07 січня 2025 року
м. Київ
справа №380/29651/23
адміністративне провадження №К/990/50026/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів: Соколова В.М., Радишевської О.Р.,
перевірив касаційну скаргу Львівської обласної прокуратури на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Львівської обласної прокуратури про скасування рішення,-
ОСОБА_1 звернулась в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, Офісу Генерального прокурора, Львівської обласної прокуратури, в якому просила:
-визнати протиправним та скасувати рішення Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур № 2 від 19 жовтня 2023 року про неуспішне проходження атестації, відповідно до якого заступника прокурора Львівської області ОСОБА_1 звільнено з посади заступника прокурора Львівської області та органів прокуратури;
-визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора № 314к від 09 листопада 2023 року «Про звільнення», на підставі якого ОСОБА_1 звільнено з посади заступника прокурора Львівської області та органів прокуратури з 13 листопада 2023 року;
-поновити ОСОБА_1 на посаді заступника прокурора Львівської області з 14 листопада 2023 року;
-стягнути з Львівської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 14 листопада 2023 року по день ухвалення судового рішення про поновлення на роботі.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28 травня 2024 року, ухваленим в поряду загального позовного провадження, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 травня 2024 року у цій справі скасовано. Прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур № 2 від 19 жовтня 2023 року в частині неуспішного проходження атестації ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано наказ Генерального прокурора № 314к від 09 листопада 2023 року «Про звільнення», на підставі якого ОСОБА_1 звільнено з посади заступника прокурора Львівської області та органів прокуратури з 13 листопада 2023 року. Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника прокурора Львівської області з 14 листопада 2023 року. Стягнуто з Львівської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 14 листопада 2023 року по день ухвалення судового у сумі 442 258 (чотириста сорок дві тисячі двісті п'ятдесят вісім) грн 59 коп.
13 листопада 2024 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» Львівська обласна прокуратура прокурора надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 року у цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 03 грудня 2024 року касаційну скаргу повернуто особі, яка її подала.
24 грудня 2024 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» Львівська обласна прокуратура повторно надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 року у цій справі.
Предметом спору у цій справі є правомірність звільнення позивача з прокуратури через непроходження нею атестації прокурорів.
Відповідно до частин першої, другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу (частина третя статті 329 КАС України).
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень 09 жовтня 2024 року Восьмим апеляційним адміністративним судом розглянуто справу та ухвалено постанову. Повний текст судового рішення складено 15 жовтня 2024 року, тому останній день строку на касаційне оскарження припадав на 14 листопад 2024 року, а цю касаційну скаргу заявник подав до Верховного Суду за допомогою підсистеми «Електронний суд» 24 грудня 2024 року, тобто з порушення строку на касаційне оскарження.
В касаційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
В цьому клопотанні зазначено, що в межах строку на касаційне оскарження Львівською обласною прокуратурою 13 листопада 2024 року оскаржено у касаційному порядку постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 року, проте ухвалою Верховного Суду від 03 грудня 2024 року, яку Львівською обласною прокуратурою отримано 03 грудня 2024 року, повернуто касаційну скаргу на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
На думку скаржника, наявні підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки скаржником подана первісна касаційна скарга протягом 30 днів з дня ухвалення оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, а також повторно подані касаційні скарги після повернення Верховним Судом, без надмірних зволікань, та у розумні строки, що свідчить про цілеспрямованість скаржника щодо касаційного оскарження.
З огляду на викладене, Верховний Суд зазначає наступне.
Частиною п'ятою статті 251 КАС України встановлено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Верховний Суд звертає увагу скаржника, що, вирішуючи питання поновлення строку касаційного оскарження, суд оцінює дотримання строків звернення до суду на час подачі первісної касаційної скарги, а також з врахуванням усього проміжку часу до постановлення відповідної ухвали про поновлення або відмову у поновленні таких строків.
Верховний Суд також зазначає, що повернення касаційної скарги не є безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження і обставини, за яких Верховний Суд повернув попередню касаційну скаргу, безпосередньо пов'язані саме з діями скаржника щодо неналежного оформлення касаційної скарги.
Так, ухвалою Верховного Суду від 03 грудня 2024 року касаційна скарга повернута скаржнику. Суд визнав необґрунтованими посилання скаржника на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.
Як встановлено судом з відомостей автоматизованої системи документообігу суду, копію ухвали Верховного Суду від 03 грудня 2024 року було надіслано до електронного кабінету скаржника в підсистемі «Електронний суд» того ж дня о 16:51.
Суд звертає увагу, що ця касаційна скарга, а також попередня касаційна скарга, підписані керівником Львівської обласної прокуратури.
Відповідно до частини сьомої статті 18 КАС України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Суд звертає увагу, що метою обов'язкової реєстрації електронного кабінету в ЄСІСТ є можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу.
