Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"06" січня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/3859/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аюпової Р.М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "Акцент-Банк" (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11);
до Фізичної особи-підприємця Рахманалієва Теміра ( АДРЕСА_1 ),
про стягнення коштів у розмірі 244 022, 81 грн
без виклику учасників справи
Позивач - Акціонерне товариство "Акцент-Банк", м. Дніпро, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Фізичної особи-підприємця Рахманалієва Теміра, м. Харків, про стягнення заборгованості за кредитним договором № 20.09.0000000761 від 31.07.2023 у розмірі 244 022, 81 грн. Також позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/3859/24. Розгляд справи № 922/3859/24 вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін.
Встановлено відповідачу у строк, протягом п'ятнадцяти днів, з дня вручення ухвали про відкриття провадження, надати суду відзив на позов у порядку, передбаченому ст. 178 ГПК України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство.
Відповідач своїм правом, наданим відповідно до ст. 251 ГПК України, не скористався, відзив на позов не надав. Ухвала суду про відкриття провадження у справі направлена судом на адресу відповідача, яка збігається із адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як місцезнаходження відповідача фізичної особи-підприємця, яка повернута на поштову адресу з відміткою: адресат відсутній за вказаною адресою.
Відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Згідно з п. 3, 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку визначають Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (надалі - Правила), і які регулюють відносини між ними.
Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою "Вручити особисто", рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (п. п. 11, 17 Правил).
Пунктом 99 Правил визначено, що рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою Судова повістка), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об'єкта поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.
Рекомендовані поштові відправлення з позначкою "судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв'язку робить позначку адресат відсутній за вказаною адресою, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (п. 99.2 Правил).
Відповідно до п. 116, 117 Правил у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.
Системний аналіз ст. 120, 242 ГПК України, п.п.11, 17, 99, 116, 117 Правил свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Встановлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду.
Враховуючи вищевикладене та факт направлення судом ухвали на офіційну адресу відповідача у справі та повернення вказаної ухвали із відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою", суд доходить висновку про належне повідомлення відповідача у даній справі.
Суд зазначає, що сам лише факт неотримання відповідачем кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Також необхідно зазначити, що за змістом ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Ухвала суду від 06.11.2024, якою було відкрито провадження у даній справі та запропоновано відповідачу надати до суду відзив на позов, була оприлюднена на офіційному веб-порталі судової влади України. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Отже, матеріали справи свідчать, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.
Так, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.
31.07.2023 між Акціонерним товариством "Акцент-Банк" (позивач, банк) та Фізичною особою-підприємцем Рахманалієвим Теміром (відповідач, позичальник) укладено кредитний договір № 20.09.0000000761 щодо надання останньому кредиту (встановлення кредитного ліміту) в розмірі 300 000, 00 грн строком на 24 місяців (до 29.07.2025) зі сплатою процентів у розмірі 22,90 % щорічно.
У відповідності до п. А2 та п. А3 кредитного договору, ліміт цього договору: 300 000, 00 грн на наступні цілі:
- у розмірі 300 000, 00 грн на фінансування поточної діяльності (для придбання сировини та матеріалів, оплати товарів та послуг, виплати заробітної плати);
- у розмірі 0.00 грн. на сплату комісії за видачу кредитних коштів та у розмірі 00,00 грн. на сплату страхових платежів зі строком повернення до 29.07.2025, шляхом здійснення погашення кредиту та процентів щомісячними ануїтетними платежами в розмірі та у строки з графіками платежів.
Між сторонами складено та підписано відповідний графік погашення платежів, який є невід'ємною частиною спірного договору.
За умовами п. А6, п. А9, п. А10, п. А11 кредитного договору, за користування кредитом відповідач зобов'язався сплачувати фіксовані проценти у розмірі 22,9% річних. Також позичальник взяв на себе зобов'язання сплачувати позивачу винагороду за відкриття позичкового рахунку у розмірі 0 (нуль) гривень, щомісячну винагороду за кредитне обслуговування у розмірі 0, 900000 % від суми, зазначеного у п. А2 цього договору ліміту у поточну дату сплати процентів та винагороду за управління фінансових інструментом у розмірі 0,000000 % від суми зазначеного у п. А2 цього договору ліміту у поточну дату сплати процентів.
За п. А12 кредитного договору сторони взаємно домовились, що будь-яка істотна умова кредитування, передбачена розділом "А" цього договору, може змінюватися протягом дії договору при настанні будь-якої з нижченаведених обставин, зокрема: неналежному виконанні позичальником взятих на себе зобов'язань за цим договором; порушення позичальником будь-якої умови цього договору.
