Справа № 462/7810/24
08 січня 2025 року м.Львів
Залізничний районний суд м. Львова у складі головуючого судді Палюх Н.М.,розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду у м. Львові цивільну справу за позовом Львівського комунального підприємства «Сяйво» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надання послуг з управління багатоквартирним будинком,
Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути солідарно з відповідачів 6818,57 грн заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком та судові витрати. Свої вимоги мотивує тим, що між ЛКП «Сяйво» та співмешканцями будинку за адресою: АДРЕСА_1 укладено Типовий Договір № 4-Б про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 01 січня 2020 року. Відповідачі проживають та зареєстровані у квартирі АДРЕСА_2 належним чином та у повному обсязі надає відповідачам житлово-комунальні послуги. При цьому, відповідачі не зверталися до підприємства з приводу надання послуг неналежної якості чи не у повному обсязі. Відповідачі приймають зазначені послуги, проте оплачують їх частково, внаслідок чого утворилась заборгованість за період з 01.11.2021 по 31.08.2023 у розмірі 6818,57 грн. У зв'язку з наведеними, просить позов задовольнити.
08 листопада 2024 року ухвалою Залізничного районного суду м. Львова вказана справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а відповідачу було запропоновано подати до суду заяву із обґрунтованим запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов по вказаній справі.
Відповідач по справі належним чином повідомлявся судом про розгляд даного провадження у встановленому законом порядку, шляхом направлення поштової кореспонденції суду. Клопотань до суду про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не надходило.
Згідно з вимогами ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Оскільки відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позовну заяву, а тому суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи вимоги ст.ст.279, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 4 визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У відповідності до вимог ст. 76, 77, ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 322 ЦК України).
Статтею 360 ЦК України передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Згідно п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.
Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Статтею 156 ЖК України визначено, що члени сім'ї власника будинку (квартири) зобов'язані дбайливо ставитися до жилого будинку (квартири). Повнолітні члени сім'ї власника зобов'язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і придомової території та проведенню ремонту. Наведене узгоджується із положеннями ч. 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відповідно до якої дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_3 приватизована та у ній зареєстровані відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що стверджується копією довідки з місця проживання про склад сім'ї і прописки №258 від 30.09.2024 та відповідями з Єдиного державного демографічного реєстру.
Крім цього, відповідно до довідки з місця проживання про склад сім'ї і прописки №258 від 30.09.2024, виданої ЛКП «Сяйво», ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 .
Згідно долучених до матеріалів справи відомостей про нарахування та оплату послуг: утримання будинку та прибудинкових територій, розмір заборгованості за квартирою АДРЕСА_3 за період з листопада 2021 року по вересень 2024 року становить 6818 гривень 57 копійок.
Відповідачами наданий розрахунок заборгованості не спростовано.
Як вбачається із долученої до матеріалів справи копії Типового договору №4-Б від 01.01.2020, такий укладений між ЛКП «Сяйво» /управитель/ в особі директора Масюк У.Л., що діє на підставі статуту та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 в особі ОСОБА_3 , що діє на підставі протоколу зборів.
Відповідно до даного договору управитель зобов'язався надати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , а співвласники зобов'язуються оплачувати управителю надані послуги з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору.
Окрім цього, 04.01.2021, 04.01.2022 та 02.01.2023 укладено Додаткові угоди до Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком №4-Б від 01.01.2020 із затвердженим кошторисом витрат на утримання будинку та прибудинкової території.
Правове регулювання управління у багатоквартирних будинках та реалізація прав споживача житлово-комунальних послуг і виконання споживачем обов'язків внаслідок споживання таких послуг здійснюється у відповідності до положень Конституції України, Законів України «Про особливості здійснення прав власності у багатоквартирному будинку», «Про житлово-комунальні послуги», іншими актами у галузі житлового законодавства.
Так, відповідно до ст. 4 Закону України «Про особливості здійснення прав власності у багатоквартирному будинку», власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку можуть бути фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава.
Згідно ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач). Статтею 13 Закону визначено, що договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку. Відповідно до ст. 14 Закону за рішенням співвласників багатоквартирного будинку (уповноваженого органу управління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку), прийнятим відповідно до закону, договір про надання комунальної послуги укладається з виконавцем відповідної комунальної послуги, визначеним статтею 6 цього Закону: кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно (індивідуальний договір); від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою (колективний договір); об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об'єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір про надання комунальних послуг, як колективним споживачем. Співвласники багатоквартирного будинку (об'єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначену частиною першою цієї статті, за кожним видом комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії). У межах одного багатоквартирного будинку дозволяється обрання різних моделей організації договірних відносин за різними видами комунальних послуг.
