Провадження № 11-кп/803/467/25 Справа № 188/1130/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
06 січня 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
Головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
потерпілої ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені Дніпровського апеляційного суду в режимі відеоконференції кримінальне провадження №12024041530000053 від 19.03.2024за апеляційною скаргою прокурора Першотравенської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_9 на ухвалу Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2024 року про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченої ОСОБА_10 ч.2 ст.15, ч.4 ст.185, ч.4 ст.185 Кримінального кодексу України (далі- КК) ,-
Органами досудового розслідування ОСОБА_10 звинувачується в наступному.
18.03.2024 у період часу з 11.00 годин до 15.20 годин, ОСОБА_10 , керуючись корисними намірами, направленими на таємне викрадення чужого майна, впевнившись, що за її діями ніхто не спостерігає, умисно, таємно, в умовах воєнного стану, через незачинені вхідні двері проникла до будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , звідки викрала пропіленову господарську сумку вартістю 60 грн. 90 коп., 6 кг. 395 гр. білокачанної капусти загальною вартістю 447 грн. 65 коп., 3 кг. 145 гр. Часнику загальною вартістю 597 грн. 55 коп.
Викрадене ОСОБА_10 привласнила, розпорядившись ним на власний розсуд, заподіявши потерпілому ОСОБА_11 майному шкоду на загальну суму - 1106 грн. 10 коп.
Такі дії обвинуваченої ОСОБА_10 кваліфіковано за ч.4 ст.185 КК, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло, вчинене в умовах воєнного стану.
Крім того, 18.03.2024 у період часу з 15.20 годин до 15.35 годин, ОСОБА_10 , впевнившись у тому, що її ніхто не бачить і за її злочинними діями ніхто не спостерігає, діючи з корисливих намірів, реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на незаконне заволодіння чужим майном, таємно, повторно, в умовах воєнного стану, через незачинені вхідні двері проникла до господарського приміщення, яке розташоване на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , де взяла до рук ланцюгову бензопилу марки "Dnipro" моделі "DSG-52H" вартістю 4059 грн. 30 коп., яка належить потерпілій ОСОБА_7 , та направилась до виходу з території вказаного домоволодіння.
Виконавши усі дії, які ОСОБА_10 вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але воно не було закінчено з причин, які не залежали від її волі, оскільки не мала реальної можливості розпорядитися вказаним майном на власний розсуд, так як була зупинена потерпіло. ОСОБА_7 на ґрунтовій дорозі поряд з місцем вчинення злочину.
Такі дії обвинуваченої ОСОБА_10 кваліфіковано за ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у інше приміщення, вчинене в умовах воєнного стану.
Ухвалою підготовчого судового засідання Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2024 року кримінальне провадження за епізодом таємного викрадення майна 18.03.2024 за ч.4 ст.185 КК України на загальну суму - 1106,10 грн закрито на підставі Закону України від 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі - Закон №3886-IX) та обвинувачену ОСОБА_10 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі п.1-2 ч.2 ст.284 Кримінального процесуального кодексу України (далі- КПК) у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна відповідальність.
В апеляційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали суду першої інстанції у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність.
В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що ч.1 ст.284 КПК передбачає вичерпний перелік підстав для закриття кримінального провадження, у тому числі, якщо втратив чинності закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння ( п.4-1 ч.1 ст.284 КПК).
При цьому, як зазначає апелянт, стаття 284 КПК не передбачає такої підстави для закриття кримінального провадження, як Закон України 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
Крім того прокурор звертає увагу на те, що у розділі IX КПК закріплені правові підстави та порядок звільнення від кримінальної відповідальності, який не передбачає звільнення на підставі п.1-2 ч.2 ст.284 КПК, тим більше, у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння. Закриття кримінального провадження на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, не є звільненням від кримінальної відповідальності.
Тому прокурор вважає, що суд першої інстанції в оскражуваній ухвалі здійснив неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту, що свідчить про неправильне засовування закону України про кримінальну відповідальність.
Окрім того в поданій апеляційній скарзі прокурор вказує на те, що місцевий суд, всупереч вимогам ч.9 ст.100 КПК, не прийняв рішення щодо речових доказів у кримінальному провадженні за епізодом таємного викрадення майна у потерпілого ОСОБА_11 , а також про відшкодування процесуальних витрат, понесених за проведення товарознавчої експертизи на суму 300 грн.
Поміж іншого апелянт зазначає, що дії обвинуваченої ОСОБА_10 за епізодом таємного викрадення майна у потерпілого ОСОБА_11 кваліфікуються за ч.4 ст.185 КК, з кваліфікуючою ознакою "поєднане з проникненням у житло".
