Справа № 215/7142/24
2/215/782/25
06 січня 2025 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого, судді - Науменко Я.О., за участю секретаря - Сердюк А.В.,
розглянувши згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
12 листопада 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою про розірвання шлюбу з ОСОБА_2 . У своїй заяві позивач зазначила, що перебуває у шлюбі з відповідачем з 14 листопада 2020 року. У шлюбі народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Як стверджує позивачка, причиною для розірвання шлюбу є різні погляди на життя, вони з відповідачем не сходяться за характером, що суперечить подальшому сумісному проживанню. Майновий спір між сторонами відсутній. Позивачка вважає, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить її інтересам, тому просить суд розірвати шлюб.
З метою встановлення підсудності справи цьому суду та місця реєстрації відповідача у справі відповідно до ст. 187 ЦПК України 13.11.2024 був зроблений запит до Єдиного державного демографічного реєстру та Департаменту адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради. Остання відповідь надійшла до суду 18.11.2024.
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін на 04.12.2024.
04.12.2024 сторони, будучи повідомленими належним чином про дату, час і місце першого судового засідання, до суду не з'явились.
Позивач разом з позовом подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, підтримку позову та згоду на заочний розгляд справи (а.с.11).
Відповідач до початку розгляду справи по суті надав до суду заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності та не заперечував проти задоволення позову (вх.№20442 від 25.11.2024, а.с.30-33).
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За приписами п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Згідно з частиною третьою статті 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності; якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Суд, ознайомившись з матеріалами справи і оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, виходить з такого.
Згідно з частинами першою, четвертою статті 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві; у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову; якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для прийняття визнання відповідачем позову та задоволення позову, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги; дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній (частини перша, третя статті 55 Сімейного кодексу України). Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини; примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість (частини третя, четверта статті 56 Сімейного кодексу України).
Шлюб припиняється внаслідок його розірвання, зокрема, за позовом одного з подружжя на підставі відповідного рішення суду (частина друга статті 104, частина третя статті 105, стаття 110 Сімейного кодексу України).
За статтею 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватись цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище (стаття 113 Сімейного кодексу України).
Судом встановлено, що сторони 14 листопада 2020 року зареєстрували шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , що видане 14.11.2020 Покровським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), актовий запис №528 (а.с.7).
Сторони мають неповнолітню дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , що видане 19.01.2021 року Покровським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), актовий запис №71 (а.с. 9).
Як зазначено у позовній заяві та не заперечувалося відповідачем, фактичні шлюбні відносини сторін розірвані, подальше спільне життя як подружжя є неможливим, збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача.
З огляду на викладене та зважаючи на фактичну відсутність сімейних відносин між сторонами, суд дійшов до висновку, що рішення сторін про розлучення є виваженим і свідомим; причини, з яких вони наполягають на розірванні шлюбу, - обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження ними сім'ї стали неможливими, поновлювати сімейно-шлюбні відносини сторони наміру не мають. Суд не може примушувати жінку або чоловіка до підтримання, відновлення або продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків і можливість припинення шлюбу є їх основою, що законодавчо закріплено у нормах Сімейного кодексу України.
З огляду на це суд вважає, що визнання відповідачем позову в частині розірвання шлюбу не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому вбачає можливим прийняти визнання позову відповідачем.
Крім того, на підставі імперативних приписів частини першої, пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача судові витрати за сплачений судовий збір. Водночас, зважаючи на визнання відповідачем даного позову, суд застосовує частину першу статті 142 ЦПК України, за якою у разі, зокрема, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Аналогічна норма закріплена частиною третьою статті 7 Закону України «Про судовий збір».
Враховуючи наведене та відповідно до статей 24, 55, 104, 105, 110, 112, 113, 115 Сімейного кодексу України, керуючись статтями 2, 3, 12, 13, 19, 23, 76, 81, 82, 89, 141, 142, 206, 211, 247, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб, зареєстрований 14 листопада 2020 року за актовим записом № 528 Покровським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які мають одну неповнолітню дитину.
Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби у Дніпропетровській області повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позовуу АТ "Перший Український Міжнародний Банк" за квитанцією №47449343 від 06.11.2024, що становить 605 (шістсот п'ять ) грн. 60 коп..
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користьОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати, які складаються з 50 відсотків судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову, що становить 605 (шістсот п'ять ) грн. 60 коп..
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Повне рішення складено 06.01.2025.
Суддя