Cправа № 127/297/25
Провадження № 1-кс/127/77/25
Іменем України
03 січня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ відділу поліції № 2 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження № 12025020040000007 внесеного до ЄРДР 02.01.2025, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в місті Вінниця, громадянин України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимий,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло вищевказане клопотання слідчого СВ відділу поліції № 2 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 ..
Клопотання мотивовано тим, що слідчим провадиться досудове розслідування кримінального провадження № 12025020040000007, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.01.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, в ході розслідування якого виникла необхідність у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_4 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В ході розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що 02.01.2024 близько 20 год. 20 хв. оперуповноважений СКП ВП № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ДПП майор поліції ОСОБА_7 , спільно з дізнавачем СД ВП № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_8 заступили на добове чергування у складі слідчо-оперативної групи із позивним «Гінея - 101», які відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» є працівниками правоохоронного органу та підлягають захисту, відповідно до положень ч. 2 ст. 18, п. 1 ч. 1 ст. 31, ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію», прибули на виклик по факту «бійка» за адресою: м. Вінниця, вул. Академіка Янгеля, 24, поблизу під'їзду № 1.
Прибувши за місцем виклику, працівниками поліції було виявлено громадян, які вчиняли адміністративне правопорушення, поводили себе зухвало, розпивати алкогольні напої у громадському місці та висловлюватись у нецензурною лайкою. В цей час, у ході спілкування було встановлено анкетні дані правопорушника, яким виявився ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий у АДРЕСА_1 .
У подальшому, ОСОБА_4 , усвідомлюючи те, що перед ними стоять працівники поліції, одягнуті у формений одяг працівників Національної поліції України з розпізнавальними нашивками та вогнепальною зброєю, не реагуючи на зауваження про припинення протиправних дій, продовжив словесний конфлікт, який супроводжувався нецензурною лайкою, чим своїми діями надав право працівникам поліції, відповідно до ст. 45 ЗУ «Про Національну поліцію» застосувати щодо ОСОБА_4 спеціальний засіб «кайданки».
В цей час, ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою протиставити себе проти інших та показати свою зверхність над поліцейськими, які виконували свої обов'язки щодо припинення адміністративного правопорушення, о 20 год. 43 хв., 02.01.2024, знаючи, що перед ним стоять працівники поліції, не бажаючи коритись законним вимогам працівників поліції, розуміючи, що майор поліції ОСОБА_7 , та старший лейтенант поліції ОСОБА_8 є працівниками правоохоронного органу, наніс один удар головою в ділянку обличчя майору поліції ОСОБА_7 ..
У подальшому, ОСОБА_7 діючи відповідно до ЗУ «Про Національну поліцію» та з метою відвернення шкоди, яка б могла бути заподіяна, застосував заходи фізичного впливу до ОСОБА_4 , а саме поклав його на землю.
Внаслідок кримінально-протиправних дій ОСОБА_4 майор поліції ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток носу, згідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 02.01.2025.
Так, 03.01.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста Вінниці, громадянину України, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше несудимому, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
Вина ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами:
Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 02.01.2025;
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками ОСОБА_7 від 02.01.2025;
Протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 02.01.2025;
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками ОСОБА_9 від 02.01.2025;
Протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 02.01.2025;
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками ОСОБА_10 від 02.01.2025;
Протоколом затримання особи підозрюваної у вчинені злочину від 02.01.2025;
Протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 02.01.2025;
Протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 02.01.2025;
Протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 02.01.2025;
Протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 02.01.2025;
Протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 02.01.2025;
Протоколом огляду документа від 02.01.2025 (відеофіксація події злочину);
Протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 02.01.2025;
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками ОСОБА_8 від 02.01.2025;
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Санкція ч. 2 ст. 345 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років. У вказаному кримінальному провадженні існують ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема:
• переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_4 усвідомлює тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винним в інкримінованому кримінальному правопорушенні.
• незаконний вплив підозрюваного на потерпілого та свідків, оскільки згідно ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Перебуваючи на волі ОСОБА_4 матиме можливість незаконно впливати на свідків з метою створення сприятливих для себе умов.
• іншим чином впливати на результати кримінального провадження з метою уникнення відповідальності за скоєне.
