Справа № 451/1575/24
Провадження № 3/451/7/25
іменем України
07 січня 2025 року місто Радехів
Суддя Радехівського районного суду Львівської області Патинок О.П. розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції № 1 Шептицького РВП ГУНП України у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 - 05.11.2024 о 08 год. 05 хв. в с. Стоянів Шептицького району Львівської області, дорога «Львів-Луцьк» Н-17 керував транспортним засобом «AUDI A6», д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного приладу «Драгер 6820» на місці зупинки, результат - 0,50% проміле, тест №212. Від керування транспортним засобом відсторонений, чим порушив п. 2.9 «А» ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
19.12.2024 судове засідання відкладено за клопотанням ОСОБА_1 .
Постановою суду від 10.12.2024 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про направлення матеріалів справи до Володимирецького районного суду Рівненської області.
20.12.2024 судове засідання відкладено за клопотанням захисника Сохацького А.І.
07.01.2025 надійшло до суду клопотання, яке підписано ОСОБА_1 та захисником - адвокатом Сохацьким А.І., де останні просять суд відповідно до ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Дане клопотання обгрунтоване тим, що 05.11.2024 близько 08 год. 30 хв в с.Стоянів на а/д «Львів-Луцьк» Львівської області біля блокпосту, ОСОБА_1 знаходився в салоні свого автомобіля марки «Ауді» та розмовляв по мобільному телефону. Даний транспортний засіб знаходився з вимкненим двигуном та не рухався взагалі. В цей час під'їхала патрульна машина поліції з якої вийшли співробітники поліції, які почали вимагати в ОСОБА_1 документи. Працівники поліції запропонували останньому пройти огляд на стан сп'яніння, на що ОСОБА_1 погодився, хоча не керував транспортним засобом. Вказує, що добровільно-примусово продув у газоаналізатор Драгер, який показав позитивний результат, (0,5%) яким був здивований, оскільки алкогольних напоїв не вживав і крм того, алкотестер дуже довго видавав результат. Після цього ОСОБА_1 сказав поліцейському, що не згідний із результатами алкотестера, вважає їх недостовірними і має бажання пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі, а саме у Радехівській лікарні, проте поліцейський відмовив у цьому. Відповідно до технічних характеристик приладу Drager Alcotest 6820 границі допустимої похибки в робочих умовах для масової концентрації алкоголю у видихуваному повітрі: абсолютна похибка +/- 0.02 проміле - у діапазоні від 0 до 0.2 проміле, відносна похибка: +/- 10% - у діапазоні понад 0.2 проміле: для масової концентрації алкоголю в КРОВІ: абсолютна похибка: +/- 0.04 проміле - у діапазоні від 0 до 0.4 проміле: відносна похибка: +/-10% - у діапазоні понад 0.4 проміле. Статтею 8 пунктом 5 Венської Конвенції про дорожній рух від 08.11.1968, яка ратифікована Українською СРСР 25.04.1974 визначено, що в національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, які стосуються керування під впливом алкоголю, а також допустимий законом рівень алкоголю в крові, а у відповідних випадках у повітрі, що видихається перевищення якого є несумісним з керуванням транспортним засобом. У всіх випадках максимальний рівень алкоголю в крові у відповідності до національного законодавства не повинен перевищувати 0.50 грам чистого алкоголю на літр крові або 0.25 мг. на літр повітря, що видихається. Таким чином, мінімальна межа вмісту алкоголю для визначення стану алкогольного сп'яніння, згідно норм міжнародного права повинна становити 0.25 мг. на літр повітря, що видихається і у перерахунку одиниць виміру алкоголю в крові і повітрі, що видихається, становить 0.5 проміле. Вважають, що таким чином, з урахуванням допустимої похибки під час експлуатації технічного приладу, вміст алкоголю, у повітрі, що ОСОБА_1 видихав не перевищував гранично допустиму норму, передбачену нормами міжнародного права. Вказують, що доданий до матеріалів справи диск з відеозаписом не є безперервним, на ньому містяться чотири відеофайли, що свідчить про порушення представником поліції Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18.12.2018 року №1026, в частині безперервної фіксації правопорушення, оскільки поліцейський вирізав з відео початок та кінець їхнього спілкування. Окрім того, вказаний відеозапис події отриманий з невідомих джерел, не в установленному порядку і в протоколі про адміністративне правопорушення відсутні посилання на технічні засоби, за допомогою яких здійснювався даний відеозапис. Крім того, звертають увагу суду на пояснення, яке знаходиться в матеріалах справи та підписане ОСОБА_1 , оскільки дане пояснення сфальсифіковане працівниками поліції, шляхом дописування після підписання ОСОБА_1 . В момент підписання пояснення, слова які починаються « Хочу повідомити, що вчора вживав алкогольні напої» і закінчуючи «з результатами тесту згідний, вину свою визнаю» були відсутні і дописані без нього.
