Справа № 242/601/24
Провадження № 2-к/0203/1/2024
16 грудня 2024 року у місті Дніпрі суддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровська Ханієва Ф.М., розглянувши клопотання представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції в цивільній справі за клопотанням ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Лиска Павло Олександрович, заінтересована особа: боржник - ОСОБА_3 , про визнання на території України рішення іноземного суду,
03.10.2024 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська на підставі постанови Дніпровського апеляційного суду від 11.09.2024 року надійшли матеріали цивільної справи за клопотанням ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Лиска Павло Олександрович, заінтересована особа: боржник - ОСОБА_3 , про визнання на території України рішення іноземного суду, для продовження розгляду справи.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.2024 року, судову справу №242/601/24, провадження №2-к/0203/1/2024, було розподілено головуючому судді - Ханієвій Ф.М. та передано канцелярією суду - 15.10.2024 року.
16.10.2024 року в порядку ст. 473 ЦПК України суд повідомив боржнику (заінтересованій особі): ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що у провадженні суду перебуває цивільна справа №242/601/24, провадження №2-к/0203/1/2024, за клопотанням ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_3 , про визнання на території України рішення іноземного суду. Суд, відповідно до положень ч. 1 ст. 473 ЦПК України, також запропонував боржнику у місячний строк подати можливі заперечення проти цього клопотання у письмові формі або письмово повідомити суд про відмову від подання таких заперечень, а також роз'яснив, що його право ознайомитися з матеріалами цивільної справи у встановленому законом порядку у приміщенні суду у робочий час.
У встановлений законом строк боржник не надав суду можливі заперечення проти цього клопотання у письмовій формі та письмово не повідомив суд про відмову від подання таких заперечень.
Ухвалою суду від 18.11.2024 року було прийнято до свого провадження клопотання та призначено справу до судового розгляду.
16.12.2024 року через «Електронний суд» надійшло клопотання представника заявника, в якому він просить суд:
- забезпечити проведення судових засідань, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду на базі системи EASYCON з використанням власних технічних засобів.
Суд, вивчивши матеріали клопотання, доходить висновку, що клопотання підлягає залишенню без розгляду, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 212 ЦПК України, учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.
Відповідно до положень ст. ст. 126, 127 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Поновлення та продовження процесуальних строків
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.
Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію.
Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Аналіз викладеного вище дає суду підстави для висновку, що представник заявника, подавши до суду клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межам приміщення суду, пропустив встановлений законом строк для звернення до суду з заявою про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Так, представник заявника подав до суду клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції за допомогою електронного зв'язку в системі «Електронний суд» - 16.12.2024 року, а судове засідання було призначене судом на 17.12.2024 року о 16:00 годині. Тобто всупереч вимогам ч. 8 ст. 212 ЦПК України представник заявника подав до суду відповідне клопотання пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, призначеного на 17.12.2024 року. Це, своєю чергою, перешкоджає належній організації та підготовці проведення судового засідання в режимі відеоконференції. При цьому представник заявника не просив суд поновити пропущений ним строк та не надав суду будь-яких доказів поважності причин пропуску встановленого строку, в тому числі перебування на лікарняному, про що він зазначив у клопотанні.
Крім того, суд враховує те, що всі сторони були завчасно повідомлені про час, дату та місце проведення судового засідання. Проте у встановлений законом строк представник заявника не подав до суду клопотання про участь у розгляді справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
З огляду на викладене, суд на підставі вимог ст. ст. 126, 127, 212 ЦПК України вважає за необхідне залишити без розгляду клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в цивільній справі.
Керуючись ст. ст. 126, 127, 212, 258-260 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Клопотання представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції в цивільній справі за клопотанням ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Лиска Павло Олександрович, заінтересована особа: боржник - ОСОБА_3 , про визнання на території України рішення іноземного суду - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.
Суддя Ф.М. Ханієва