06 січня 2025 року
м. Київ
справа №400/6315/24
адміністративне провадження № К/990/50025/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Стеценка С.Г., Бучик А.Ю.,
перевіривши касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року у справі № 400/6315/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року у справі №400/6315/24 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у підготовці та надані до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2020 року, на 01.01.2021 року, на 01.01.2022 року, на 01.01.2023 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із визначенням посадового окладу і окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2020 року, з 01.02.2021 року, з 01.02.2022 року, з 01.02.2023 року.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2020 року, на 01.01.2021 року, на 01.01.2022 року, на 01.01.2023 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із визначенням посадового окладу і окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 року (2102,00 грн), на 01.01.2021 року (2270,00 грн), на 01.01.2022 року (2481,00 грн) та на 01.01.2023 року (2684,00 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з обов'язковим зазначенням відомостей про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, дійсних станом на 01.01.2020 року, на 01.01.2021 року, на 01.01.2022 року, на 01.01.2023 року, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2020 року, з 01.02.2021 року, з 01.02.2022 року, з 01.02.2023 року.
В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вищевказаним рішенням ІНФОРМАЦІЯ_2 подав апеляційну скаргу.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року у задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу залишено без руху, та надано апелянту десятиденний строк, з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, для усунення недоліків цієї скарги шляхом надання документу про сплату судового збору.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року у задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати судового збору відмовлено. Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року у справі №400/6315/24 повернуто скаржнику, оскільки не усунуто недоліки апеляційної скарги.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ІНФОРМАЦІЯ_2 направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року у справі № 400/6315/24.
ІНФОРМАЦІЯ_2 вимоги своєї касаційної скарги мотивує тим, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права і, як наслідок, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги.
Згідно з частиною першою статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
Наведені норми свідчать про те, що оскарження судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.
Відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень з питань повернення заяви позивачеві (заявникові), поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування єдиної правозастосовної практики.
Зміст ухвалених у цій справі судових рішень і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку про те, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики з питань застосування відповідних норм права, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
Верховний Суд зазначає, що учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством, для належного виконання процесуальних обов'язків.
Вказаний підхід неодноразово був застосованих Верховним Судом під час оцінки дій учасників справи щодо виконання рішень судів першої та апеляційної інстанції про залишення поданих до суду заяв та скарг без руху, зокрема у постановах від 18 січня 2023 року у справі №160/6211/21, від 04 лютого 2023 року у справі №240/462/22, від 20 квітня 2023 року у справі №440/7433/21.
Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року у справі № 400/6315/24.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець
Судді А. Ю. Бучик
С. Г. Стеценко