Відповідно до п. 2.2.2-2.2.3 кредитного договору, відповідач зобов'язався сплатити проценти за користування кредитом відповідно до пп.4.1, 4.2, 4.3 кредитного договору та повернути кредит у терміни, встановлені пп. 12, 2.2.14, 2.3.2 цього договору.
Згідно з абз. 6 п. А3 кредитного договору, у відповідності зі ст. 212, 651 ЦК України, у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених цим договором, банк на свій розсуд, починаючи з 31-го дня порушення будь-якого із зобов'язань, має право змінити умови цього договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому, банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У випадку непогашення позичальником заборгованості за цим договором у термін, зазначений у повідомленні, уся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою.
Згідно з п. 4.1 кредитного договору за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з пп. 1.2, 2.2.3, 2.2.14, 2.3.2, 2.4.1 цього договору позичальник сплачує проценти у розмірі, зазначеному у п. А.6 цього договору. У випадку встановлення банком у порядку, передбаченому п. 2.3.12 цього договору, зменшеної процентної ставки, умови цього пункту вважаються скасованими з дати встановлення зменшеної процентної ставки.
За умовами п. 4.2 кредитного договору відповідно до ст. 212 ЦК України у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених п. 1.2, 2.2.3, 2.2.14, 2.3.2, 2.4.1 цього договору, позичальник сплачує банку проценти у розмірі, зазначеному у п. А.7 цього договору (за винятком випадку реалізації банком права зміни умов цього договору, встановленого п. А.3 цього договору).
Відповідно до п. 4.3 кредитного договору сплата процентів за користування кредитом, передбачених п.п. 4.1, 4.2 цього договору, здійснюється згідно з п. А.8 цього договору. Якщо повне погашення кредиту здійснюється у дату, відмінну від зазначеної у цьому пункті, то останньою датою погашення процентів, розрахованих від попередньої дати погашення до дня фактичного повного погашення кредиту, є дата фактичного погашення кредиту.
Відповідач сплачує позивачу винагороду за кредитне обслуговування згідно з п. А.10 цього договору (п. 4.5 кредитного договору).
Розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється щоденно з дати списання коштів з позичкового рахунку до майбутньої дати сплати процентів та/або за період, який починається з попередньої дати сплати процентів до поточної дати сплати процентів. Розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості по кредиту на суму залишку заборгованості по кредиту (п. 4.10 кредитного договору).
П. 4.11 кредитного договору визначено, що нарахування процентів та комісій здійснюється на дату сплати процентів, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів на рік. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів, не враховується.
Позивач на виконання умов укладеного кредитного договору перерахував на рахунок відповідача, зазначений в кредитному договорі, грошові кошти в розмірі 300 000, 00 грн, що підтверджується меморіальним ордером № TR. 31951506.114047.64999 від 31.07.2023, наявним в матеріалах справи.
Отже, банк свій обов'язок виконав повністю, надав позичальнику кредит згідно до умов кредитного договору.
Натомість, відповідач умови вищезазначеного кредитного договору належним чином не виконав, кредитні кошти у встановлені договором (зокрема графіком погашення) строки не повернув, у зв'язку з чим станом на 23.10.2024 заборгованість відповідача за кредитним договором, становить:
- заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту) в розмірі 191 563, 71 грн;
- заборгованість за процентами в розмірі 13 659, 10 грн;
- заборгованість за винагородою в розмірі 10 800, 00 грн;
- пеня в розмірі 12 000, 00 грн;
- штраф (фіксована складова) в розмірі 1 000,00 грн;
- штраф (змінна складова) в розмірі 15 000, 00 грн.
Позивачем на адресу відповідача направлялась претензія, яка своєчасно та в повному обсязі не виконана.
На підтвердження вказаних нарахувань позивачем надано до матеріалів справи розрахунок заборгованості по кредитному договору та виписку по рахунку відповідача.
Вищевказані вище обставини і стали підставою для звернення позивача з даним позовом до Господарського суду Харківської області за захистом свого порушеного права.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд керується наступним.
П. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підстави виникнення цивільних прав та обов'язків виникають з договорів та інші правочинів.
П. 3 ч. 1 ст. 174 ГК України вcтановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Ст. 6, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Ч. 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Ч. 1 ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В ч. 1 ст. 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Приписами ч. 1 ст. 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Ч. 1 ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Ч. 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є кредитним договором, сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, а тому, відповідно до вимог ст. 205, 638, 1049, 1054 ЦК України та ст. 179, 180 ГК України він вважається укладеним.
За приписами ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до частини 2 цієї ж статті до відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст. 1049 ЦК України).
