07 січня 2025 року
м. Київ
справа № 953/825/24
провадження № 61-17568ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу законного представника ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 19 серпня 2024 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 11 грудня 2024 року у справі за позовом законного представника ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , Харківська міська рада, Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, Служба у справах дітей по Основ'янському району департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, ОСОБА_6 , про відшкодування моральної шкоди,
У січні 2024 року законний представник ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , звернувся до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , Харківська міська рада, Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, Служба у справах дітей по Основ'янському району департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, ОСОБА_6 , в якому просив суд стягнути на користь ОСОБА_2 солідарно з відповідачів 200 000,00 грн відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 19 серпня 2024 року, залишеним без змін постановою Херсонського апеляційного суду від 11 грудня
2024 року, позов законного представника ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , Харківська міська рада, Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, Служба у справах дітей по Основ'янському району департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, ОСОБА_6 , про відшкодування моральної шкоди задоволено частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 2 000,00 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 211,20 грн.
30 грудня 2024 року законний представник ОСОБА_2 - ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 19 серпня 2024 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 11 грудня 2024 року (надійшла до суду 30 грудня 2024 року), в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просив суд скасувати оскаржувані судові в частині відмови у задоволенні позовних, ухвалити
в цій частині но про задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до протоколу щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 грудня 2024 року автоматизований розподіл не відбувся з підстав: недостатня кількість суддів, що мають на час розподілу повноваження для здійснення процесуальних дій.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями
від 01 січня 2025 року справу призначено судді-доповідачу Коломієць Г. В., судді, які входять до складу колегії: Гулько Б. І., Луспеник Д. Д.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного
у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції
в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Касаційна скарга законного представника ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , не відповідає зазначеним вище вимогам закону.
Так, у касаційній скарзі представник заявника узагальнено посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права та цитує статтю 389 ЦПК України, проте не зазначає конкретні обов'язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.
За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги
з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) частиною другою статті 389 ЦПК України та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу законного представника ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 19 серпня 2024 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 11 грудня 2024 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. В. Коломієць