З урахуванням викладеного, Суд надає оцінку проміжку часу з моменту отримання ухвали Суду про повернення касаційної скарги в електронному кабінеті в підсистемі «Електронний суд» та повторного звернення. При цьому, заява про поновлення строку, не містить жодних обґрунтувань щодо наявності об'єктивних перешкод для повторного направлення касаційної скарги у найкоротший термін.
Суд звертає увагу скаржника, що поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених для цього, а у Суду - обов'язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
Суд звертає увагу скаржника, що чинне законодавство України не передбачає зупинення процесуального строку у разі звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою та повернення такої касаційної скарги.
Скаржник, отримавши ухвалу Верховного Суду про повернення касаційної скарги, повторно подав касаційну скаргу через проміжок часу, що на переконання колегії суддів, є значним та необґрунтовано тривалим.
При цьому, Суд наголошує, що належним підтвердженням наміру реалізувати своє право на касаційне оскарження, є направлення повторної касаційної скарги скаржником у найкоротший строк.
Скаржником не наведено об'єктивних перешкод для повторного направлення касаційної скарги у найкоротший строк.
Отже, колегія суддів доходить висновку, що скаржником не вказано поважних причин пропуску на касаційне оскарження, не надано доказів щодо вжиття заходів для вчасного подання касаційної скарги у найкоротші строки після її повернення, не обґрунтовано зволікання з поданням цієї касаційної скарги.
Колегія суддів зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов'язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
Крім того, статтею 44 КАС України регламентовано обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Тому, виконання обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми, змісту і строку подання касаційної скарги покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі необхідні для цього дії.
Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених скаржником у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.
Також аналіз матеріалів касаційної скарги свідчить про її невідповідність вимогам статті 330 КАС України в частині необхідності надання документа про сплату судового збору.
Так, скаржник до касаційної скарги надав платіжну інструкцію № 2559 від 29 жовтня 2924 року про сплату судового збору у розмірі 8 845,18 грн.
Проте слід зазначити, що зі скарги та доданих до неї матеріалів убачається, що позивач у цій справі є фізичною особою, яка звернулися до суду в 2023 році.
Постановою суду апеляційної інстанції, яка оскаржується в касаційному порядку, задоволено дві позовні вимоги немайнового характеру та одну позовну вимогу майнового характеру.
Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру фізичною особою встановлена на рівні 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 1 січня 2023 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2684,00 гривні.
Отже, розмір ставки в частині оскаржених позовних вимог немайнового характеру складає 1073, 60 грн (2684,00 х0,4).
Ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру фізичною особою на рівні 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
Заявник оскаржує постанову суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог, зокрема в частині стягнення з Львівської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 14 листопада 2023 року по день ухвалення судового у сумі 442 258 (чотириста сорок дві тисячі двісті п'ятдесят вісім) грн 59 коп. і 1 відсоток від указаної суми дорівнює 4 422,58 грн.
Отже, ціна позову в частині оскарженої позовної вимоги майнового характеру складає 4 422,58 грн.
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлена на рівні 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 4 294, 40 гривень (200% від 1073, 60)*2 за дві вимоги немайнового характеру та 8 845,16? гривень (200% від 4 422,58) за одну вимогу майнового характеру, що разом складає 13 139,56 гривень.
Однак відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Враховуючи це, ставка судового збору складає 10 511,65 грн
Отже, заявнику касаційної скарги необхідно доплатити судовий збір у розмірі 1 666,47 грн (10 511,65 грн - 8 845,18 грн).
Реквізити для сплати судового збору:
отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;
рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;
код ЄДРПОУ: 37993783;
код класифікації доходів бюджету: 22030102;
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
найменування додатку, збору, платежу: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";
призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)", номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на викладене, відповідно до положень статей 169 та 332 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду касаційної інстанції заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів на їх підтвердження та надання до касаційного суду документа про сплату судового збору у визначеному Судом розмірі.
Керуючись статтями 169, 248, 330, 332 КАС України, Суд
1. Визнати неповажними, зазначені Львівською обласною прокуратурою, підстави для поновлення строку на касаційне оскарження постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Львівської обласної прокуратури про скасування рішення.
2. Касаційну скаргу Львівської обласної прокуратури на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 у цій справі - залишити без руху.
3. Надати заявнику касаційної скарги строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, шляхом надання до Суду заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів їх підтвердження та надання до касаційного суду документа про сплату судового збору у визначеному Судом розмірі.
4. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, зокрема, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані Судом неповажними або відсутністю заяви про поновлення цього строку, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
5. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали в установлений судом строк в частині несплати судового збору у визначеному Судом розмірі, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.А. Уханенко
Судді: О.Р. Радишевська
В.М. Соколов