Як вбачається з меморіального ордеру № TR. 31951506.114047.64999 від 31.07.2023, відповідачу було надано кредитні кошти у розмірі 300 000,00 грн, які відповідач зобов'язався повернути банку, згідно графіку погашення кредиту, шляхом щомісячної сплати грошових коштів, які складаються з суми основної заборгованості за кредитом, суми процентів та суми комісійних винагород.
Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, частково здійснив погашення кредиту, у зв'язку з чим, станом на 23.10.2024 заборгованість відповідача перед позивачем за кредитом становить 191 563, 71 грн; за процентами 13 659, 10 грн; за винагородою 10 800, 00 грн.
Ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В ч. 1 ст. 612 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Факт наявності заборгованості на вказану вище суму відповідачем не спростований, доказів своєчасного повернення відповідачем кредиту у строки, визначені сторонами графіком погашення, суду також не надано, наявність заборгованості по кредиту, процентам та винагороді підтверджується належними доказами, наявними в матеріалах справи.
Враховуючи викладене, а також те, що відповідачем не здійснено розрахунку з позивачем згідно графіку погашення кредиту та у порядку і строки визначені договором, в матеріалах справи такі докази відсутні, суд дійшов висновку, що відповідач є таким, що прострочив виконання зобов'язання щодо погашення 191 563, 71 грн за кредитом; за процентами 13 659, 10 грн; за винагородою 10 800, 00 грн, розрахованих станом на 23.10.2024, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, законодавчо доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо заявленої позивачем до стягнення пені у розмірі 12 000, 00 грн, суд виходить з наступного.
Як встановлено судом, звертаючись до суду з даною вимогою, позивач посилається на п. А7 кредитного договору, відповідно до якого, у випадку порушення позичальником будь-якого із грошових зобов'язань та при реалізації права банку, передбаченого п. А3 цього договору, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочки.
Натомість, як свідчить розрахунок позивача, наданий до позову, сума пені, заявлена до стягнення, складається з 6 000, 00 грн (станом на 31.08.2024) та 6 000, 00 грн (станом на 01.09.2024).
При цьому, звертаючись з відповідною вимогою до суду з боку позивача не надано жодних пояснень та доказів на підтвердження відповідного нарахування.
Отже, у даній справі позивачем не доведено та не обґрунтовано в порядку процесуального законодавства правомірність нарахування пені у розмірі 12 000, 00 грн, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави для задоволення даної вимоги позивача.
Що стосується позовних вимог в частині стягнення з відповідача 1 000, 00 грн штрафу (фіксована складова) та 15 000,00 грн штрафу (змінна складова), суд дійшов висновку про відмову в їх задоволенні, з огляду на таке.
Згідно із п.3 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
За приписами ч.1 ст. 546 ЦК України та ст. 230 ГК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.
У відповідності до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із ч.1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Ч. 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
П. 5.8 договору сторони погодили, що у випадку порушення позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов'язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення банку до судових органів, Позичальник сплачує Банку штраф, що розраховується за наступною формулою: 1 000, 00 грн + 5 % від суми встановленого у п. А.2 цього договору ліміту на цілі, відмінні від платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
Поряд з цим згідно із пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України в редакції Закону № 2120-IX від 15.03.2022, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який діє до теперішнього часу.
Згідно із розрахунком позивача, період прострочення сплати кредитних коштів та процентів, на підставі чого нараховано штраф, охоплюється періодом дії воєнного стану.
Отже, враховуючи вищенаведене, у суду відсутні правові підстави для стягнення з відповідача 1 000, 00 грн штрафу (фіксована складова) та 15 000,00 грн штрафу (змінна складова), у зв'язку з чим позовні вимоги у цій частині є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що суд задовольнив позов частково, у відповідності до ст.129 ГПК України, витрати щодо сплати судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог та підлягають стягненню з відповідача у сумі 3 240, 34 грн, а в іншій частині - покладаються на позивача.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 76 - 79, 86, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 252 ГПК України, суд
У задоволенні позову відмовити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Рахманалієва Теміра ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ; код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Акцент-Банк" (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11, код ЄДРПОУ 14360080) - 191 563, 71 грн заборгованості по кредиту; 13 659, 10 грн - заборгованості по процентам; 10 800, 00 грн - заборгованості за винагородою; 3 240, 34 грн - судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дане рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду.
Позивач - Акціонерне товариство "Акцент-Банк" (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11, код ЄДРПОУ 14360080);
Відповідач - Фізична особа-підприємець Рахманалієв Темір ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ; код НОМЕР_1 ).
Повне рішення складено 06.01.2025.
Суддя Р.М. Аюпова
справа № 922/3859/24