Справа № 369/16853/23
Провадження № 2/369/27/25
Іменем України
02.01.2025 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Пінкевич Н.С.
при секретарі Липченко О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Києво?Святошинського районного суду Київської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Боярської міської ради Фастівського району Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову: ОСОБА_2 про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини,
Позивач через систему «Електронний суд» звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області із позовом до Боярської міської ради Фастівського району Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову: ОСОБА_2 , про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.
Позов обґрунтовується тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_3 . У день її смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить 1/3 частка квартири АДРЕСА_1 , що належала померлій на підставі свідоцтва на право власності на житло від 22.11.1993, виданого органом приватизації Боярської міської ради згідно з розпорядженням (наказом) від 10.11.1993 №637/518.
Позивач та ОСОБА_2 (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову) є спадкоємцями першої черги за законом. Оскільки ОСОБА_2 заяву про прийняття спадщини не подавав та подавати не бажає, отже, відмовився від неї. Інших спадкоємців після смерті спадкодавця немає.
20 липня 2023 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гуцевич Олени Олександрівни із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, втім у видачі свідоцтва нотаріусом було відмовлено у зв?язку з пропуском строку для прийняття спадщини, про що видано постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.09.2023.
Позивач звертаючись 20 липня 2023 року до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини позивач вважав, що діє згідно з вимогами чинного законодавства України, і не знав, що були внесені зміни до відповідної постанови Кабінету Міністрів України.
З огляду на те, що позивач в інший спосіб, крім як звернутися з позовом до суду про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, захистити своє порушене право не може, тому звертається та суду з цим позовом.
Просив суд визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно з свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 17.11.2022 року виконавчим комітетом Боярської міської ради Фастівського району Київської області, - строком у три місяці з дня набрання рішення законної сили.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 жовтня 2023 року відкрито провадження у цивільній справі №369/16853/23 за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Боярської міської ради Фастівського району Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову: ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку на прийняття спадщини.
11 грудня 2023 року Києво-Святошинський районний суд Київської області ухвалою клопотання представника позивача про витребування доказів по цивільній справі №369/16853/23 задовольнив та витребував у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуцевич Олени Олександрівни (вул. Тарасівська, 36, оф. 3, м. Київ, 01033) належним чином засвідчену копію матеріалів спадкової справи відносно майна померлої ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з розпорядженням керівника апарату Києво-Святошинського районного суду Київської області Распутньої Н.О. №756 від 08.07.2024 року щодо повторного автоматичного розподілу цивільної справи №369/16853/23 та протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 09 жовтня 2024 року, у зв?язку з мобілізацією головуючого судді Дубас Т.В., вказану справу передано на розгляд судді Пінкевич Н.С.
Ухвалою від 15.07.2024 року було прийнято цивільну справу №369/16853/23 за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Боярської міської ради Фастівського району Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову: ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку на прийняття спадщини.
14 листопада 2024 року ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області закрито підготовче провадження у цивільній справі №369/16853/23 та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні на 05 грудня 2024 року на 10 год. 10 хв., встановивши загальний порядок дослідження доказів у справі.
28 листопада 2024 року представник позивач, адвокат Кулібаба О.О., через систему «Електронний суд» звернувся до суду із заявою про розгляд цивільної справи №369/16853/23 без участі позивача і його представника, позов підтримував та просив його задовольнити у повному обсязі.
Також, 28 листопада 2024 року звернувся до суду ОСОБА_2 (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову) з письмовими поясненнями, шляхом надсилання їх на офіційну електронну пошту суду, підписавши їх електронним цифровим підписом, в яких повідомив суду, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3 , він та його брат (позивач) є спадкоємцями першої черги, оскільки на спадщину він не претендує, підтримує успадкування квартири позивачем, тому вважає, що позов підлягає задоволенню.
Боярська міська рада Фастівського району Київської області була належним чином сповіщена про дату та час призначеного судового засідання, протягом всього часу розгляду цивільної справи №369/16853/23 заяв по суті та інших процесуальних документів до суду не подавала.
Суд вважає за можливе розглянути цивільну справу №369/16853/23 без участі сторін за наявними матеріалами.
У зв?язку з неявкою сторін, в силу ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Згідно з ст. 80 ЦПК України кожна сторона зобов?язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з?ясуванню обставин справи: роз?яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов?язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
При розгляді справи судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_3 . Це підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 17.11.2022 виконавчим комітетом Боярської міської ради Фастівського району Київської області. У день її смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить 1/3 частка квартири АДРЕСА_1 , що належала померлій на підставі свідоцтва на право власності на житло від 22.11.1993, виданого органом приватизації Боярської міської ради згідно з розпорядженням (наказом) від 10.11.1993 №637/518.