Застосування до підозрюваного іншого більш м'якого запобіжного заходу не може запобігти вищевказаним ризикам, оскільки:
- особисте зобов'язання є недостатньо дієвим запобіжним заходом, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та міру можливого покарання, особу підозрюваного, його репутацію та соціальні зв'язки;
- особиста порука не може бути застосована, оскільки у ОСОБА_4 відсутні поручителі, які заслуговують на довіру та зможуть доставити останнього до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу;
- домашній арешт є недостатньо суворим запобіжним заходом, оскільки ОСОБА_4 усвідомлює тяжкість вчинення кримінального правопорушення, а тому він зможе переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також враховуючи складність контролю за виконанням підозрюваним покладених на нього обов'язків під час такого запобіжного заходу, окрім того є підстави вважати, що ОСОБА_4 схильний до вчинення злочинів, що підтверджується вимогою про судимість.
Також слід зазначити схильність до вчинення підозрюваним різного характеру злочинів, відсутність у останнього соціальних зв'язків та стабільного джерела доходу.
Всі вищевказані обставини, у своїй сукупності свідчать про те, що застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 в рамках даного кримінального провадження є недоцільним та малоефективним, оскільки вони не можуть запобігти наявним ризикам.
При цьому, застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 не суперечитиме п. 2 ч. 3 ст. 132 Кримінального процесуального кодексу України та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 та «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008, оскільки саме такий запобіжний захід дасть можливість уникнути настання перелічених вище ризиків та забезпечить виконання підозрюваним покладених процесуальних обов'язків. (потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора).
Оскільки злочин у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 скоєний із застосування насильства, то відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначати розмір застави.
За таких обставин та беручи до уваги, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним ризикам, керуючись вимогами ст. 40, 131, 132, 176-178, 183, 184, 194 КПК України, слідчий просив слідчого суддю клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, слідчому судді пояснив, що по кримінальному провадженні існує ризик, зокрема те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні не тяжкого кримінального правопорушення, йому повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину, який перебуває на розгляді у Вінницькому районному суді, тому може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що унеможливлює обрання йому менш суворого запобіжного заходу.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечили щодо задоволення клопотання слідчого, просили слідчого суддю застосувати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі у виді домашнього арешту.
Слідчий суддя, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши та проаналізувавши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.
Стаття 177 КПК України, передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Стаття 183 КПК України, передбачає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.
Відповідно до вимог ст. 184 КПК України під час досудового розслідування слідством встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, чинити тиск на свідків, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.
Вирішуючи питання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Зокрема слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, працює, перебуває у цивільному шлюбі та утримує неповнолітню дитину.
Разом із тим, органом досудового розслідування обґрунтовано наявність низки ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Зокрема, на теперішній час органом досудового розслідування ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні умисного не тяжкого кримінального правопорушення. Враховуючи обставини кримінального правопорушення, тяжкість покарання за злочин, особу підозрюваного, відсутність у нього соціально стримуючих факторів, а також ту обставину, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, який на теперішній час перебуває на розгляді у Вінницькому районному суді, тому слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, чинити тиск на свідків по кримінальному провадженню, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
При цьому, підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу ОСОБА_4 слідчий суддя не вбачає.
На час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України - обґрунтована.
Прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що вказані в клопотанні ризики, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним та не можливим і саме - тримання під вартою може запобігти зазначеним в клопотанні ризикам, а тому дане клопотання слідчий суддя вважає обґрунтованим, доведеним, та таким, що підлягає до задоволення.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, тому слідчий суддя вважає, що, з метою надання права на альтернативний вид запобіжного заходу, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, підозрюваному ОСОБА_4 необхідно визначити заставу, яка буде гарантувати виконання останнім покладених на нього обов'язків.
На підставі наведеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 400 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ відділу поліції № 2 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесяти) днів з моменту затримання ОСОБА_4 , тобто до 21 години 39 хвилин 02 березня 2025 року, в межах строку досудового розслідування.
Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 02 березня 2025 року.
Визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень, які необхідно внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі внесення застави на ОСОБА_4 будуть покладені наступні обов'язки:
- прибувати на виклики органу досудового розслідування та суду за першою вимогою;
- не відлучатись з населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора та суду;
- повідомляти орган досудового розслідування про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
- утриматись від спілкування із особами, які являються свідками у даному кримінальному провадженні;
- носити електронний засіб контролю;
- здати на зберігання закордонний паспорт та інші документи, які дають право на виїзд за кордон.
Якщо ОСОБА_4 не виконає покладені на нього обов'язки, то застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, в такому разі контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрюваного обов'язків покласти на слідчого, який провадить досудове розслідування кримінального провадження.
Строк дії обов'язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави, визначити два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, але в межах строку досудового розслідування.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя Вінницького міського суду
Вінницької області ОСОБА_16