про відкриття касаційного провадження
07 січня 2025 року
м. Київ
справа №160/15379/24
провадження №К/990/46735/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А. суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.08.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13.11.2024 у справі №160/15379/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якому просив:
-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у проведенні йому індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796;
- зобов'язати Головне управління Пенсійний фонд України в Дніпропетровській області провести йому перерахунок (індексацію) та виплату пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 7 763,17 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11 з 01.03.2021 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021№ 127 "Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році", на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 з 01.03.2022 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023 відповідно до пункту 1 постанови КМУ від 24.02.2023 № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 року № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" та у зв'язку з тим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2021.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 26.08.2024, яке залишене без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.11.2024, у задоволенні позову відмовив.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду та просить їх скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Касаційна скарга подана до Верховного Суду в Електронному кабінеті підсистеми «Електронний суд» 04.12.2024, тобто в межах строку на касаційне оскарження.
Верховний Суд ухвалою від 09.12.2024 касаційну скаргу залишив без руху, оскільки скаржником не додано було документ, який підтверджує сплату судового збору або належних доказів, які підтверджували наявність пільг, або довідку органів доходів і зборів за попередній календарний рік, що його майновий стан дійсно перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку й розмірі.
На виконання ухвали від 09.12.2024 скаржником надіслано заяву про усунення недоліків, в якому просить звільнити від сплати судового збору, та додає документ - відомості ОСОБА_1 з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з 3 кварталу 2020 року по 3 квартал 2024 року, з якої вбачається, що у скаржника відсутня інформація про доходи за попередній календарний рік.
Вирішуючи заявлене позивачем клопотання про звільнення його від сплати судового збору, Суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог частини першої статті 8 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон України № 3674-VI) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до частини другої цієї ж статті Закону суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
ОСОБА_1 просить звільнити його від сплати судового збору за подання касаційної скарги, оскільки розмір судового збору становить більше 5 % її розміру річного доходу.
На підтвердження таких обставин надає довідку органів доходів і зборів, з якої вбачається, що в скаржника за попередній календарний рік відсутня інформація про доходи.
Зважаючи на викладене та враховуючи надані докази, Суд вважає, що у цій справі наявні підстави, передбачені пунктами 1 і 3 частини першої статті 8 Закону України № 3674-VI, за яких скаржник може бути звільнений від сплати судового збору.
Розгляд справи в суді першої інстанції здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини першої та четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Приписами частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
За правилами пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Підставою касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Вказану підставу мотивує тим, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо правозастосування у випадках, коли особам, яким пенсія за віком була призначена у 2020 році, проводиться чи не проводиться індексація пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, відповідно до положень постанов Кабінету Міністрів України, а саме: коефіцієнта 1,11 згідно з постановою №127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», коефіцієнта 1,14 згідно з постановою №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», коефіцієнта 1,197 згідно з постановою №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» та коефіцієнта 1,0796 відповідно до постанови №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році».
Скаржник також посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені підпунктами «а» та «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. На його думку, касаційна скарга має фундаментальне значення для забезпечення єдності правозастосовчої практики, оскільки у подібних правовідносинах судами нижчих інстанцій ухвалюються суперечливі рішення. Крім того, це питання є винятково важливим для самого скаржника, оскільки його пенсія була збільшена лише на 100 грн і 135 грн, а належні коефіцієнти збільшення не були враховані при обчисленні її розміру.
Наведені аргументи потребують ретельної перевірки та вивчення матеріалів справи, чого не можна виконати на стадії відкриття касаційного провадження, тому проаналізувавши підстави на яких подано касаційну скаргу у цій справі, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.08.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13.11.2024.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328, 329, 330, 334 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задовольнити.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.08.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13.11.2024 у справі №160/15379/24.
Витребувати з Дніпропетровського окружного адміністративного суду справу № 160/15379/24.
Надіслати учасникам справи копії цієї ухвали разом із копіями касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб