07 січня 2025 року
м. Київ
справа №440/8012/23
адміністративне провадження № К/990/51326/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Ханової Р. Ф.,
суддів - Бившевої Л. І., Хохуляка В. В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Полтавській області
на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року
та додаткову постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року
у справі №440/8012/23
за позовом Головного управління ДПС у Полтавській області
до ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу,-
31 грудня 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Полтавській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року та додаткову постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року у справі №440/8012/23.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19 березня 2024 року, позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 податковий борг: з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 342708,98 гривень; з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами в результаті річного декларування в сумі 124165,59 гривень. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19 березня 2024 року по справі № 440/8012/23 в частині задоволення позову - скасовано. Прийнято в цій частині постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у Полтавській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - відмовлено.
Додатковою постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року, стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь ОСОБА_1 витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 8403,74 гривень.
У касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року та додаткову постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року у справі №440/8012/23 ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов Головного управління ДПС у Полтавській області.
При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.
Згідно пункту 8 статті 129 Конституції України, основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності. Такий перелік не є вичерпним.
Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.
Оцінивши характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, встановивши, що предмет спору не віднесений до переліку справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, колегія суддів вважає, що ця справа є справою незначної складності.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що вищезгадану касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Так, у касаційній скарзі заявник посилався на те, що подана ним касаційна має виняткове значення для скаржника.
Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу, має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційний скарзі.
Оцінивши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що посилання скаржника на положення підпункт «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України є необґрунтованими, оскільки предмет спору не містить обґрунтованих фактичних передумов для віднесення справи до категорії винятково значимих.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 12, 257, 328, 333, 359 КАС України, суд, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року та додаткову постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року у справі №440/8012/23 за позовом Головного управління ДПС у Полтавській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіР.Ф. Ханова Л.І. Бившева В.В. Хохуляк