про залишення касаційної скарги без руху
06 січня 2025 року
м. Київ
справа №140/9087/24
адміністративне провадження №К/990/49327/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Коваленко Н.В.,
суддів: Бучик А.Ю., Стрелець Т.Г.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2024 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про зобов'язання вчинити дії,
До Верховного Суду 20.12.2024 через підсистему «Електронний Суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2024.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом першої та апеляційної інстанцій порушено норми процесуального права.
Скаржник зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області протиправно не виплатило йому заборгованість пенсії у розмірі 100 691,09 грн, у зв'язку з чим він звернувся до Волинського окружного адміністративного суду із відповідною позовною заявою для захисту своїх прав.
Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про відмову у відкритті провадження у справі, оскільки позов подано щодо виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11.06.2024 у справі № 140/3301/24. Відповідно, ця справа не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства. Суд роз'яснив, що позивач може звернутися із заявою в порядку, встановленому статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Однак скаржник вважає, що зазначені висновки є неправомірними та такими, що порушують право позивача на належний судовий захист
Перевіривши касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на таке.
Згідно з частиною другою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду касаційної скарги на ухвалу суду сума судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2024 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028,00 грн.
Разом з тим, згідно з частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, становить 2422,40 грн (3028,00 *0,8).
Скаржником не надано доказу сплати судового збору, у зв'язку із чим вказаний недолік підлягає усуненню.
У касаційній скарзі скаржник зазначає, що є опікуном - законним представником недієздатного ОСОБА_2 , який є інвалідом I групи з дитинства. На цій підставі скаржник вважає, що він звільнений від сплати судового збору за подання касаційної скарги відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються особи з інвалідністю I та II груп, а також законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Однак вказана норма звільнення від сплати судового збору застосовується виключно у випадках, коли особа звертається до суду як законний представник для захисту прав дитини з інвалідністю чи недієздатної особи.
У даній справі позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду із позовною заявою щодо невиплати йому заборгованості з пенсії у розмірі 100 691,09 грн. Таким чином, звернення позивача до суду має на меті захист його власних прав, а не прав недієздатної особи, над якою він здійснює опікунство.
Відповідно, звільнення від сплати судового збору, передбачене пунктом 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», у цьому випадку не застосовується, оскільки позивач діє не як законний представник для захисту прав недієздатної особи, а як позивач у справі, пов'язаній із реалізацією власних інтересів.
З огляду на викладене, підстави для звільнення скаржника від сплати судового збору у даній справі відсутні.
Згідно з частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Отже, касаційну ОСОБА_1 слід залишити без руху та встановити десятиденний строк для усунення її недоліків з дня вручення копії цієї ухвали шляхом подання документа про сплату судового збору.
1. Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
2. Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2024 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про зобов'язання вчинити дії.
3. Надати ОСОБА_1 десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, які зазначено в мотивувальній частині ухвали.
4. Надіслати ОСОБА_1 копію ухвали про залишення заяви про перегляд за виключними обставинами без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не оскаржується.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Суддя А.Ю. Бучик
Суддя Т.Г. Стрелець