07.01.2025 ОСОБА_1 та адвокат Сохацький А.В. в судове засідання не з'явилися. У поданому 07.01.2025 клопотанні розгляд справи просять провести без їхньої участі, клопотання підтримують в повному обсязі.
Частиною 3 статті 268 КУпАП передбачений виключний перелік статтей при розгляді справ, за якими присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. Категорія справ за ст. 130 КУпАП до вказаного переліку не входить, а тому присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за даною статтею у судовому засіданні не є обов'язковою.
З'ясувавши дійсні обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суддя встановив наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з положеннями ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218-221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ, тобто органи Національної поліції (стаття 130 КУпАП).
Відповідно до положень ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі змісту ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Положеннями ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин.
З цього слідує, що ОСОБА_1 - 05.11.2024 о 08 год. 05 хв. в с. Стоянів Шептицького району Львівської області, дорога «Львів-Луцьк» Н-17 керував транспортним засобом «AUDI A6», д.н.з. НОМЕР_1 та являвся учасником дорожнього руху, а тому на нього, в частині прав та обов'язків поширюється дія вказаного закону та актів законодавства України, що видаються відповідно до нього.
З даних протоколу про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 №166503 від 05.11.2024, складеного інспектором СРПП Відділення поліції №1 Шептицького РВП ГУНП у Львівській області Пушкарем М.В., видно, що ОСОБА_1 - 05.11.2024 о 08 год. 05 хв. в с. Стоянів Шептицького району Львівської області, дорога «Львів-Луцьк» Н-17 керував транспортним засобом «AUDI A6», д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного приладу «Драгер 6820» на місці зупинки, результат - 0,50% проміле, тест №212. Від керування транспортними засобами відсторонений, чим порушив п. 2.9 «А» ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.1).
З результату тесту на алкоголь «Драгер» видно, що ОСОБА_1 на момент огляду перебував в стані алкогольного сп'яніння (0,50%) (а.с.4).
З оглянутого в ході розгляду справи відеозапису відеореєстратора та нагрудної камери поліцейського видно, що ОСОБА_1 - 05.11.2024 о 08 год. 05 хв. керував автомобілем «AUDI A6», д.н.з. НОМЕР_1 та був зупинений працівниками поліції. У нього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння та запропоновано пройти огляд у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням приладу «Драгер». Водій ОСОБА_1 пройшов огляд, результат тесту - 0,50% проміле алкоголю. Від проходження огляду в КНП «Радехівська ЦРЛ» відмовився (а.с.2).
Згідно з п. 2.9 «А» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Водночас, процедура проведення, проходження та направлення водіїв транспортних засобів на огляд, зокрема щодо стану алкогольного сп'яніння визначена:
- Інструкцією "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі по тексту Інструкція);
- Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 (далі по тексту Порядок).
Так, згідно з п. 2 Розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 6 Розділу ІІ Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У ході досліджених доказів суддя встановив, що ОСОБА_1 пройшов запропонований поліцейським огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки з використанням технічного засобу «Драгер». За результатами тесту встановлено показник алкоголю 0,50% проміле.
Протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП складено поліцейським правомірно і з дотриманням вказаних вище Інструкцій та Порядку, до якого також долучено диск з відеозаписом.
Крім того, факт вчинення ОСОБА_1 даного правопорушення, підтверджується також:
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використання спеціальних технічних засобів, відповідно до якого огляд проведений у зв'язку з виявленими ознаками, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Результат огляду на стан сп'яніння - 0,50 % проміле алкоголю (проба позитивна) (а.с.3);
- інформацією із направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції від 05.11.2024, з якого видно, що ОСОБА_1 . Направлявся в КНП «Радехівська ЦРЛ» для проведення медичного огляду, проте останній відмовився від огляду (а.с.5);
- визнавальними письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 05.11.2024 по суті правопорушення, де зазначив, що керував транспортним засобом, вчора вживав алкогольні напої, з результатом згідний, вину визнає (а.с.6);
- даними з довідок інспектора СРПП Відділення поліції №1 Шептицького РВП ГУНП у Львівській області Пушкара М.В. від 05.11.2024 про те, що ОСОБА_1 протягом року до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не притягався, отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 (а.с.7-8);
- відомостями, що містяться у рапорті інспектора СРПП Відділення поліції №1 Шептицького РВП ГУНП у Львівській області Пушкара М.В. від 05.11.2024, з якого видно, що 05.11.2024 о 08 год. 05 хв. в ході патрулювання автодороги (Н17) «Львів-Луцьк» в с. Стоянів Шептицького району Львівської області на Контрольному пункті 2 було виявлено т/з «AUDI A6» д.н.з. НОМЕР_1 , який був зупинений під керуванням ОСОБА_1 в порядку постанови КМУ №1456, у зв'язку з проїзду транспортного засобу через контрольні пункти виїзду-виїзду. В ході спілкування з ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, координація рухів та поведінка, що не відповідає обстановці. На це водієві ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою алкотестера «Драгер 6820», на що останній погодився. Результат тесту - 0,50 проміле алкоголю. Також громадянину ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в найближчому медичному закладі, а саме КПН «Радехівська ЦРЛ» на що останній відмовився, оскільки був згідний з результатом, який проводився на місці події. Після чого на водія ОСОБА_1 було складено адміністративний протокол серії ЕПР 1 №166503 за ч. 1 ст. 130 КУпАП з яким він був ознайомлений (а.с.9).