Позивач є сином померлої, що підтверджується свідоцтвом про народження та спадкоємцем першої черги за законом відповідно до ст. 1261 ЦК України. Іншим спадкоємцем за законом є рідний брат позивача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, заяву про прийняття спадщини не подавав. Подав до суду письмові пояснення, в яких зазначає про те, що на спадщину він не претендує, підтримує успадкування квартири позивачем.
20 липня 2023 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гуцевич Олени Олександрівни із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, втім у видачі свідоцтва нотаріусом було відмовлено у зв?язку з пропуском строку для прийняття спадщини, про що видано постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.09.2023, що стало наслідком звернення позивача до суду.
Відповідно до ст. ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов?язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За правилами ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).
За правилами ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Згідно з ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Пленум Верховного Суду України у п. 24 постанови від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз?яснив, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов?язані з об?єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Позивач в обґрунтування поважності причин пропуску встановленого ст. 1270 ЦК України шестимісячного строку для прийняття спадщини зазначив наступне.
24 лютого 2022 року розпочалось повномасштабне вторгнення РФ на територію України. Указом Президента України було від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-XI (зі змінами) введено воєнний стан на всій території України строком на 30 діб.
Надалі, Указами Президента України, введеними в дію відповідними Законами України, у зв?язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» неодноразово продовжувалися строки дії воєнного стану в Україні, який діє і до теперішнього часу.
Враховуючи наявну загрозу для життя та здоров?я, яка виникла у зв?язку зі збройною агресією Російської Федерації, та активні бойові дії у Київській області, позивач був вимушений виїхати з міста Боярка Київської області та з 01 березня 2022 року. При цьому, на момент виїзду позивач виїхав без будь яких документів, які необхідні для прийняття спадщини, а лише взяв з собою особисті документи та першочергові речі.
В подальшому після смерті матері позивач звернувся до нотаріуса за консультацією та дізнався, що згідно постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 року №719 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату та державної реєстрації в умовах воєнного стану» перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 місяця.
Так, у першому реченні п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (далі - Постанова КМУ №164), слова «на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється» замінено словами «перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці».
Отже, починаючи з 29 червня 2022 року, тобто з дня набрання чинності Постановою КМУ №719, п. 3 Постанови КМУ №164 був викладений у такій редакції: «Установити, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини».
Водночас, п. 3 Постанови КМУ №164 у редакції Постанови КМУ №719 був чинним і станом на день відкриття спадщини після смерті матері Позивача.
У зв?язку із цим, строк подачі позивачем заяви про прийняття спадщини, з урахуванням п. 3 Постанови КМУ №164 закінчувався 16 вересня 2023 року.
Обраховуючи строки таким чином, позивач в межах десятимісячного строку звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гуцевич Олени Олександрівни з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої мати. Своєю чергою, нотаріус зазначила що не зможе видати відповідне свідоцтво, оскільки законодавство змінилось, та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №469 від 09 травня 2023 року «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату, державної реєстрації та функціонування державних електронних інформаційних ресурсів в умовах воєнного стану» пункт 3 Постанови КМУ №164 був виключений.
Відтак, у період часу, зокрема, з дня відкриття спадщини після загибелі ОСОБА_3 до 24 травня 2023 року включно, чинною була норма права, передбачена п. 3 Постанови КМУ №164 у редакції Постанови КМУ №719, згідно якої перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупинявся на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. При цьому, з 25 травня 2023 року вказана вище норма права виключена, а відповідно і не є такою, що підлягає застосуванню, зокрема, нотаріусами України.
Статтею 1 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд погоджується з тим, що зазначені обставини обґрунтовують поважність причини пропуску звернення позивача із заявою про прийняття спадщини, тому що збройна агресія Російської Федерації та активні бойові дії у Київській області є причинами, що пов?язані з об?єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Також судом враховано, що строк, який пропущений позивачем, без врахування положень п. 3 Постанови КМУ №164 в редакції Постанови КМУ №719, складає лише 2 місяця, що є незначним.
Оскільки, позивач в інший спосіб, крім як звернутися з позовом до суду про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, захистити своє порушене право не може, тому суд дійшов висновку, про можливість надати позивачу додатковий строк для прийняття спадщини.
Положеннями ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини, як джерело права.
Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов?язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Статтею 13 Конвенції визнається право на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред?явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі «Ілхан проти Туреччини» від 27 червня 2000 року при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.
Обґрунтовуючи судове рішення, крім іншого, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958, про те, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов?язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов?язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов?язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Керуючись ст. ст. 229, ч. 2 ст. 247, 259, 263 - 265, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Боярської міської ради Фастівського району Київської області про визначення додаткового строку на прийняття спадщини - задовольнити.
ВизначитиОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно з свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 17.11.2022 року виконавчим комітетом Боярської міської ради Фастівського району Київської області, - строком у три місяці з дня набрання рішення законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено удень його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.
Повний текст рішення виготовлений 02 січня 2025 року.
Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