Справа № 524/12134/24
Провадження №2-о/524/47/25
07.01.2025 місто Кременчук Автозаводський районний суд міста Кременчука у складі
головуючого судді Мельник Н.П.,
з участю секретаря судового засідання Стешиної В.О.,
заявника ОСОБА_1 ,
представника заявника (адвоката) Чирви В.П.,
розглянувши у порядку окремого провадження у приміщенні суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області, приватний нотаріус Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Дощенко Оксана Вікторівна, про встановлення факту, що має юридичне значення,
15.10.2024 до Автозаводського районного суду міста Кременчука надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області, приватний нотаріус Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Дощенко О.В., про встановлення факту, що має юридичне значення.
18.10.2024 ухвалою судді відкрите провадження за заявоюу порядку окремого провадження із призначенням судового засідання на 21.11.2024. Клопотання заявника про виклик свідків задоволено та викликано у судове засідання для допиту свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Витребувані у заявника оригінали документів, додані ним до заяви, для огляду у судовому засіданні. Витребувані належним чином завірені копії спадкових справ у приватного нотаріуса, заведених після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
18.11.2024 від приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Дощенко О.В. надійшли завірені копії спадкових, заведених після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
21.11.2024 ухвалою суду задоволене клопотання представника заявника ОСОБА_6 , відкладений розгляд справи на 23.12.2024. Визнано явку заявника обов'язковою для надання особистих пояснень. Повторно викликано для допиту свідків. Повторно витребувано у заявника оригінали документів, доданих до заяви, для огляду у судовому засіданні.
23.12.2024 до суду надійшло клопотання заявника про відкладення розгляду справи у зв'язку із хворобою його представника та постановлено ухвалу про відкладення судового засідання на 03.01.2025. Повторно викликано свідків, явку заявника винано обов'язковою із повторним витребуванням у нього оригіналів документів, доданих до заяви.
Заінтересовані особи не з'явились у судові засідання, повідомлені належним чином про дату, час, місце розгляду справи, та не скористались своїм правом на надання пояснень по справі.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених ст. 223 ЦПК України. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (ст. 233 ЦПК України).
03.01.2025 у судове засідання з'явились заявник, його представник, свідок ОСОБА_2 .
Представником завника заявлено клопотання про недоцільність допиту свідка ОСОБА_3 у зв'язку із неможливістю його прибуття до суду, натомість просила допитати в якості свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які з'явились до суду.
Заслухавши думку заявника, суд без виходу до нарадчої кімнати постановив клопотання представника заявника задовольнити.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Частиною 1 ст. 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Ст.ст. 15, 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є зокрема, його визнання.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи за участю заявника і заінтересованих осіб, у тому числі і про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені розділом IV ЦПК України (ст.ст. 293, 294 ЦПК України).
Відповідно до ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно ст. ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і повинні бути належними, допустимими та достовірними. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У судовому засіданні заявник та його представник просили задовольнити заяву з підстав, викладених у ній, у повному обсязі.
Свідок ОСОБА_2 повідомила, що працює консьєржом будинку АДРЕСА_1 , де і проживали померлі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . ОСОБА_1 поховав обох померлих. Орієнтовно з 2011-2012 років ОСОБА_1 проживав однією сім'єю разом із ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , турбувався про них, допомагав. Інших родичів свідок не бачила за весь час їхнього проживання.
Свідок ОСОБА_7 пояснила суду, що перебуває у дружніх стосунках із родиною заявника ОСОБА_1 досить тривалий час, часто зустрічаються. Зазначила, що з 2011-2012 років ОСОБА_1 проживав однією сім'єю разом із ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Після смерті яких, здійснив поховання обох. Відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 були як між рідними.
Свідок ОСОБА_8 пояснила, що є дружиною заявника. Приблизно з 2012-2013 років вони з чоловіком ОСОБА_1 проживали однією сім'єю разом із ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , допомагали для них, турбувались. Після смерті, здійснили їх поховання. Інших спадкоємців немає.
Заслухавши пояснення заявника, його представника, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 02.03.1988 між ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , бабою заявника, зареєструвано шлюб, що стверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим повторно 11.06.2019 Автозаводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області, актовий запис № 109.
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла баба заявника ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Зазначене стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 24.01.2019 Кременчуцьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, актовий запис № 239.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим 15.07.2019 Кременчуцьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, актовий запис № 1730.
Померлий ОСОБА_4 був нерідним дідом заявника ОСОБА_1 , а саме: чоловіком його рідної баби.
З 01.01.2013 заявник постійно проживав разом із померлими однією сім'є у квартирі АДРЕСА_2 , оскільки вони обоє були особами похилого віку та потребували постійної допомоги. Після смерті баби, заявник продовжував проживати із ОСОБА_4 та допомагати йому, оскільки у останнього родичів не було.
Після смерті баби відкрилася спадщина на належну їй на праві власності частину квартири АДРЕСА_2 .
19.11.2019 заявником отримано свідоцтво про право на спадщину за законом на частину цієї квартири (спадкова справа №02/2019). Іншим спадкоємцем частини квартири був ОСОБА_4 , який не отримав свідоцтво про право на спадщину на частину цієї квартири, оскільки помер, однак проживав на момент смерті разом із нею, а тому в силу частини 3 ст. 1268 ЦК (спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не заявив про відмову від неї).