Згідно п.2, 5, 7 ч.1 ст. 6 Закону України «Про особливості здійснення прав власності у багатоквартирному будинку» співвласники мають право брати участь в управлінні багатоквартирним будинком особисто або через представника, ознайомлюватися з рішеннями (протоколами) зборів співвласників, листками опитування, робити з них копії, інші права, визначені законом.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 9 Закону України «Про особливості здійснення прав власності у багатоквартирному будинку» управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. Наймачі, орендарі та інші користувачі квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку можуть брати участь в управлінні багатоквартирним будинком виключно за дорученням власників таких квартир та приміщень.
Згідно положень ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення прав власності у багатоквартирному будинку» співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі, зокрема, прийняття рішень про вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги (укладення індивідуального та/або колективного договору про надання комунальної послуги).
Також, як вбачається із змісту ст. 10 вказаного Закону у зборах беруть участь особисто та/або через представників співвласники, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку, і вказують, який документ підтверджує право власності на квартиру або документ, що надає повноваження на голосуванні від імені співвласника (для представника).
Згідно ч.1 ст. 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг. Частинами 3,4 вказаної статті визначено, що порядок перевірки якості надання комунальних послуг та якості послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом. За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком).
У матеріалах справи відсутні докази того, що ЛКП «Сяйво» не надає послуги із утримання будинку та прибудинкової території або надає такі неналежної якості, зокрема до матеріалів справи не долучено листів, звернень з приводу ненадання чи неналежного надання вказаних житлово-комунальних послуг до їх виконавця, акту-претензії на виконання вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги», тощо.
Таким чином, доказів щодо ненадання ЛКП «Сяйво» чи надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг мешканцям квартири АДРЕСА_3 та споживачам таких комунальних послуг, суду не надано.
У відповідності до п.5 ч.2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що балансоутримувачем будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд є власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом. Виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
До житлово-комунальних послуг, згідно ч.1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», належать також послуги з управління багатоквартирним будинком, яка включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньо будинкових систем (крім обслуговування внутрішньо будинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньо будинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку.
Відтак, законодавством передбачено обов'язок відповідачів здійснити оплату послуг, які вони фактично отримали як споживачі.
Доказів того, що позивач неналежним чином чи не в повному обсязі надає відповідачам послуги з утримання будинку, відповідачами суду не надано, так як і не надано доказів відмови відповідачів від отримання вказаних послуг, які постачає позивач.
Відповідачі не надали суду жодних доказів на спростування позовних вимог, як і не представили суду свого розрахунку щодо оплати за отримані послуги.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідачі отримали за спірний період надані ЛКП «Сяйво» послуги з управління багатоквартирним будинком та мали обов'язок, як споживачі таких послуг, оплатити їх вартість у повному розмірі, розрахованому на підставі діючих тарифів, а тому, оскільки відповідачами допущено утворення заборгованості у розмірі 6818 грн 57 коп за період з 01.11.2021 по 31.08.2023, тому позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення.
У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача слід стягнути порівно судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору при поданні позову до суду у розмірі 3028,00 гривень.
Керуючись ст. 156 ЖК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про особливості здійснення прав власності у багатоквартирному будинку», ст.322, 360, 526 ЦК України, ст. 2, 12, 13, 81, 89, 141, 264, 265, 268, 274, 275, 279, 280, 282 ЦПК України, суд -
позов Львівського комунального підприємства «Сяйво» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надання послуг з управління багатоквартирним будинком - задовольнити.
Стягнути солідарно із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Львівського комунального підприємства «Сяйво» заборгованість у розмірі 6818 /шість тисяч вісімсот вісімнадцять/ гривень 57 копійок за послугу з управління багатоквартирним будинком.
Стягнути ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Львівського комунального підприємства «Сяйво» понесені судові витрати у розмірі по 1514,00 грн з кожного.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Львівського апеляційного суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Учасники справи:
Позивач: Львівське комунальне підприємство «СЯЙВО», код ЄДРПОУ 32262674, місцезнаходження: 79052, вул. Сяйво, буд. 21, м. Львів, р/р НОМЕР_1 ТВБ ФЛОУ Ощадбанк, МФО 325796.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Суддя: