Справа № 530/854/24
Номер провадження 2-з/530/1/25
02.01.2025 м. Зіньків
Суддя Зіньківського районного суду Полтавської області Ситник О.В., розглянувши заяву представника відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 - адвоката Кожем'яка Олександра Васильовича про забезпечення позову,
У квітні 2024 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення коштів отриманих від відчуження автомобіля, придбаного за час перебування у шлюбі.
Просила в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя стягнути з ОСОБА_1 на її користь компенсацію вартості частини автомобіля марки ЗАЗ моделі Vida, 2013 року випуску, у розмірі 91240 грн.
12 липня 2024 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів в порядку поділу спільного майна подружжя.
Просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь 1/2 частину вкладених коштів та робіт на покращення домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі 172054 грн. та 69400 грн. за побутову техніку, меблі та транспортні засоби, які є спільною власністю подружжя.
Ухвалою Зінківського районного суду Полтавської області від 12 липня 2024року прийнято до спільного розгляду зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів в порядку поділу спільного майна подружжя із первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , про стягнення коштів отриманих від відчуження автомобіля, придбаного за час перебування у шлюбі (в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя) - об'єднавши позови в одне провадження та присвоївши цивільній справі унікальний номер № 530/854/24 провадження 2/530/352/24.
31.12.2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Кожемяка О.В. звернувся до Зіньківського районного суду Полтавської області з заявою про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , про стягнення коштів отриманих від відчуження автомобіля, придбаного за час перебування у шлюбі (в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя) та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення з первісного позивача грошових коштів в порядку поділу спільного майна подружжя, згідно якої просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони первісному позивачу ОСОБА_2 реалізацію відчуження, ремонт, перепланування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та заборонити реалізацію, відчуження вищеперерахованих побутових предметів, меблів, які являються предметом спору у даній справі.
Суд розглянувши заяву та додатки до неї, приходить до висновку, що подана представником ОСОБА_1 адвокатом Кожемяк О.В. заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
З матеріалів заяви вбачається, що ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою до ОСОБА_1 , про стягнення коштів отриманих від відчуження автомобіля, придбаного за час перебування у шлюбі (в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя). Проте заявник ОСОБА_1 подав зустрічний позов до ОСОБА_2 про стягнення з первісного позивача грошових коштів в порядку поділу спільного майна подружжя.
Заявник зазначає що за час перебування у шлюбі з ОСОБА_2 ними було придбано побутові предмети домашнього вжитку, а саме : телевізор плоский самсунг, телевізор Медіон, холодильник-морозилка Снайге LD4.500, плита газова з електричним запалюванням ОСОБА_3 ,пральна машинка Самсунг н 8 кг, мікроволновка Гореньє, Ноутбук Асус, компютер ( системний блок і монітор), багатофункціональний пристрій БФП Кенон, пилосмок Зелмер; Меблеві вироби: кухонний гарнітур: три столи, три навісні шкафи, диван кутовий, диван +два крісла, два спальних гарнітури, крім цього були виготовлені власноруч та встановлені у дворі альтанка та колиска. Вказана побутова техніка та меблі знаходяться за адресою проживання ОСОБА_2 - АДРЕСА_1 , та їх загальна вартість за підрахунками ОСОБА_1 складає 163 800 грн.
Заявник вважає, що він має право на частку у вартості даних побутових приладів та меблів та просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони первісному позивачу ОСОБА_2 реалізацію відчуження, ремонт, перепланування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та заборонити реалізацію, відчуження вищеперерахованих побутових предметів, меблів, які являються предметом спору у даній справі.
Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Суд дослідивши заяву та додані до неї документи дійшов до висновку про вжиття заходів забезпечення позову частково.
Право на ефективний судовий захист закріплено у статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Першому протоколі та протоколах № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції, яку ратифіковано Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції». Відповідно до частин першої і другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, та після відкриття провадження у справі - до суду у провадженні якого перебуває справа. Тобто метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову. Положеннями статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку. Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 4 постанови від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою до ОСОБА_1 , про стягнення коштів отриманих від відчуження автомобіля, придбаного за час перебування у шлюбі (в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя), заявник ОСОБА_1 подав зустрічний позов до ОСОБА_2 про стягнення з первісного позивача грошових коштів в порядку поділу спільного майна подружжя. Предметом позову є спільне майно подружжя, реалізація майна набутого подружжям під час спільного проживання можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 зазначено: «конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 вказано, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази.
Отже, за змістом наведених вище норм умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Такий інститут цивільно-процесуального законодавства передбачений з метою попередження несумлінних дій відповідача, які можуть призвести до ускладнення або неможливості виконання рішення.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.
При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Відповідно до висновків Верховного Суду викладених в постановах від 15 лютого 2023 року у справі № 932/5035/22, від 01 травня 2023 року у справі № 914/257/23, від 18 травня 2023 року № 910/14989/22 заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших учасників (акціонерів) юридичної особи.
Щодо заборони первісному позивачу ОСОБА_2 реалізацію, відчуження, ремонт, перепланування житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 суд не вбачає підстав для задоволення цього клопотання, оскільки даний житловий будинок був подарований батьками дружини ОСОБА_2 та право власності на даний будинок оформлено на дружино шляхом укладання договору дарування, інших відомостей суду не надано.
Як відзначається у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Відповідно до статті 57 Сімейного кодексу України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є зокрема майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування.
Щодо заборони первісному позивачу ОСОБА_2 реалізацію, відчуження: телевізор плоский самсунг, телевізор Медіон, холодильник-морозилка Снайге LD4.500, плита газова з електричним запалюванням ОСОБА_3 ,пральна машинка Самсунг н 8 кг, мікроволновка Гореньє, Ноутбук Асус, компютер ( системний блок і монітор), багатофункціональний пристрій БФП Кенон, пилосмок Зелмер; Меблеві вироби: кухонний гарнітур: три столи, три навісні шкафи, диван кутовий, диван +два крісла, два спальних гарнітури, крім цього були виготовлені власноруч та встановлені у дворі альтанка та колиска - суд не вбачає підстав для задоволення даного клопотання, оскільки заявником не додані докази придбання даних предметів за час подружнього життя, а також не додано доказів наявності даних предметів у первісного позивача ОСОБА_2 на час розгляду клопотання про забезпечення позову та взагалі.
Також суд звертає увагу, що як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогою компенсувати йому частину спільного майна подружжя в грошовій формі, а не про фактичний поділ майна в натурі. Тому, забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 реалізовувати, відчужувати, переплановувати, житловий будинок та реалізовувати, відчужувати побутові предмети і меблів не гарантує виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, а його незастосування у даний спосіб не призведе до істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду та не вплине на ефективність захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача.
За вказаних обставин, враховуючи принципи співмірності, адекватності та достатності, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 149, 150, 153, 260 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви представника відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 - адвоката Кожем'яка Олександра Васильовича про забезпечення позову - відмовити.
Копію ухвали надіслати учасникам справи - до відому.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
СуддяО. В. Ситник