Батько заявника ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим 22.06.2019 Кременчуцьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, актовий запис № 715.
Заявник являється спадкоємцем четвертої черги спадкоємців за законом, як особа, яка проживала зі спадкодавцем ОСОБА_4 однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Не встановлено інших спадкоємців після смерті ОСОБА_4 , заповіт останнім нескладався.
19.11.2019 заявник звернувся до приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Дощенко О.В. із заявою про прийняття спадщини.
10.09.2024 приватний нотаріус Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Дощенко О.В. винесла постанову № 183/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії, яка обґрунтована тим, що факт родинних відносин заявника із спадкодавцем або проживання разом із ним однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини не підтверджено.
Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (ст. 1223 ЦК України).
Інші спадкоємці, які мають право на спадкування за законом, відсутні. Заповіт спадкодавцем складено не було. ОСОБА_1 особисто здійснював поховання баби та її чоловіка, про що свідчать свідоцтва про смерть, отримані ним та накладні, квитанції про оплау послуг, пов'язаних із похованям.
У зв'язку із чим виникла необхідність встановити факт проживання заявника та спадкодавця разом однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Суд звертає увагу, що особливості окремого провадження врегульовані в розділі ІV ЦПК України.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина 1 ст. 293 ЦПК України).
За загальним правилом, окреме провадження - це самостійний вид цивільного судочинства, у якому суд при розгляді безспірних справ встановлює юридичні факти або обставини з метою захисту охоронюваних законом інтересів громадян і організацій.
У пункті 5 частини 2 ст. 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає у порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду із вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження (постанова Верховного Суду від 07.02.2024 по справі № 545/844/23).
Визначальне значення під час розгляду при розгляді заяви про встановлення певних фактів, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки, має значення наявність чи відсутність спору між спадкоємцями (постанова Верховного Суду від 16.01.2018 по справі № 640/10329/16-ц). Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний.
Отже, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов'язаний із порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права (постанова Верховного Суду від 03.04.2024 по справі № 641/683/23).
Суди мають встановлювати, між ким існує спір, хто є спадкоємцем у порядку, передбаченому спадковим правом, який оспорював би право заявника на прийняття спадщини, оскільки існування спору про право повинно бути реальним, а не гіпотетичним.
У справі, що розглядається, заявник посилається на те, що він є єдиним спадкоємцем після смерті спадкодавця. Зазначене знайшло також своє підтвердження і у судовому засіданні. Крім того, судом враховується, що метою звернення із цією заявою є захист прав та інтересів заявника при вирішенні питання щодо оформлення спадщини в нотаріальній конторі, а не вирішення спору про право на спадщину.
Відповідно до ст.ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За правилами ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Необхідною умовою встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 і визнання заявника спадкоємцем після померлого є доведеність факту постійного проживання заявника та спадкодавця у одному житловому приміщенні на час відкриття спадщини. При цьому тривалість спільного проживання спадкодавця із спадкоємцем законом, а саме частиною 3 ст. 1268 ЦК України, не визначена.
Згідно з роз'ясненнями, наданими судам у пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини 2 ст. 3 СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо
Частиною 1 ст. 29 ЦК України встановлено, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Під місцем постійного проживання розуміється місце, де фізична особа постійно проживає. Тимчасовим місцем проживання є місце перебування фізичної особи, де вона знаходиться тимчасово (під час перебування у відпустці, відрядженні, зокрема у готелі чи у санаторії, тощо).
Відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною 3 ст. 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, наданими заявником, та оцінені судом (постанова Верховного Суду від 10.01.2019 по справі № 484/747/17).
Забезпечивши повний та всебічний розгляд справи, проаналізувавши доводи сторін, дослідивши та оцінивши всі докази у справі, у тому числі й показання свідків, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність факту постійного проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_4 на момент відкриття спадщини у квартирі АДРЕСА_2 однією сім'єю, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки. П'ятирічний строк спільного проживання зі спадкодавцем виповнився на момент відкриття спадщини.
За таких обставин суд вважає, що наведені у заві доводи, які встановлені також і під час судового розгляду заяви, є суттєвими та дають підстави вважати, що зазначені обставини у своїй сукупності підтверджують набуття заявником права на спадкування у порядку частини 3 ст. 1268 ЦК України після смерті ОСОБА_4 .
Зважаючи на складність у викладенні повного тексту рішення, суд вважає за необхідне проголосити вступну та резолютивну частини рішення.
Керуючись статтями 4, 5, 10-13, 18, 76-81, 83, 133, 258, 259, 263 - 265, 268, 273, 315-319, 352 - 354 ЦПК України, суд
Задовольнити заяву ОСОБА_1 .
Встановити факт постійного проживання однією сім'єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з померлим ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 01.01.2013 та до дня смерті ОСОБА_4 у квартирі АДРЕСА_2 .
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце реєстрації: АДРЕСА_3 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_4 .
Заінтересовані особи:
Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області, код ЄДРПОУ 04057287, місце знаходження: Полтавська область, м Кременчук, площа Перемоги, 2.
Приватний нотаріус Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Дощенко Оксана Вікторівна, місце знаходження: Полтавська область, м Кременчук, вул Перемоги, 4.
Повний текст рішення складено 07.01.2025.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.П. Мельник