07 січня 2025 року
Київ
справа №280/7038/24
адміністративне провадження №К/990/47471/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Юрченко В.П.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.09.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20.11.2024 у справі № 280/7038/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
10.12.2024 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - скаржник, ГУ ДПС), направлена через підсистему «Електронний суд» 10.12.2024.
Верховний Суд ухвалою від 19.12.2024 касаційну скаргу залишив без руху. Надав скаржникові десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме: надати платіжний документ про оплату судового збору за подання касаційної скарги; надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз'яснень, наданих судом.
На виконання вимог цієї ухвали суду 30.12.2024 ГУ ДПС через підсистему «Електронний суд» надіслало уточнену касаційну скаргу, в якій заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору. На обґрунтування клопотання ГУ ДПС посилається на відсутність коштів на рахунку КВЕК 2800 (за яким здійснюються видатки для сплати судового збору).
Вирішуючи клопотання про відстрочення сплати судового збору, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно з частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18 зроблено висновок, що суд може відстрочити (розстрочити) сплату судового збору, враховуючи майновий стан особи, що звертається до суду. Цей висновок Великої Палати Верховного Суду стосується і суб'єкта владних повноважень.
Для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.04.2021 у справі №640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
Заявляючи відповідне клопотання, ГУ ДПС доказів на підтвердження рівня майнового стану не надає, що, відповідно, унеможливлює вирішення заявленого клопотання станом на цей день.
Крім того, проаналізувавши зміст уточненої касаційної скарги поданої на виконання вимог ухвали суду від 19.12.2024 касаційної скарги, є підстави вважати, що скаржник не врахував мотивів, викладених в ухвалі суду про залишення касаційної скарги без руху.
Так, ГУ ДПС зазначає, що Верховний Суд у справі № 814/2366/15 дійсно не вирішував питання застосування статті 266 ПК України, однак, на переконання скаржника, підлягає застосуванню висновок, викладений у відповідній постанові, щодо пріоритетності норм ПК України.
В ухвалі від 19.12.2024 Верховний Суд звертав увагу скаржника, що обов'язковою умовою у випадку оскарження судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга). Тобто, у касаційній скарзі має бути зазначений висновок Верховного Суду з питання застосування норм права, який викладений саме у подібних правовідносинах, а не у будь-яких. Відсутність такої подібності зумовлює в подальшому закриття касаційного провадження, відкритого на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України (пункт 5 частини першої статті 339 КАС України).
В уточненій касаційній скарзі ГУ ДПС не зазначило, в чому саме скаржник вбачає подібність правовідносин між справами №814/2366/15 (у якій викладено висновок Верховного Суду) і № 280/4396/24 (у якій подано касаційну скаргу), натомість, підтвердило відсутність такої подібності правовідносин.
Відповідно до частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Колегія суддів вважає за можливе, частково задовольнити клопотання ГУ ДПС та продовжити строк для усунення недоліків касаційної скарги на п'ять днів з дня отримання копії цієї ухвали суду.
Протягом наданого часу ГУ ДПС має надати докази сплати судового збору та уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз'яснень, наданих судом.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтею 121 КАС України,
Відмовити Головному управлінню ДПС у Запорізькій області у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Частково задовольнити клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області і продовжити строк на п'ять днів з дня отримання копії цієї ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:
- надати платіжний документ про оплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі, встановленому Законом № 3674-VI;
- надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз'яснень, наданих судом.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.
Також роз'яснити скаржнику, що у разі подання уточненої касаційної скарги в електронній формі через електронний кабінет скаржник має додати докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 КАС України (шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон Л.І. Бившева В.П. Юрченко