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки відповідно до ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
Щодо твердження у клопотанні про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом «AUDI A6» д.н.з. НОМЕР_1 , даний транспортний знаходився з вимкненим двигуном та не рухався, не заслуговують на увагу суду, оскільки спростовуються відеозаписом «01847@2024110510055210» долученим до матеріалів справи, з якого вбачається, як транспортний засіб «AUDI A6» д.н.з. НОМЕР_1 рухався під керування ОСОБА_1 , після чого працівники поліції підійшли до транспортного засобу, який зупинився. В даному автомобілі на водійському місці перебував ОСОБА_1 . Більше того, сам протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №166503 від 05.11.2024 підписаний ОСОБА_1 , будь-яких заперечень щодо не керування ним транспортним засобом матеріали справи не містять.
На твердження ОСОБА_1 та захисника Сохацького А.І. про те, що з результатом алкотестеру «Драгер» ОСОБА_1 не був згідний та виявив бажання пройти огляд в найближчому медичному закладі, однак працівники поліції відмовили в цьому, не заслуговують також на увагу суду, оскільки «01847@2024110510055210» о 18:12:33 год. працівник поліції запитує в ОСОБА_1 чи згідний він з результатом тесту, на що ОСОБА_1 о 08:12:35 год відповідає «Я бачу, згідний». Окрім того, на пропозицію працівника поліції пройти огляд в медичному закладі, ОСОБА_1 відповідає «не потрібно», що зафіксовано о 08:12:44 год. на відеозаписі «01847@2024110510055210».
Твердження про те, що ОСОБА_1 алкогольних напоїв не вживав, спростовується відеозаписом «01847@2024110510205310», як на запитання працівника поліції «Вчора скільки вживали алкоголю?», ОСОБА_1 о 08:30:00 год. відповідає «Ну не знаю, грамів 100 вчора».
Твердження про те, що пояснення сфальсифіковане працівниками поліції, шляхом дописування після підписання ОСОБА_1 даних пояснень, суд розцінює як форму захисту з метою уникнення від адміністративної відповідальності, оскільки, на відеозаписі «01847@2024110510343810» о 08:37:20 год. зафіксовано, як працівник поліції зачитує ОСОБА_1 пояснення, де серед іншого працівник поліції проголошує ОСОБА_1 про те, що від огляду в КНП «Радехівська ЦРЛ» він відмовився, з результатом алкотестеру «Драгер» згідний. Після чого, ОСОБА_1 своїм підписом засвідчив правильність написаних працівником поліції з його слів пояснень.
Так, щодо покликань про те, що відеозйомка долучених відеофайлів не ведеться безперервно, суд зазначає наступне.
Згідно із п. 9 ч. 1 ст. 31 ЗУ «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати превентивні заходи застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Згідно з пунктом 2 Розділу І «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026 (далі Інструкція № 1026), застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення.
Пунктами 4, 5 Розділу ІІ Інструкції № 1026 установлено, що під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов'язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відео реєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення.
Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Так, при перегляді відеозаписів, встановлено, що на кожному із файлів відображено дату та час фіксації, що відповідають часу складання адміністративних матеріалів на ОСОБА_1 , водночас, доводів протилежного стороною не заявлено.
Згідно ч. 2 ст. 266 КУпАП, під час проведення огляду поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучається до протоколу про адміністративне правопорушення.
