоката - на переконання суду, не свідчить про наявність в діях ОСОБА_1 умислу на вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
За таких обставин в діях ОСОБА_1 порушень вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, і як наслідок складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, оскільки судом, на підставі ретельно досліджених під час судового розгляду доказів, складу правопорушення в його діях - не встановлено.
Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин, якщо відсутні подія і склад адміністративного правопорушення.
За наслідками розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, перевірки і оцінки наданих доказів, суд приходить до висновку про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 9, 33-38, 40-1, ч. 1 ст. 130, ст.247, ст. 276, ст. 283-285 КУпАП, суд -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 130 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №902554 від 26.07.2024) стосовно ОСОБА_1 - закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова.
Суддя: В.Г. Черняк