Натомість об'єктивна сторона ст.162 КК полягає, зокрема, в незаконному проникненні до житла чи іншого володіння особи. Тому, на переконання прокурора, в діях обвинуваченої вбачається наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162 КК, в зв'язку з чим під час судового розгляду суду необхідно було відмовити в задоволенні клопотання обвинуваченої ОСОБА_10 в закриття кримінального провадження на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК та в подальшому застосувати ч.3 ст.337 КПК щодо зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення на менш тяжке, що узгоджується з правовою позицією ККС ВС від 21.08.2024 у справі №127/26638/23.
З огляду на вищенаведене прокурор просить апеляційний суд скасувати ухвалу Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2024 року та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
В судове засідання апеляційної інстанції потерпілий ОСОБА_11 та обвинувачена ОСОБА_10 не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату та час судового розгляду, про причини своєї неявки суд не повідомили, але їх неявка, відповідно до приписів ч.4 ст.405 КПК, не перешкоджає апеляційному розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши прокурора на підтримку доводів поданої апеляційної скарги та яка наполягала на її задоволенні, вислухавши думку захисника та потерпілої, які залишили вирішення долі апеляційної скарги на розсуд суду, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Згідно з положеннями ч.1 ст.404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах поданої апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.370 цього Кодексу судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положеннями Кримінального процесуального кодексу України.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не дотримано зазначених вимог кримінального процесуального закону виходячи з наступного.
Відповідно до приписів ч.3 ст.314 КПК у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення, зокрема, закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Зміст оскаржуваного рішення та матеріали кримінального провадження вказують на те, що суд першої інстанції, розглянувши у підготовчому судовому засіданні подане обвинуваченою ОСОБА_10 клопотання, дійшов до висновків про необхідність закриття кримінального провадження за епізодом таємного викрадення майна 18.03.2024 за ч.4 ст.185 КК на загальну суму - 1106,10 грн на підставі Закону України № 3886 та звільнив обвинувачену ОСОБА_10 від кримінальної відповідальності на підставі п.1-2 ч.2 ст.284 КПК у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна відповідальність.
Натомість суд не звернув увагу на те, що відповідно до п.1-2 ч.2 ст.284 КПК кримінальне провадження закривається судом з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої цієї статті, якщо підозрюваний, обвинувачений заперечує проти закриття за цією підставою.
У той же час приписи ч.3 ст.314 КПК не передбачають серед підстав для закриття у підготовчому судовому засіданні кримінального провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктом 4-1 ч.1 ст.284 КПК, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
При цьому, як слушно зазначається в апеляційній скарзі прокурора, місцевий суд не врахував, що дії обвинуваченої ОСОБА_10 за епізодом таємного викрадення майна у потерпілого ОСОБА_11 кваліфікуються за ч.4 ст.185 КК, з кваліфікуючою ознакою "поєднане з проникненням у житло", а тому в діях обвинуваченої вбачається наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162 КК.
Отже суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що зазначені вище обставини для закриття кримінального провадження з підстав набуття 09 серпня 2024 року чинності Закону України від 18 липня 2024 року №3886-IX, яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна), повинні бути перевірені судом під час розгляду кримінального провадження по суті висунутого обвинувачення, з урахуванням особливостей судового провадження, визначених ст.479-2 КПК, та з урахуванням правових висновків, викладених у постанові об'єднаної палати ККС ВС від 07 жовтня 2024 року (справа №278/1566/21, провадження № 51-2555кмо24).
Відповідно до ч.1 ст.409 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є:) неповнота судового розгляду; невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження; істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Згідно ч.1 ст.412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
У даному випадку колегія суддів погоджується з апеляційними доводами прокурора про те, що місцевим судом під час ухвалення оскаржуваного рішення були істотно порушені вимоги кримінального процесуального закону, що, відповідно до приписів ст.412, 415 КПК, тягне за собою скасування ухвали Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2024 року з призначенням нового розгляду кримінального провадження у суді першої інстанції.
Решта доводів апеляційної скарги прокурора не перевіряються, оскільки повинні бути враховані судом під час нового судового розгляду.
Підсумовуючи вищенаведене суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга прокурора ОСОБА_9 підлягає частковому задоволенню, а ухвала Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2024 року скасуванню, з призначенням нового розгляду кримінального провадження у суді першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 412, 415 та 418, 419 КПК, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора Першотравенської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_9 - задовольнити частково.
Ухвалу Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2024 року про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченої ОСОБА_10 ч.2 ст.15, ч.4 ст.185, ч.4 ст.185 КК -скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її оголошення, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4