Аналіз зазначених вище положень Інструкції №1026 у їх взаємозв'язку із вимогами ч. 2 ст. 266 КУпАП дає підстави стверджувати те, що відеозапис, який зроблений за допомогою портативного відеореєстратора поліцейського може бути визнаний доказом лише у тому разі коли ним безперервно зафіксовані у спосіб, достатній для сприйняття іншими особами факт виявлення адміністративного правопорушення, проведення відповідних процесуальних дій та фіксування результатів цих дій. Стосовно адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, у випадку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння та фіксування цієї дії шляхом здійснення її відеозапису цей відеозапис повинен містити зображення особи, щодо якої проводиться огляд на стан сп'яніння, у вигляді, який надає можливість ідентифікувати цю особу, порядок та процес проведення огляду на стан сп'яніння, результати цього огляду, пояснення особи, щодо якої проводився огляд на стан сп'яніння, інші дії, які вчиняються поліцейськими у ході фіксації вчиненого правопорушення, необхідність проведення яких передбачена зазначеними вище нормативними документами.
Вказаний відеозапис надає можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівником поліції за допомогою наявних в нього технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.
Твердження, щодо відсутності в протоколі про адміністративне правопорушення посилання на технічні засоби, яким здійснювалася відеофіксація є необґрунтованими, оскільки ст. 256 КУпАП та інші норми закону не містять вимоги до засобу відеофіксації. Окрім того, аналізуючи норми КУпАП в сукупності, зазначення в постанові про адміністративне правопорушення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис, є тільки обов'язковим при винесенні відповідної постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або ж відповідним приладом (технічним засобом) зафіксовані певні показники швидкість руху, наявність парів алкоголю у повітрі, що видихається, тощо. В даному ж випадку відеозапис є достовірним доказом по справі, який був досліджений та оцінений судом в сукупності з іншими доказами.
Твердження ОСОБА_1 про те, що результат 0,50 % не є станом алкогольного сп'яніння відповідно до норм міжнародного права та посилання на Віденську Конвенцію про дорожній рух є безпідставними, оскільки у ст.8 Віденської Конвенції про дорожній рух від 08 листопада 1968 року, з доповненнями, внесеними Європейською угодою від 01 травня 1971 року, міститься норма про те, що у національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, що стосуються керування транспортними засобами під дією алкоголю, а також допустимий законом рівень вмісту алкоголю у крові, а у відповідних випадках - в повітрі, що видихається, перевищення якого є не сумісним із керуванням транспортним засобом. У всіх випадках максимальний рівень вмісту алкоголю у крові у відповідності із національним законодавством не повинен перевищувати 0,50 г чистого алкоголю на літр крові чи 0,25 мг на літр повітря, що видихається.
У даному випадку вказана норма Конвенції не встановлює мінімального рівня алкоголю в крові або у повітрі, що видихається водієм, а навпаки, встановлює його максимальний рівень, за яким, на думку авторів конвенції, настає алкогольне сп'яніння. Проте, Конвенція про дорожній рух не забороняє національним органам влади встановлювати інші показники рівня алкоголю, менші за 0,25 проміле у повітрі, що видихається, що й має місце в Україні, де встановлено мінімальний показник рівня алкоголю у крові - 0,2 проміле.
Як слідує з долученого до матеріалів справи відеозапису з бодікамери працівника патрульної поліції, ОСОБА_1 у встановленому законом порядку погодився пройти на місці зупинки огляд на стан алкогольного сп'яніння. Результат приладу «Drager Alcotest 6820» становив 0,50 %.
Отже, враховуючи результат огляду - 0,50 %, ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Доводи щодо відсутності в ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння є необґрунтованими, оскільки працівником поліції після встановлення особи водія - ОСОБА_1 в ході спілкування з останнім, відповідно до вимог Інструкції було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки т/з та в медичному закладі, у зв'язку із виявленими ознаки алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою спільним Наказом МВС та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року (далі Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Під наявністю у особи ознак сп'яніння необхідно розуміти припущення поліцейського про наявність у особи такого стану, яке грунтуються на порівнянні фізичного стану та поведінки особи і із станом та поведінкою які визначені нормативними документами і указують на наявність такого стану. У будь-якому випадку висновок поліцейського про наявність у особи ознак сп'яніння містить суб'єктивний характер. Як вбачається із відеозапису та рапорту інспектора СРПП ВП №1 Шептицького РВП ГУ НП у Львівській області М.Пушкар, у них зазначені ознаки, які дали поліцейському підстави висунути вимогу про необхідність проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Таким чином, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи характер та обставини вчиненого правопорушення, вважаю за доцільне призначити адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП - у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Таке покарання за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, розмір якого згідно з положеннями ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011, становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. 9, 40-1, ч. 1 ст. 130 КУпАП та керуючись ст. 245, 251, 252, 280, 283-285, 294 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом та відповідно до вимог ст. 308 цього Кодексу з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців, що обчислюється з наступного дня після набрання постановою законної сили.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через Радехівський районний суд Львівської області прокурором у випадках, передбачених ч.5ст. 7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено.
СуддяО. Патинок